WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Варіативність дієслівних основ в українській мові - Реферат

Варіативність дієслівних основ в українській мові - Реферат


Реферат на тему:
Варіативність дієслівних основ в українській мові
Дієслівна основа на приголосну актуалізується числом варіантів // основоформ від одного до шести: 1. -скуб-; 2. -греб-, -гр іб-; 3. -груз-, -грузн-, -груз н - // -грузн - ; 4. -рос-, -р іс-, -рост-, -рос т - // -рост -; 5. -брес-, -бр і -, -бре -, -бред-, -бред -; 6. -йіс-, -йі -, -йіс -, -йід -, -йі ж-, -йі з -.
Максимальне (шість) і мінімальне (одна) число/?кількість основоформ реалізується в поодиноких словах. Шістьма основоформами подані основи всього 15 (1,06%) V-ся двох фонемотипів ПГП*, П ГП*, однією - 46 (3,26%) основ також двох фонемотипів ПГП, ПГП* і ГПП, ГПП*. Загалом більшість основ (66,05%) ?мають три і дві основоформи. Чотири- і п'ятиваріантні основи кількісно майже однакові (15,45% і 14,17%). Якісно-кількісні параметри основоформ V і V-ся в основному тотожні. Іноді ж основи V-ся мають якісно або і якісно, і кількісно відмінні основоформи, що визначається а) особливістю їх морфологічної структури (?наявністю -с а в основі) і б) умовами їх реалізації перед відповідною флексією (матеріально не вираженою, нульовою - минулого часу або/і наказового способу). Так, основи -нес- і -нес-*, -рос- і -рос-* актуалізуються лише якісно різними основоформи минулого часу чоловічого роду: -н іс- і -н іс -*; -р іс- і -р іс -* (всього 17 основ V-ся); фонемна своєрідність основоформ наказового способу основ -л аг-*, -рас-*, -віс-*, -с іс-*, -йіс-* збільшує їх кількість до п'яти (-лаз -, -радз -, -віз -, -с адз -, -йіз -), порівняно з основами -л аг-, -рас-, -віс-, -с іс-, -йіс-, які актуалізуються чотирма основоформами.
Кількісний і якісний склад основ варіюється у межах кожного фонемотипу (табл.). Основи на ПГП, ПГП* подані переважно трьома й двома основоформами, на П ГП, П ГП* - трьома й чотирма, на ГПП, ГПП* в основному двома і трьома основоформами.
Таблиця
Кількісні характеристики варіантів основи на приголосну
Число варіантів Всього У відсотках Фонемотип
слів Х ХІ ХІІ ХІІІ
V V-ся
ПГП
ПГП*
П ГП
П ГП*
ГПП
ГПП*
П
П *
1 37 9 3,26 30 6 7 3
2 233 121 25,09 143 75 53 28 37 18
3 403 175 40,96 290 127 82 42 31 6
4 156 62 15,45 100 31 56 31
5 123 77 14,17 78 50 21 12 24 15
6 0 15 1,06 1 14
Всього 952 459 99,99 641 290* 212 127* 75 27* 24 15*
Разом 1411 100 931 339 102 39
Простежується певна закономірність між якістю кінцевої фонеми основи й кількістю її основоформ (табл.). Із 215 дієслів, основа яких об'єктивується шістьма й п'ятьма варіантами, 176 мають основу на передньоязикову /с/. Всі 39 основ на /й/ об'єктивуються завжди п'ятьма основоформами. Близько половини всіх основ на губну (і тільки на губну) реалізуються однією основоформою.
Дієслова з основою на /с/ реалізуються числом варіантів від двох до шести: 2. -пас-, -пас -; 3. -нес-, -н іс-, -нес -; 4. -пйас-, -пйа -, -п н-, -п н -; 5. -плес-, -пл і -, -пле -, -плет-, -плет -; 6. -йіс-, -йі -, -йіс -, -йід -, -йі ж-, -йі з -. Основи на /й/ завжди подані п'ятьма основоформами: -й-, -йшо-, -йш-, -йд-, -йд -. Двома й трьома основоформами реалізуються основи на передньоязикові /з/, /р/ і задньоязикові /г/, /к/. Однак в основах на /з/ майже вдвічі переважають двоваріантні, а в дієсловах на /р/, /к/ (вдвічі), /г/ (вчетверо) - триваріантні основи: 2. -повз-, -повз -; -дер-, -дер -; -біг-, -біж-; -с ік-, -с іч-; 3. -вез-, -віз-, -вез -; -тер-, -т?р-, -т?р -; -л аг-, -л іг-, -л аж-; -мок-, -мокн-, -мокн -. Чотириваріантними є лише основи -л аг-* V-ся: -л аг-, -л іг-, -л аж-, -л аз -. Основи на губні /б/ і /п/ репрезентовані числом варіантів від одного до трьох, однак в основах на /б/ домінує дво- й одноваріантність: 1. -довб-; 2. -реб-, -р іб-; 3. -дуб-, -дубн-, -дубн -; а в основах на /п/ - дво- й триваріантність: 1. -човп-; 2. -соп-, -с іп-; 3. -л іп-, -л іпн-, -л іпн -. Основи на /в/ актуалізуються переважно однією основоформою й лише іноді двома: 1. плив-; 2. рев-, р ів-.
Таблиця
Розподіл варіантів основи залежно від якості приголосної
Кінцева
фонема
основи Всього
слів Число варіантів основи
1 2 3 4 5 6
V V-ся V V-ся V V-ся V V-ся V V-ся V V-ся V V-ся
з 93 26 55 21 38 5
с 333 173 29 24 49 18 156 54 99 62 0 15
р 83 55 27 16 56 39
й 24 15 24 15
г 163 94 35 13 128 73 0 8
к 128 58 37 22 91 36
х 27 3 27 3
б 67 26 18 6 40 20 9 0
п 13 6 1 1 7 4 5 1
в 21 3 18 2 3 1
Всього 952 459 37 9 233 121 403 175 156 62 123 77 0 15
Разом 1411 46 354 578 218 200 15
931 основа фонемотипу ПГП, ПГП* розподіляється по 19 морфонологічних підтипах, де на першому ступені чергування подано 19 основоформ, на другому - 15, третьому - 14, на четвертому - 11-12, - усього 59-60. 11 морфонологічних підтипів репрезентують варіативність 339 основ фонемотипу П ГП, П ГП*. На першому ступені чергування зафіксовано 11 основоформ, на другому - 7, третьому - 12, четвертому - 10, - усього 40. Варіативність основ 102 дієслів фонемотипу ГПП, ГПП* розподіляється по шести морфонологічних підтипах: перший ступінь чергування представлений шістьма основоформами, другий - однією, третій і четвертий - трьома. По одній основоформі фіксується на першому, третьому й четвертому ступені чергування, дві - на другому й, таким чином, усього один морфонологічний підтип, що є реалізацією п'яти варіантів основи фонемотипу П , П *, до якого входять 39 дієслів.
Отже, загальна кількість підтипів, по яких розподіляються варіанти дієслівної основи з кінцевою приголосною, становить 37. Деякі підтипи в межах перших трьох фонемотипів мають однакову кількість варіантів й однакові морфонологічні зміни в основоформах, що фіксуються на тому самому ступені чергування, що дозволяє об'єднати їх в один підтип. Тож у цілому морфонологічну структуру основ українського дієслова репрезентують 25 підтипів, які узагальнюють варіативність 1411 основ на приголосну фонему. Морфонологічні підтипи подані за ступенем ускладнення організації основи на приголосну, у яких на першому ступені чергування фіксується 25 основоформ, на другому й третьому - по 22, на четвертому - 18-19 (табл.).
V і V-ся підтипу № 1 (фонемотипи Х, ХІІ) мають один варіант основи (всього 37/9* слів): -скуб-, -плив-, -довб-, -човп-. Власне, при їх відмінюванні не відбувається фонемна видозміна основи і, точно кажучи, вони не є морфонологічно маркованими. Але, з другого боку, виходячи з фонемного вигляду, можна передбачити їх морфонологічну немаркованість, завдяки чому на фоні інших маркованих основоформ вони все ж таки несуть інформацію про специфіку своєї словозміни - власне, фонемну константність.
Двоваріантність основ V і V-ся ілюструють підтипи № 2-4. Підтип № 2 (лише фонемотип Х) об'єднує основоформи (50/24*), у яких на другому ступені відбувається заміна голосних/е/ та /о/ на /і/, що супроводжується чергуванням /р - р /, /с - с /: -реб-, -р іб-; -рев-, -р ів-; -роп-, -р іп-; -соп-, -с іп-. Основоформи, різні за якістю кінцевої приголосної, що є наслідком чергування на третьому ступені задноязикових із передньоязиковими шиплячими /г - ж/, /к - ч/: біг-, біж; риг-, риж-; р аг-, р аж-; с ік-, с іч-; л ік-, л іч-; товк-, товч-, об'єднує підтип № 3 (фонемотипи Х-ХІІ). Всього 72/35* основ.
Основоформи, корелятивні за м'якістю фонем /с - с /, /з - з /, /р - р /, фіксує підтип № 4 (фонемотипи Х-ХІІ). У межах підтипу однакові за кількісно-якісним виявом основоформи V і V-ся фіксуються на різних ступенях (крім основ на /р/), що ілюструють у межах підтипу ?підпідтипи № 4а (73/16*) і 4б (0/34*). Підтип № 4а ілюструє варіативність V-основ і всіх основ на /р/, у яких м'яка
Loading...

 
 

Цікаве