WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Психологічний фактор у поетичному мовленні - Реферат

Психологічний фактор у поетичному мовленні - Реферат


Реферат на тему:
Психологічний фактор у поетичному мовленні
Поетичне мовлення - це цілий світ, у якому єднаються думка, почуття, мова, реальність (об'єктивна чи уявна), музика і т. ін. У поетичному творі для читача, що шукає в ньому не тільки інформативність, а й саму поезію, важливим є не тільки слово і названий ним предмет чи явище, а й той глибинний зміст, що стоїть за цим словом, зміст, висловлений тим чи тим поетом. Так, у народній пісні про чайку, що "звила гніздечко при битій дорозі", говориться не тільки про чайку: за словом чайка проступає й образ матері, за цим же словом проступає й Україна. Кожен читач може знайти для слова чайка в цьому тексті і свої індивідуальні асоціації.
Розуміння глибшого змісту слова залежить не тільки від автора, а й від читача і його мовного й художнього досвіду. Це положення важливе й для розуміння поетичного мовлення.
При характеристиці мови художніх творів часто використовують кліше типу "автор використовує" (або вживає, або послуговується) такими-то словами, формами чи конструкціями. При цьому процес поетичної творчості розглядається як логічне конструювання тексту, як це ми бачимо при написанні творів наукового або ділового тексту. Хоч у цих останніх теж можуть відбиватися індивідуально-психічні особливості мови, якщо текст не обмежений суворим регламентом. У поетичному ж тексті виявляється значною мірою спонтанний плин мови, який тільки на останньому етапі може бути заново відредагований автором. В. Соловйов писав (і, гадаємо, слушно), що твори, які є наслідком тільки логічного задуму, "можуть бути тільки підробкою під поезію; справжній же поет, якщо і схоче силувати свою музу, виявити над нею свою свободу волі й творчості - не може, і з таких спроб нічого не виходить". Це положення, гадаємо, можна застосувати й щодо мови поетичного твору, взагалі, вона є наслідком не штучного "надумування" (хоч такі спроби часом і мають місце в окремих письменників), а глибинних процесів селекції мовного матеріалу, яка залежить від внутрішнього світу письменника, зумовленого не тільки культурно-історичними та соціальними факторами, а й психічними основами особистості.
Дослідники проблем підсвідомого (наприклад, Ж. Лакан, К. Морон, Р. Барт, Ж. Деррида та ін.) також підкреслюють залежність художника від надіндивідуальних механізмів культури, зокрема мови, що діють у сфері підсвідомого й зумовлюють структуру твору безвідносно до задуму й смислу.
Звичайно, зводити всі особливості поетичної творчості того чи іншого поета тільки до психічних факторів не можна, як не можна встановити однозначного, не ускладненого іншими чинниками, зв'язку між поетичним мовленням письменника і його психічним світом. Однак не варто і нехтувати цим питанням, оскільки воно, як показують дослідження останніх років, може дати цінні результати для осягнення різних проблем художньої творчості й психології.
Зв'язок мови поезії з психічними особливостями творця відзначався віддавна, в тому числі й у вітчизняній традиції. Так, професор і ректор Харківського університету І. Ризький у своїй праці з риторики писав: "Слово служить убранням мови, в якому видно стан душі поета" [виділення наше. - Л. Л.].
На підвищену емоційність мови поезії, що "різноманітниться, то замовкаючи, то широко розливаючись, при рвучкому хвилюванні й сум'ятті почуттів і пристрастей", вказував і відомий поет, професор словесності А. Метлинський.
Залежність поезії від внутрішнього світу поета дослідники літератури відзначили вже в ХІХ ст. Так, В.С. Соловйов, характеризуючи поезію О. Пушкіна, писав: "Пушкін залишається поетом переважно більш безпримісним, - ніж усі інші, - виразником чистої поезії. Те, чим Байрон і Міцкевич були значнішими за нього, випливало не з сутності поезії як такої і не з поетичної сторони їх обдарування, а залежало від інших елементів їх душевної природи [виділення наше. - Л.Л.]. Байрон переважав Пушкіна напруженою силою свого самовідчуття і самоствердження; це був більш сконцентрований розум і більш могутній характер, що виражалося, звичайно, і в його поезії, посилюючи її переконуючу навіюючу дію, перетворюючи поета на "володаря дум"… У Пушкіна такого панівного центрального змісту особистості ніколи не було, а була просто жива відкрита, надзвичайно сприйнятлива і чула до всього душа - і більше нічого". Автор цих рядків підкреслює залежність поезії, разом іншими факторами, від "душевної природи" поета.
До цієї тези літературознавці більшою чи меншою мірою у різний час зверталися неодноразово.
Окремі зауваження щодо психологічної детермінованості поезії ми знаходимо й у літературно-критичних творах 20-х років ХХ ст., однак психологізм розглядався тільки з мінусовим знаком. Наприклад, Яків Савченко писав: "Зрозуміло, це цілковито виключає ветхий, а іноді потворний і шкідливий психологізм... Тут психологічні акценти зумовлені старою психікою людини, роз'єднаною внутрішньо з дійсністю, дарма, що ця людина - або комуніст, або комсомолець, або взагалі революціонер". При цьому психічний стан письменника оцінювався тільки через соціальні фактори, без урахування внутрішніх властивостей, його психічної основи, внаслідок чого людина інтровертивного типу оцінювалась уже через цю властивість негативно. Той же Я. Савченко писав: "Людина з вузьким, ізольованим "Я", тим паче людина егоцентрична, що порвала через ті чи ті причини будь-які зв'язки з дійсністю, випорснула з процесу, - не може бути поважним об'єктом літературного віддавання". Ноти осуду відчуваємо і в словах О. Білецького: "...Я. Савченко... увесь у собі: вірші його витримані в одному тоні, ще більш похоронному, ніж у Загула, що стояв на грані небуття". Далі автор намагається виправдати позицію поетів соціальними умовами: "...але песимізм українських символістів стає нам зрозумілий, коли згадаємо, на тлі яких подій творилися вірші Загула й Савченка".
На зумовленості вибору схеми твору психічними особливостями автора звертають увагу й сучасні дослідники. Так, В.М. Топоров пише, що автор буває "змушений, практично не маючи вибору, приймати ту жорстку схему, яка визначається не стільки культурно-історичною ситуацією, скільки психоментальними особливостями автора, які зберігають іще зв'язки із сферою біологічного, хоч, звичайно, й ускладненими "культурною" опосередкованістю.
Отже, проблема зв'язку художньої, зокрема літературної, творчості з психікою автора не нова в літературознавстві; однак питання своєрідності мовного вираження і його зумовленості цим фактором поки що мало привертає увагу.
В останні десятиліття у зв'язку з посиленням антропоцентричного підходу до вивчення літературної творчості психологізм як у літературознавстві, так і в мовознавчих студіях прокладає собі шлях і в лінгвостилістику. Вивчення співвідносності між мовними особливостями твору й психічною основою автора є одним із напрямків наукових пошуків кафедри української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.
Аналіз мови письменника в названомуаспекті передбачає, принаймні на перших кроках, зіставлення творчих індивідуальностей, через те й аналізувалась мова письменників певного напрямку, чим до певної міри нейтралізувалися риси, зумовлені груповими нахилами. Так, О. Маленко виявила індивідуальні особливості мови поетів "молодої музи" у вираженні образу неба і зробила першу спробу інтерпретувати їх психологічно. Аналогічне дослідження колористичних уподобань творців виконала Т. Ковальова на матеріалі поезії неокласиків. У цій роботі зв'язок "мова - психологічна основа" простежується більш послідовно, та й матеріал - назви кольорів - є більш виразно пов'язаним із психікою людини, - він не тільки відбиває психічний стан людини, а і впливає на нього: або створює піднесений настрій, або ж пригнічує. Зважаючи на це, кольорові уподобання, що проходять наскрізно в поета, мають і діагностичне значення при визначенні психічної основи автора.
В іншій площині порівнюється мова поезій М. Семенка й В. Поліщука, двох літераторів, що мають однакові соціальні характеристики, належать до
Loading...

 
 

Цікаве