WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ознаки діалогічного мовлення у сімейному дискурсі - Реферат

Ознаки діалогічного мовлення у сімейному дискурсі - Реферат

paper' як безпосередній акт-стимул, але з другого боку,опосередкований мовленнєвий акт докору, виражений констативом, 'Well, you went swimming' без сумніву необхідно розглядати як реакцію у відповідь, викликану попередньою реплікою. Підставою для виникнення такої неоднозначності є сама природа спонтанного діалогу у сімейному спілкуванні: по-перше, діалог являє собою процес, топіки якого не є заздалегідь фіксованими, статистичними, а по-друге, учасники відмовляються серед інших від конверсаційної максими манери мовлення Грайса, а саме ясності, однозначності та послідовності мовленнєвої діяльності.
Незважаючи на спонтанний характер сімейного діалогу, він все ж є цілеспрямованою діяльністю, яка включає як мінімум дві взаємопов'язані частини - мовленнєвий акт і його перлокутивний ефект. Мовець повністю покладається на свою оцінку при виборі прагматичних засобів для здійснення поставленої ним мети. Її успішність і когерентність діалогу залежать від того наскільки чітко поставлена ціль, від можливості її виконання, правильності вибраної діалогічної тактики, можливих наслідків для адресата, його доброї волі.
Вдалою, на наш погляд, здається класифікація Т. А. ван Дейка та В. Кінча, які розрізняють локальне та глобальне відношення когерентності. Локальна дискурсивна стратегія покликана зв'язувати дві суміжні пропозиції або мовленнєві акти. Глобальну дискурсивну стратегію розуміють як вербальну форму, яку мовець використовує для кристалізації мікрорівневого зв'язку між дистантно розташованими сегментами, - макроструктурою діалогу. Тому, дослідження когерентності сімейного діалогу доцільно проводити на таких трьох рівнях: пропозиційному/семантичному, мовленнєво-актовому/прагматичному, макроструктурному/топікальному1 .
У бесіді категорію когерентності необхідно розглядати "не як її інгерентну властивість, а як результат договірного процесу між комунікативними партнерами. Під час мовленнєвої взаємодії комуніканти вдаються до використання дискурсивних стратегій, які спрямовані на досягнення міжособистісного розуміння. "Ці стратегії можуть бути імпліцитними, коли внутрішня, смислова структурованість (когерентність), без якої текст/дискурс не мислимий, існує в 'абсолютно латентній формі', або експліцитними - у випадку введення мовцем у текстуру бесіди вербальних 'прагмосигналів' (Селіванова), якими виступають дискурсивні маркери"[Засєкін 2001: 185]. Дані мовні елементи частково втратили первинне семантичне значення, що визначило їх "прагматикалізацію" [Кубрякова 1997: 288].
На підставі аналізу прикладів сімейного діалогічного мовлення, окреслюється тенденція використання імпліцитного, не вираженого мовними елементами, зв'язку між пропозиціями, мовленнєвими актами чи макроструктурами діалогу. На семантичному рівні зафіксовано використання тільки трьох дискурсивних маркерів, а саме копулативного 'and', діз'юнктивного 'or' та адверзативного 'but' сполучників. Хоча продуцент часом вдається до поєднання пропозицій зв'язкою 'and' та 'but', все ж частіше перевага надається безсполучникову перерахуванню ( [2] husband:… You're a beautiful woman. {but} I don't deserve you). Сполучник 'and' можливо найбільше всіх інших копулативних сполучників зазнав прагматикалізації, ставши заповнювачем інформаційного вакууму при перевазі емоційного над раціональним ([3] mother: Well. Um--We ran into each other a couple of months ago and thought we'd have a dinner and you know catch up and …[sighs]).
Формальні маркери відношення причини та наслідку - сполучники 'because', 'so' та прислівник 'since' - є нехарактерними для цього рівня, але, не дивлячись на їх пропущення, каузативний зв'язок все ж відчувається навіть тоді, коли адресат знаходиться під впливом емоційного збудження: ([4] husband:.. I don't deserve you. {since} I'm a pathetic excuse for a husband). Звичайно, використання продуцентом дискурсивних маркерів полегшує розуміння реципієнтом інтенцій і мовленнєвих кроків мовця ([5] Finn: You were supposed to give me three months, three months, so I could get my head together), але сімейний діалог зазвичай не дотримується жорстких соціальних програм ([6] Finn: Well, it's too late. {because} The imprint's been made. {and} I'm a mess {now}!).
На прагматичному рівні зв'язність реплік забезпечується або прагматичними маркерами або ж узгодженістю ілокутивної сили висловлювань. У наших дослідженнях були зафіксовані наступні вербальні "прагмосигнали": прислівники (well, then), сполучники (and, but, because, so), дієслова (look, listen), звертання, повторення, слово okay, вигук 'oh', "речення пропоземного типу" (I know, you know).
При сімейному спілкуванні вербальні прагмасигнали топікального рівня успішно замінюються тотожністю аперцепційних мас учасників мовлення, оскільки вони є духовно близькими людьми, які розуміють один одного "з півслова" і завжди знають "у чому річ" (Якубинський).
Тотожність стійких елементів апперцепційної маси дозволяє адресанту та адресату економити засобами словесного вираження, дає можливість для здійснення розуміння через здогади та натяки. Інформативна повнота повідомлення може бути забезпечена інтонацією, мімікою та жестами. Проаналізований нами полілог між двома сестрами та внучкою однієї з них [7] ілюструє заміну комунікантами-сестрами конкретного явища вказівними займенниками 'this' та 'it' Розуміння один одного відбувається завдяки тотожним апперцепційним масам. Внучка ж відчуває ускланення у розумінні діалогу між сестрами не тому, що вона не розуміє слова 'this' та 'it', а через відсутність у її розпорядженні "апперцепційних ключів".
[7] Glady: Why are you bringing this up right now?
sister: You brought it up.
Glady: Fine. You wanna tell her? Go tell her. I don't care.
Granddaughter: Tell me what? […]
Діалог у сімейному дискурсі відрізняється певними характерними для нього ознаками, а саме невизначеною кількістю мінімальних діалогічних одиниць, складною тематичною мережею, обмеженістю експліцитного зв'язку між пропозиціями та мовними актами. Когерентність на топікальному рівні зазвичай забезпечується апперцепційними масами мовців.
Література:
1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека - М., 1999-89 с.
2. Баранов А. Н., Крейдлин Г. Е. Иллокутивное вынуждение в структуре диалога // Вопросы языкознания 1992 № 2, с. 84-99
3. Дейк Т. А., ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 23 - М., 1988, с. 153-211.
4. Засєкін С. В. Дискурсивні маркери англомовної бесіди: когнітивно-прагматичний аспект // Лінгвапакс-УІІІ
5. Кубрякова Е. С. Части речи с когнотивной точки зрения. М… ИЯРАН. 1997-327 с.
6. Пудровская Т. Н. Разговорный дискус и концепции речевой системности //
Вестник Международного славянского университета, Харьков, № 1 (4), 2001.
7. Якубинский Л. П. Язык и его функционирование, М. -1986.
Loading...

 
 

Цікаве