WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ознаки діалогічного мовлення у сімейному дискурсі - Реферат

Ознаки діалогічного мовлення у сімейному дискурсі - Реферат


Реферат на тему:
Ознаки діалогічного мовлення у сімейному дискурсі
На сучасному етапі увагу вчених все більше привертає усно-розмовне мовлення, оскільки саме спонтанні види дискурсу представляють собою найбільш сприятливий матеріал для виявлення інтерактивної природи та закономірностей мовленнєвої діяльності.
Мова має діалогічну природу (М. М. Бахтін), основною одиницею якої є висловлювання, яке не може розглядатися ізольовано від мовного контексту, від інших оточуючих його висловлювань. Причому певне висловлення завжди знаходиться у діалогічних відношеннях з попередніми та подальшими одиницями мови.
У лінгвістичній теорії існує багато визначень діалогу, але, не дивлячись на різноманітність формулювань, вони всі характеризують діалог як інтерактивний процес обміну інформацією у вигляді висловлювань-реплік, які послідовно чергуються та пов'язані відношенням "стимул-реакція". До його суттєвих ознак належать також такі як наявність двох або більше співрозмовників, їх поперемінна участь у висловлюванні думок, тематична зорієнтованість, обмежуваність у часі та просторі, процеси кодування та декодування у свідомості кожного із співрозмовників, наявність етичних правил, розробка спільними зусиллями когерентної структури розмови.
Діалог є відкритою системою, яка адаптується до умов середовища, в якому вона функціонує. Питання про те, що можна вважати середовищем чи контекстом стосовно одиниць мовленнєвої комунікації, є дискусійним у лінгвіністичній літературі. На наш погляд ієрархія контекстів Пудровської Т. К. є найповнішою класифікацією. Узагальнюючи різні погляди вчених відносно поняття середовище, дослідник розрізняє три теми контекстів: мікроконтекст (міжособовий, вузькопрагматичний комунікативний контекст), макроконтекст (соціокультурний контекст) і метаконтекст (когнітивний контекст) [Пудровская 2001: 55-56]. Сім'я - соціокультурне середовище макроконтексту, до якого завдяки саморегуляції пристосовуються структура, ознаки та види діалогу.
Відмінною характеристикою сімейного діалогу ми вважаємо наявність великої кількості реплік, які часто не пов'язані відношенням "стимул-реакція". Тому, надзвичайно складно або ж взагалі неможливо досліджувати структуру діалогу на основі мовленнєвих актів. На наш погляд, діалог слід розглядати як складну комунікативну дію, яка містить "мінімальні діалогічні одиниці". Запроваджений вченими А. Барановим та Г. Крейдліном термін позначає послідовність реплік двох учасників діалогу, яка характеризується тим, що всі репліки в ній пов'язані однією темою і вона починається з абсолютно незалежного і закінчується абсолютно залежним мовленнєвим актом [Баранов, Крейдлін 1984:]. Кількість мінімальних діалогічних одиниць - різних ґатунків, причому найбільші за кількістю реплік нараховують 43-46 реплік, та 6-8 - в сімейному діалозі є невизначеною, він може містити від однієї до декількох одиниць. Під час нашого дослідження були проаналізовані діалоги мінімальних діалогічних одиниць. Наводимо один з таких діалогів між дружиною та чоловіком [1], який містить 6 мінімальних діалогічних одиниць.
[1] Finn: Hi, Sam. So, how come you here? […]
Grandma: Oh, yeah.
Sam: Did you go swimming?
Finn: Jeah.
Sam: I took this wall out here. Between the kitchen and the dinning room. See this section here? […]
Sam: No. It's just a possible use of the space.
Finn: You expect me to have babies right away? […]
Finn: Well, fine, Sam, but this isn't something I want to be thinking about now. I'm trying to finish my paper.
Sam: Well, you went swimming. […]
Sam: That's bullshit. You're gettin' cold feet. [...]
Sam: Okay. The extra room would be your office and you want. Um…Whatever. Um, want a built-in desk or shelves? What do you want? [..]
Sam: Doesn't…care.
Кожна наступна мінімальна діалогічна одиниця залежить від попередньої темою (привітання/причина приїзду, плавання, квартира, дитина, вільний час, погляд, квартира), а також володіє власними абсолютними мовленнєвими актами. Абсолютно незалежні акти виражені наступними мовленнєвими актами: мовленнєвим актом (чи соціальною формулою) привітання 'Hi, Sam' , питанням 'Did you go swimming?', репрезантативом 'I took this wall out here', питанням 'You expect me to have babies right away?', опосередкованими констативами (виражають звинувачення) 'Well, you went swimming', 'You're gettin' cold feet', опосередкованим констативом (виражає питання) 'The extra room would be your office and you want…'. Серед вищезазначених актів до керуючих мовленнєвих актів (master speech acts) ми відносимо привітання, питання, а також опосередковані мовленнєві акти констативи звинувачення та вимоги відповіді. Ілокутивна ціль останніх присутня імпліцитно та виводиться адресатом завдяки його комунікативній компетенції. Звичайне розповідне речення (репрезентатив) містить слабий і неоднозначний мовленнєвий стимул. Спектр відповідей може бути дуже широким. Вибір найбільш адекватної реакції залежить від типу мовлення. У даному випадку має місце самовимушення, адресант сам надає додаткову інформацію. Абсолютно залежні мовленнєві акти виражені вторинними репліками, їхній дескриптивний, оціночний, пояснювальний або який-небудь інший характер, а також тема залежать від мовленнєвого акту-стимулу. В других репліках склалась семантика згоди, заперечення та допущення, викриття, спростування, відмови. Підтвердженням цього є абсолютно залежні мовленнєві акти нашого прикладу [1] : згода 'Jeah', заперечення з поясненням 'No. It's just a possible use of the space', виправдання 'I'm trying to finish my paper', експресив-заперечення 'That's bullshit', згода 'Okay', експресив 'Doesn't care'. Як бачимо, адресат може прийняти чи відкинути запропоновану йому програму, погодитись чи заперечувати, задовольнити прохання чи відмовитись. Абсолютно залежний мовленнєвий акт виражений експресивом відповідає певному виду діалогічного мовлення і емоційно-напруженому стану мовця. Що стосується заперечень, то їх вторинність багаторазово відмічалась як логіками, так і лінгвістами. Діалог є найбільш сприятливим підґрунтям для твердження та заперечення, в якому вони розділяються між різними мовцями.
Хоча теорія мінімальної діалогічної одиниці дає змогу членування діалогу на мінімальні одинці, на основі якого легше досліджувати зв'язність дистантно розташованих сегментів, а також легше слідкувати за тематичною мережею діалогу. На наш погляд все ж існує один суттєвий недолік даного методу: складно або взагалі неможливо чітко виділити абсолютно залежні та абсолютно незалежні мовленнєві акти, а це означає, що і межі мінімальних діалогічних одиниць є дискусійними. Повертаючись до вищенаведеного прикладу, двояким є абсолютна незалежність мовленнєвого акту 'Well, you went swimming'. З одного боку, було б помилково ідентифікувати мовленнєвий акт констатив 'I'm trying to finish my
Loading...

 
 

Цікаве