WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вплив тезаурусних чинників на внутрішню форму номінативних одиниць - Реферат

Вплив тезаурусних чинників на внутрішню форму номінативних одиниць - Реферат

подібністю ознак) в одній з мовних підсистем, і це природно, рівень знань вельми обмежений", а, з іншого, дає змогу зробити певні висновки про "ступінь володіння індивідом елементами тезаурусу, що вивчається, про деякі його семантичні вміння".
У той же час аналіз матеріалу дає підставу говорити про існування певного внутрішнього зв'язку між співзначеннями, мотивації, яка лежить в основі використання носіями мови тієї чи іншої номінативної одиниці.
Нерідко для називання специфічних предметів або явищ у підмвах використовуються семантичні деривати загальновживаних слів, які набувають специфічних значень, своєрідної "професійної конотації".
Терміни, що виникли на базі рідної мови, часто зберігають внутрішню форму і, отже, можуть мати емоційно-експресивне забарвлення. Деякі дослідники висловлюють думку, що в результаті численного використання терміна його емоційно-експресивне наповнення "вивітрюється". Внутрішня форма слова, яка усвідомлюється носіями мови, допомагає їм сприймати значення слів, запам'ятовувати й застосовувати професійну та термінологічну лексику.
Номінативні процеси комунікативної діяльності у виробничому середовищі психологічно мотивовані: номінація диктується об'єктивною необхідністю назвати предмет або явище, з якими носій мови стикається у своїй виробничій діяльності, й має предметно мотивований характер.
Прагматична важливість мотивованості у процесі термінологічної номінації підкреслюється О.І.Блиновою: "Слід максимально використовувати функціональне навантаження внутрішньої форми слова-терміна й бережно ставитися до чинника його мотивованості, бо вдало обрана при створенні терміна внутрішня фора може слугувати знаряддям пізнання й розвитку наукового поняття".
На деякі слова-стимули даються реакції, які можна охарактеризувати як професійно зумовлені (або такі, що відображають виробничі ситуації). Так, наприклад, серед асоціативних реакцій медиків можна виділити такі, що свідчать про актуалізацію характерних саме для представників цієї професії спів значень загальновідомих багатозначних слів (ДЕФІЦИТ - пульсу, імунодефіцит, анемія, ДИСК - частина хребта людини, мануальна терапія, МАРАФОН - verte!, МОБІЛІЗУВАТИ - cito! (останні дві реакції можна вважати наслідком повсякденного використання медиками в професійній діяльності латинської мови), МУТАНТ - генні зміни, порушення, ДНК (водночас асоціативні реакції на цей стимул інформантів інших професій, хоча й свідчать про те, що значення слова уцілому відоме їм, проте не розкривають повного значення, не деталізують його), ПАМ'ЯТЬ - амнезія, свідомість, інсульт, СВІЧКА - різке підвищення температури). Мають певне "професійне забарвлення" й асоціативні реакції представників професій технічного профілю: ДИСК - магнітний диск, ЕОМ, комп'ютер, юзер, пам'ять, мегабайт, МИША - комп'ютер, сканер, електронна пошта, ПАМ'ЯТЬ - комп'ютер, мегабайт, тощо.
Професія носія мови впливає й на контексти, в яких вводяться номінативні одиниці (тексти відображають повсякденні ситуації спілкування, професійні інтереси й т. ін.).
Експериментальні дані дають підставу говорити і про певну вікову детермінованість асоціацій: "Знання про світ постійно зростають, позамовний досвід людства поступово розширюється. Цьому сприяє постійно діюча енергія пізнання..., спрямована на розширення індивідуального позамовного досвіду кожного носія мови, кожної мовної особистості й на розширення сукупних знань про світ людини як виду гомо сапієнс. ...розвиток семантики (слова) є деформація його значення під впливом двох сил - знань про світ, що розширюються, і гносеології, тобто закономірностей пізнання світу" (Кор, С. 169) життєвий досвід носія мови впливає на формування мовних обставин стереотипів, що визначають сприймання й використання номінативних одиниць.
Під час експерименту в різних групах пропонувався однаковий список слів-стимулів. Аналіз отриманих реакцій дає можливість відзначити як спільні риси у слововживанні, так і виявити деякі особливості у використанні номінативних одиниць носіями мови різного віку.
Так, серед асоціативних реакцій школярів 9-10 років формальні мовні асоціації (які ґрунтуються на реалізації асоціативних зв'язків між словами за звучанням та частиномовною належністю) займають більш значне місце, ніж серед реакцій на ті самі стимули дорослих інформантів та школярів старшого віку (ВОРОНА - корона, ДИСК - тиск, ЗОЗУЛЯ - козуля, МАК - рак, РУШНИК - віршник і т. ін.).
Стимули-назви тварин викликають у дітей реакції-звуконаслідування (ЖАБА - ква-ква, ЗОЗУЛЯ - ку-ку), яких немає серед реакцій інформантів з інших вікових груп.
Особливий інтерес становлять реакції, у яких проявляються особливості образного сприйняття дітьми довколишнього світу (ГОЛУБ - літак, ЖИТТЯ - рушник, ЗМІЯ - нитка, РУШНИК - кобра), які виникають на основі зіставлення різних категорій.
Характерними для цієї групи інформантів є асоціації, пов'язані з елементами казок (ЗЛО - Баба-Яга, КОЗА - дереза, МУХА - Цокотуха, РИБА - Кит).
Серед асоціативних реакцій школярів 14-16 років значно менше формально- мовних асоціацій за звучанням, словотвірною моделлю та ін. (приблизно, стільки ж, скільки в реакціях дорослих інформантів - близько 9 %). Відсутні реакції-звуконаслідування, що також наближує до відповідей дорослих. Значно рідше, ніж у попередній віковій групі, трапляються "казкові " асоціації.
Низка асоціацій відображає буттєві ситуації, пов'язані з навчанням у школі (ДОБРО - перерва, ЗЛО - двійка, вчитель, КАЛИНА - підручник, зошит, КОБЗАР - урок літератури), зі сферою інтересів та іншими зафіксованими в пам'яті відомостями, які відбиваються утезаурусі (БАРВІНОК - "Мурзілка", "Малятко", ДИСК - дискета; Агутін, "Босоногий мальчик").
Аналіз експериментальних даних свідчить про певний вплив рівня та специфіки здобутої освіти на мовну свідомість носія мови, хоча, вважати освітній чинник абсолютно домінуючим у формуванні тезаурусу, мабуть, неправомірно.
Порівнюючи асоціативні реакції і контекст, створені інформантами, можна помітити специфічні риси в асоціаціях, використанні номінативних одиниць й, особливо, у змісті та структурі контекстів.
Важливість освітнього чинника у формуванні тезаурусу особистості, її семіотичного рівня підкреслюється Т.М.Дрідзе: "Найбільш суттєвою з "об'єктивних" ознак для семіотичного типу виявився рівень ( можливо, й характер) здобутої освіти".
Очевидно, різнобічні знання, набуті людиною в процесі навчання, розширюють її світогляд і, накопичуючись у пам'яті, поповнюють і систематизують словниковий запас, дають їй можливість точніше виражати свої думки: "Чим вищий семіотичний рівень носія мови, - тим менший у нього розрив між умінням оперувати розумовими й мовними категоріями (формами)". У свою чергу, цей розрив "у ряді випадків може бути зведений до мінімуму в процесі навчання".
Як показують результати експериментів, вербальні асоціації залежать не лише від лінгвістичних закономірностей, а від таких екстралінгвістичних чинників, як індивідуальні психологічні особливості особистості, її вік, фах, освіта й т. ін. У зв'язку з цим можна зазначити, що психолінгвістичні експерименти (вільний і спрямований асоціативні, на введення номінативної одиниці у контекст та ін.) дають інформацію не тільки для лінгвістики й психології, а й для соціологічних і демографічних досліджень.
Сприйняття залежить від знань, потреб, інтересів, навичок людини, від її загального психічного стану. Аперцепція виражає залежність сприймання від минулого досвіду людини, є акумулюванням раніше сприйнятих людиною відчуттів.
Очевидно, що у соціумі, поряд із соціально-демографічною, існує мовна диференціація.
Під час експериментів були виявлені типові для певних соціально-демографічних груп вербальні асоціації й особливості використання номінативних одиниць. При створенні контекстів проявляються семіотичні особливості носія мови, його вміння усвідомлено, вмотивовано застосовувати номінативні одиниці. Можна погодитися з тезою Т.М.Дрідзе про те, що "смислові інтерпретації ізольованих знаків також значною мірою зумовлені контекстом життєвого (у т.ч. комунікативного) досвіду людей, який формує той чи інший тип свідомості людини, конкретними життєвими ситуаціями, або, інакше кажучи, контекстами спілкування".
Loading...

 
 

Цікаве