WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вплив тезаурусних чинників на внутрішню форму номінативних одиниць - Реферат

Вплив тезаурусних чинників на внутрішню форму номінативних одиниць - Реферат


Реферат на тему:
ВПЛИВ ТЕЗАУРУСНИХ ЧИННИКІВ
НА ВНУТРІШНЮ ФОРМУ НОМІНАТИВНИХ ОДИНИЦЬ
Між навколишнім світом і його відображенням у мові немає повної тотожності, але між ними обов'язково існує співвіднесеність, без якої мова не могла б виконувати свого комунікативного призначення. Мовна одиниця є результатом взаємодії, взаємовпливу різних світів - світу фізичного, реалії якого сприймаються органами чуття людини, внутрішнього, психічного світу особистості, світу її емоцій, оцінок, роздумів, моральних цінностей, а також "світу знання". В процесі вибору вербальних засобів для мовної поведінки у конкретній ситуації людина спирається на свої сформовані в минулій практиці знання, на свою "картину світу".
Нові реалії світу закріплюються у свідомості людини шляхом їх пов'язування з уже відомими об'єктами дійсності. Цей процес зумовлений апперцептивним характером людського мислення. Апперцепція (тобто залежність сприйняття нового від минулого досвіду, від загального змісту психічної діяльності людини та її індивідуальних особливостей) - невід'ємний компонент процесу породження і функціонування номінативних одиниць. Причому дуже важко розмежувати власне семантику і знання про світ, які складають позамовний досвід носія мови - межа між цими поняттями мінлива і визначається мовною індивідуальністю.
Вербальні одиниці, будучи відбитком суспільної практики мовців, утримуються в індивідуальній свідомості носія мови за допомогою різних асоціативних зв'язків, які формуються на основі його особистого досвіду, культурних уявлень, національної, професійної, соціальної, вікової, статевої належності, мовного середовища. При цьому слід враховувати, що у спілкуванні особистість виступає у певній соціальній ролі як член якоїсь соціальної групи. У кожному національному мовному колективі існують групи (за віком, родом занять, рівнем освіти, культурно-етичними особливостями тощо), члени яких характеризуються певними соціальними, професійними, етнічними та іншими стереотипами буденної свідомості. Існування таких соціально (професійно і та ін.) зумовлених образів-стереотипів, які визначають хід номінативних процесів, доводиться результатами експериментальних досліджень. Використовуючи окремі вербальні знаки, людина пов'язує з ними "не лише свою особисту емоційну оцінку (яка може бути й відсутньою), але й емоційну оцінку, що склалася у спілкуванні членів соціальних груп і була сприйнята особистістю в процесі спілкування, але поза межами свого власного конкретного суб'єктивного досвіду".
Результати психолінгвістичних досліджень підтверджують й думку О.О.Потебні про те, що фонові знання особистості значно впливають на її світосприймання, формування мовної свідомості, засвоєння мовного матеріалу, осмислення мовних одиниць. На механізми утворення мовних (вторинних) асоціацій впливають первинні за своєю природою інгерентні асоціації, які безпосередньо відображають реальну дійсність. Осмислення номінативних одиниць можливе за умови, якщо вони розумітимуться не самі по собі, а як елементи, введені в певну ситуацію, в певну предметно-тематичну сферу. Психолінгвістичні експерименти переконливо доводять, що пропоноване інформантам слово негайно включається до "контексту" попереднього досвіду індивіда і що так зване "позаконтекстне" значення слова як соціально усвідомлюваний факт завжди пов'язане з певними видами комунікативних ситуацій.
Комунікативне оточення, яке певною мірою відтворює соціально-демографічну диференціацію суспільства, формує тезаурус носія мови, що являє собою "відкриту рухому систему значень, яка зберігається у пам'яті індивіда й організована за принципом: від загального до часткового всередині певної сфери вживань".
Мовна диференціація соціуму багато у чому подібна до соціально-демографічної, але має свої особливості, тому що "тезаурус носія мови певної професії або фахівця в певній галузі знань значно виходить за межі цієї професії (галузі знання) у сферу інших професій (галузей знання), якими як такими цей носій мови не володіє". Те саме можна сказати й про тезаурусні особливості носіїв мови різного віку, статі, сфери інтересів тощо.
Крім соціальних, професійних, освітніх та інших соціально-демографічних груп, у національному колективі можна виділити й так звані семіотичні групи мовців у залежності від їхнього типу комунікативно-пізнавальної діяльності. Семіотичні групи - це "групи людей, що мають відносно спільний тезаурус (у межах завданої мовної підсистеми) й певний комплекс семіотичних умінь та навичок (тобто вмінь цим тезаурусом оперувати)". Т.М.Дрідзе виділила такі чинники, що визначають належність носія мови до тієї чи іншої семіотичної групи: "1) володіння елементами загальнонародної мови в цілому і(або) певною системою значень цієї мови, вельми характерної для тієї мовної підсистеми (підмови), яка обрана дослідником за початок відліку; 2) володіння елементами тексту, що сприймається (тлумачиться) або створюється; 3) володіння способами оперування вищеназваними елементами".
Дослідити вірогідність впливу "рольової" диференціації суспільства на специфіку використання мовних засобів було метою проведеного вільного асоціативного експерименту. До участі в експерименті залучалися інформанти у віці від 18 до 60 років з вищою, неповною вищою, початковою вищою, середньою спеціальною освітою різного профілю, а також групи школярів (9-10 й 14-16 років) з різних регіонів України.
Експеримент проводився у вигляді письмового опитування. При укладанні анкет бралася до уваги соціологічна специфіка вивчення семіотичних груп, необхідність урахування соціального фону, середовища спілкування інформантів, що зумовило введення до анкети деяких запитань, пов'язаних із з'ясуванням певних соціально-демографічних характеристик учасників експерименту (національність, місце народження, місце постійного мешкання, рідна мова, рівень володіння іншими мовами, вік, освіта та її специфіка, професія, хобі та ін.).
Серед завдань експерименту було виявлення типових асоціацій, які відображають "рольову" диференціацію суспільства та впливають на соціальну специфіку використання мовних засобів, а також визначення на підставі аналізу отриманих асоціацій екстралінгвістичних (соціально-прагматичних) чинників, що впливають на розвиток номінативних процесів, використання багатозначних номінативних одиниць носіями мови й визначають їхнє місце у структурі асоціативно-вербальних мереж і внутрішнього лексикону носіїв мови.
Отримані асоціативні реакції відображають індивідуальні особливості носіїв мови й водночас когнітивні структури, які стоять за мовними значеннями.
Проведений психолінгвістичний експеримент дає підставу говорити про можливість впливу професії на асоціативне поле мовної особистості. Можна відзначити існування певних мовних стереотипів у членів різних професійних груп, що виявляється в особливостях сприйняття і використання ними номінативних одиниць. Простежується вплив професії інформантів на сприйняття нимибагатозначного слово й вибір найбільш актуального співзначення. Порівняймо, наприклад, найтиповіші асоціативні реакції представників різних професій на деякі слова-стимули:
Слово- гуманітар. економ. медич. техніч.
Стимул асоціативна реакція
ВІКНО 1) скло, чисте, прозоре, велике
2) у розкладі
3)програмна оболонка, комп'ютер +
+ +
+ + +
+
Диск 1) комп'ютер, ЕОМ
2)магнітний диск
3)частина хребта людини
4) СД
5) спорт +
+
+ +
+
+ +
+
+
+ +
+
+
+
МИША 1) тварина
2) маленьке, сіреньке
3) комп'ютер, прилад, сканер +
+ +
+ + +
+
ПАМ'ЯТЬ 1) минуле людини
2)комп'ютер, мегабайт +
+
+
Серед асоціативних реакцій інформантів на запропоновані стимули, що являли собою загальновживані слова з широким діапазоном значень, відомих усім носіям мови, фіксуються як спільні для представників різних професій, так і характерні, "професійно марковані" (пор., наприклад, використання слів ВІКНО, МИША, ПАМ'ЯТЬ).
Іноді інформанти наводять кілька значень слова-стимулу - загальновідоме (-і) й специфічне (-і). Це, з одного боку, показує рівень володіння інформантом "усім полем стійких лексико-семантичних варіантів слова" (тому що "він може бути знайомим лише з уживанням слова (за
Loading...

 
 

Цікаве