WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фонетика. Проблеми теоретичної інтерпретації просодичних характеристик слова - Реферат

Фонетика. Проблеми теоретичної інтерпретації просодичних характеристик слова - Реферат

зосереджується максимум інтенсивності, а в акцентно-ритмічній структурі типу - - (води), - - - (ордени) на наголошених (кінцевих) складах зосереджується максимум тривалості. Крім того, з'ясувалося також, що тривалість є найбільш постійною просодичною характеристикою словесного наголосу в українській мові.
Підвищення ролі тривалості в просодії слова пояснюється тим, що на сегментному рівні в українській мові тривалість не є фонологічною, отже фонологічно релевантною вона є на надсегментному рівні. Однак проведені дослідження реалізації словесного наголосу в ізольовано вимовленому слові поки що залишають без відповіді питання, чи, описуючи наголос слова, ми не чіпаємо сфери висловлювання, а відтак і фразової просодії, зокрема інтонації як однієї з найважливіших ознак висловлювання? Бо, як зазначалося вище, окремо вимовлене слово вже є мінімальним висловлюванням, фразою. Якщо ж слово входить у неоднослівну фразу як її складова частина, то позиція слова в інтонаційній одиниці має так само впливати на його просодичну реалізацію, як акцентно-ритмічнаструктура слова впливає на реалізацію словесного наголосу. Ще Е. Зіверс в "Основах фонетики" висловив думку про залежність фонетичних явищ нижчих рівнів від фонетичних явищ вищих рівнів, тобто висловлювання. Він вважав, що в мовленні насамперед розпізнається все висловлювання, а потім, після аналізу, розпізнаються його "частки". Іншими словами, вивчаючи фонетичні характеристики словесного наголосу, треба враховувати інтонацію; тобто не досить списком давати слова, а слід ставити слово в різні щодо типу інтонації фрази, щодо місця у фразі тощо. Інтонація ж як система безперечно автономна також не може не зазнавати впливу фонетичних властивостей словесного наголосу. Отже, можна говорити про взаємозумовленість словесного наголосу й інтонації, тобто про взаємодію словесної і фразової просодії. Взаємодія словесної і фразової просодії найбільш виразно виявляється при вписуванні слова в неоднослівну фразу. Таке вписування супроводиться насамперед складним протиставленням різних ступенів наголошеності і різних ступенів ненаголошеності, що пов'язане не тільки зі ступенем семантичної ваги слова, а й з позицією слова у фразі, з ритмікою фрази. Високий ступінь підпорядкованості словесної просодії фразовій просодії зумовлює й динаміку словесного наголосу у фразі. Крім рухливості словесного наголосу у межах слова при словозміні,спостерігається його рух у межах фрази. Рух словесного наголосу у межах фрази відбувається у двох напрямах: у напрямі до сильної позиції (позиції фразового наголосу), або у напрямі до слабкої позиції (аж до його нейтралізації - енклітизації чи проклітизації). Потрапляючи у сильну позицію, словесний наголос перебирає на себе й фразоорганізуючу функцію, складаючи, таким чином, інтонаційний центр фрази.
Не входячи тут у проблему словорозпізнавальної й словоототожнювальної функції словесної просодії, розглянемо тільки просодичну структуру словесного наголосу у сильній позиції (позиції фразового наголосу). Так, у фразі "Гарна дорога була" слово "гарна" перебуває у позиції деавтоматизованого фразового наголосу. Деавтоматизованість фразового наголосу виражена його інверсією на початок фрази, викликаною посиленням смислової ваги слова "гарна". Наголошений склад гар- відповідно оформлений "яскравішими" просодичними характеристиками, які сигналізують про інтонаційний центр фрази. Провідними просодичними ознаками головного наголошеного складу (інтонаційного центру) є високий тональний рівень, а також максимум інтенсивності. Темпоральний же параметр головного наголошеного складу фрази не входить до їх числа, він є супровідною просодичною ознакою. Таким чином, просодичні ознаки слова "гарна" (з акцентно-ритмічною структурою - -/), підпорядковуючись просодії фрази, посилюються, порівняно з реалізацією цих ознак в ізольованій позиції слова, яка є для слова як такого сильною.
Фразова просодія у наведеному прикладі зумовлює й послаблення темпоральної характеристики післянаголошеного голосного, який в ізольовано вимовленому слові може дорівнювати тривалості наголошеного голосного або навіть перевищувати її.
Оскільки мовне спілкування завжди ситуативне, інтонація описується завжди з урахуванням комунікативної ситуації мовлення.
У щойно розглянутій інтонаційній структурі фрази "Гарна дорога була" інтонаційний центр оформлений за типом ІК - І як розповідь - повідомлення, у якій, крім об'єктивної модальності - констатації факту дійсності, наявна й т. зв. вторинна, або суб'єктивна, модальність - ставлення мовця до повідомлюваного. Засобом вираження суб'єктивної модальності тут є інверсія слова "гарна", а відтак і посилення його просодичних характеристик. Таким чином, у семантичній структурі фрази "Гарна дорога була" відбулося прирощення до інтелектуальної інформації (логічного змісту) ще й інформації ціннісної. Інверсія як тип порядку слів у реченні в сучасній українській мові, як відомо, виконує в основному не граматичну, а стилістичну функцію. У теорії риторики інверсія розглядається як риторична фігура мови, тобто як така, що використовується для привернення уваги слухача, для посилення впливу на нього. Розширення семантичної структури аналізованого висловлювання супроводиться розширенням його функціональної перспективи. У такій лексично-синтаксично-просодичній його реалізації є й інформація про органічність/неорганічність його для певнго функціонального стилю мови - органічним для цього висловлювання є, звичайно, розмовний і художній стилі.
З розвитком психолінгвістики дедалі виразніше вимальовується теорія процесу сприйняття, зокрема сприйняття тексту. Перш ніж сприйняти смисл і цінність твору (насамперед художнього), реципієнт сприймає його інтонаційно-емоційний бік. Весь рецепційний процес відбувається на тлі інтонації, на тлі її каталізуючої дії.
Життєвий і художній контексти створюють умови для розширення семантики як номінативних
Loading...

 
 

Цікаве