WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фонетика. Проблеми теоретичної інтерпретації просодичних характеристик слова - Реферат

Фонетика. Проблеми теоретичної інтерпретації просодичних характеристик слова - Реферат


Реферат з мовознавства
Фонетика. Проблеми теоретичної інтерпретації просодичних характеристик слова
Теоретична фонетика вже починає долати розрив, який створився внаслідок непропорційної уваги до фонематики і просодики. Фонематика була центральною проблемою фонології упродовж багатьох десятиліть (у тому числі й після виходу в 1939 році підсумкової праці М. Трубецького "Основи фонології") і навіть більше того - фонетика майже отожнювалася з фонологією, просодика ж була відтінена на задній план.
Логікою розвитку фонології (від фонем і їх звукових реалізацій, які аналізувалися ізольовано або в типових позиціях - до мовленнєвого потоку) пояснюється посилення інтересу до просодики, яке спостерігається в останні десятиліття.
Залишаючи осторонь досить широку дискусію навколо тлумачення самого терміна "просодика" ("просодія"), а також номенклатури просодичних величин та сфер їх функціонування, зазначимо, що у переважній більшості сучасних дефініцій у поняття просодії включається сукупність звукових засобів, які накладаються на послідовність сегментних одиниць (фонем) і служать для об'єднання їх у значущі мовні одиниці - слова, синтагми, висловлювання.
Названі особливості просодичних характеристик, а саме надсегментність і звукова специфіка (незалежність від основної артикуляції звука), повною мірою властиві й засобам інтонації, у зв'язку з чим постає проблема визначення сфери і меж дії просодії й інтонації. У вирішенні цієї проблеми в сучасній лінгвістиці намітилися два діаметрально протилежні погляди. Прихильники першого вважають, що сферою дії просодії є склад, а сферою дії інтонації - фраза. Опоненти цього погляду відводять просодичним властивостям (характеристикам) широке мовленнєве поле і широкі функції: членування мовлення і об'єднання його розчленованих частин (таких як склад, фонетичне слово, фраза тощо). Інтонація ж визначається як фонетична підсистема, яка автономізується саме просодичними засобами.
Особливо виразно постає специфіка понять "просодика" й "інтонація" при розгляді наголосу в східнослов'янських мовах, де наголос відіграє важливу роль і де між сферою словесного наголосу як ознаки окремого слова і сферою фразового наголосу (сферою інтонації) як ознаки висловлювання у рамках просодики існують складні взаємовідношення. Аналіз цих взаємовідношень ускладнюється не тільки тим, що одні й ті самі об'єктивні властивості і сприймані ознаки мовного сигналу використовуються для його сегментної і надсегментної організації, а в рамках останньої - для різних її систем (наголосу й інтонації), але й тим, що просодичні ознаки, передаючи важливу лінгвістичну інформацію, беруть участь і в передачі інформації екстралінгвістичної. Іншими словами, дослідник просодії наштовхується на складне завдання: відокремити в структурі мовного сигналу лінгвістичне від екстралінгвістичного, сегментне від надсегментного, універсальне від специфічного, явища, пов'язані зі словесним наголосом, від інтонаційних явищ тощо.
Здійснені досі спроби опису словесної просодії зводяться головно до аналізу його акцентно-ритмічної будови, який ведеться у напрямі виявлення довжини слова (кількість складів), місця наголосу та частотних типів і видів акцентно-ритмічних структур. При цьому досліджується, як правило, словникове слово у його "застиглій " графічній (письмовій) формі. Тим часом, опис просодичних характеристик слова неможливий без аналізу його "поведінки" в потоці мовлення, з урахуванням, звичайно, тих його категорій, які встановлені лексикологією (для якої також, до речі, до останнього часу визначальною була письмова форма мови, як найбільш доступна для спостереження й аналізу).
У слові як основній одиниці мови фокусуються всі вияви цілісності мовної системи. Єдність і цілісність мови як системи є одним з постулатів сучасної лінгвістики. Зокрема широкого визнання набула ідея Л. Щерби про єдність смислової і звукової будови мови, ідея взаємозалежності, взаємодії і взаємопроникності фонетики, граматики, лексики. Специфіка взаємодії фонологічного рівня з іншими мовними рівнями полягає в тому, що він не просто пов'язаний з вищими рівнями, але й зумовлений ними. Звукові одиниці вичленовуються і формуються на основі їх зв'язку зі смислом, "тільки сила розуму здатна розчленувати матеріальну природу мови й виділити окремі звуки - здійснити процес, який ми називаємо вимовним членуванням", "тільки смисл, можливості смислової асоціації дають нам... ту чи іншу подільність нашого мовлення".
Фонетична (просодична) самостійність слова реалізується насамперед у словесному наголосі, який, як і фонема, є обов'язковим елементом звукового образу слова, тобто виконує фонологічну функцію (конститутивну чи словорозпізнавальну). Разом з тим дослідження фонетичних характеристик словесного наголосу в різних мовах в тому числі й українській показали, що словесно-просодичні тісно переплітаються з фразово-просодичними характеристиками. Особливо виразно це виявляється, коли слово складає потенційний мінімум фрази - навіть окремо вимовлене слово вже становить собою мінімальне висловлювання (з називною або лічильною інтонацією), а відтак очевидною є необхідність співвідношення слова з інтонаційними одиницями - синтагмою і фразою.
Досліджуючи взаємозв'язок словесного наголосу і фразової інтонації на матеріалі слов'янських мов, Г.М. Ніколаєва дійшла висновку, що в слов'янських мовах (в тому числі й в українській) словесна просодія значно підпорядковується фразовій просодії. Висновку про залежність просодичних засобів реалізації словесного наголосу від фразових умов у слов'янських мовах доходять й інші дослідники.
Як показали експериментально-фонетичні дослідження, просодична реалізація словесного наголосу в українській мові певною мірою визначається акцентно-ритмічною структурою слова. Так, в акцентно-ритмічній структурі типу - - (море), - - - (високо) на наголошених початкових складах
Loading...

 
 

Цікаве