WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вираження експресивності дієслова засобами словотвору (на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького) - Реферат

Вираження експресивності дієслова засобами словотвору (на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького) - Реферат


Реферат на тему:
Вираження експресивності дієслова засобами словотвору
(на матеріалі творів І.С. Нечуя-Левицького)
Мова як засіб порозуміння є не тільки проявом думки, але й почуття, емоції, експресії.
За "Лінгвістичним енциклопедичним словником", експресивність - це "сукупність семантико-стилістичних ознак одиниць мови, які забезпечують її властивість виступати в комунікативному акті засобом суб'єктивного вираження ставлення мовця до змісту або адресата мовлення. Відомий український мовознавець В.А. Чабаненко під експресивністю розуміє "підсилену виразність, соціально й психологічно мотивовану властивість мовного знака (мовленнєвого елемента), яка підсилює, загострює увагу, активізує мислення, викликає почуттєву напругу слухача (читача). Виразним, на його думку, є будь-який знак, і тому доцільно під експресивністю розуміти підсилену виразність. Поняття "експресії" вчений тлумачить як підсилення (інтенсифікація, збільшення) виразності.
Експресивність тісно пов'язана з емоційністю, що спричинилося до ототожнення деякими вченими цих понять. Але "експресія, експресивність може пронизувати як емоційне, так і інтелектуальне і вольове у їх вияві. Тому експресивність набагато ширша за емоційність у мові".
Експресивність властива усім рівням мови. На морфологічному (словотвірному) рівні "емоційного забарвлення досягають [...] за допомогою словотворчих засобів (афіксації, словоскладання і т.д.), що надають лексичним утворенням значення пестливості, здрібнілості, згрубілості, зневажливості, іронії, поваги, жартівливості, фамільярності тощо".
"Мотиваційну основу словотворення визначають два моменти: 1) забезпечення процесу номінації та його результатів; 2) створення (паралельно) потенційних передумов для вираження через нову мовну одиницю ставлення мовця до позначуваного. Відповідно до цього можна визначити дві основні функції словотворення: номінативну (іменувальну) та експресивно-стилістичну".
Спроба дослідити словотворчі особливості саме експресивних дієслів - не випадкова, адже досі у мовознавчій науці увагу було зосереджено в основному на дослідженні словотворчих особливостей експресивних іменників та прикметників, дієслова ж у цьому аспекті розглядалися здебільшого побіжно.
"З явищами словотворення пов'язані різноманітні експресивно-виражальні та художньо-естетичні можливості. Ці можливості закладені як у самих якостях словотвірних засобів (наприклад, словоскладання з його багатою і несподіваною новаційною варіативністю, певна група афіксів із закріпленою за ними чіткою оцінною - позитивною чи негативною - словотвірною семантикою тощо), так і в спробах їх індивідуального, авторського відбору та використання".
При встановленні значення слова за значенням його морфем слід пам'ятати, що слово означає більше, ніж сума значень морфем, з яких воно складається. Цю думку ми вважаємо основною у нашому дослідженні, отож експресивність, яку створюють певні словотвірні засоби, не вичерпується окремо взятим афіксом чи основою, а виражається словом загалом.
Варто особливо підкреслити роль твірної основи (твірного слова) у процесі деривації дієслівних експресивів. Адже "стилістична характеристика і емоційно-експресивне забарвлення деривата нерідко залежать не тільки від афікса, а й від семантико-стилістичних особливостей твірної основи. Важливе значення при цьому набуває контекст, у якому актуалізується та чи інша конотація деривата".
Яскраво вираженою є роль твірного слова при творенні відіменних дієслівних експресивів: пань/к/а/ти/ся - Мати вбирала її в оксамит та шовк..., панькалася з нею (7,296); о/стовп/і/ти - Ми так і остовпіли з переляку (6,93); пащ/ек/ува/ти - А кати знущалися, ще й пащекували (7,140); з/гедз/к/а/ти/ся - Жінка твоя згедзкалася: вже геть-то опришкувата вдалась! (1,267). У вищезазначених прикладах образність твірного слова є ключовою і для утворених дієслів, які теж є образними, тобто (ширше) експресивними.
В основі експресивності звуконаслідувальних дієслів лежить експресивність твірних слів (у цьому випадку - звуків): за/буб/он/і/ти - Він несамохіть забубонів молитву (1,263); цок/от/і/ти - Молодиці розмовляли та цокотіли, як птиці на дереві (3,37); ви/киш/к/а/ти - Трудно буде козакам викишкати отого шуліку [Вишневецького] з гнізда (7,131).
Особливо цікавими є випадки , коли значення твірного слова у процесі деривації переосмислюється, метафоризується: муштр/ува/ти/ся (муштрувати - Піддавати муштрі (СУМ, IV,835)) - Настя побігла в залу й почала муштруватися перед дзеркалом (4,279); в/струг/ну/ти (стругати - Знімати стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. яким-небудь різальним інструментом (СУМ,IX,788)) - Таку штуку можуть встругнути тільки ліберали... (5,239).
Помітною є роль афіксів при утворенні експресивних дієслів. На думку Г.Г. Єгорова, "при афіксальному словотворенні до значення твірної основи додається не тільки значення афіксів, а й ще щось. Це невловиме щось приховується не у мові, а у потребі людей виразити те чи інше поняття".
Досить поширеним є творення експресивів від нейтральної твірної основи за допомогою постфікса -ся, причому часто постфікс -ся переводить адгерентно експресивне дієслово у розряд інгерентно експресивних (адгерентна експресивність "проявляється лише в певній ситуації, контексті", а інгерентна - "внутрішньо притаманна мовному знакові і є його постійною і невід'ємною ознакою"). Наприклад: товк/ти/ся - Він дуже не любив, як хто сторонній товкся на його постелі (2,13); гриз/ти/ся - Тільки українець гризся з ним щовечора... (2,10); тер/ти/ся, м'я/ти/ся - Сухобрус не сів і знов терся та м'явся... (2,66).
Експресивні дієслова активно творяться і за допомогою префіксально-суфіксального (-постфіксального) різновиду морфологічного способу словотвору, і значення афіксів при цьому може бути різноманітним за ступенем важливості: по/ши/ти/ся - Ще візьме та й пошиється в черниці, в монастир... (5,269); роз/рев/ти/ся - Чого це ти розревлася? (3,201).
Слід зазначити, що у системі дієслівного словотвору префікс є водночас і семантичним, і граматичним (видовим) показником, "але жоден з префіксів не набув поки що винятково граматичного значення".
Іноді префікси зосереджують у собі значення доконаного виду і водночас підвищеної інтенсивності дії, а отже і експресивності: об/пи/ти, об'/їс/ти - ... і ми колись приїдемо до вас та й вас обіп'ємо та об'їмо (5,365); ви/тріск/а/ти - Балабуха допався й витріскав трохи не всю макітру (4,85).
У монографії "Словотвір сучасної української літературної мови" (за ред. Жовтобрюха М.А.) вказано, що "такі семантично виразні префікси, як пере-, роз-, під-, можуть настільки зосереджувати в собі значення дієслова в цілому, що нейтралізують семантику кореневих морфем (пор.: переборщити, перекапустити, підсипатися до кого-небудь, розчепірити і под.).
У творенні експресивів від дієслівних основ префіксально-суфіксальний (інколи префіксально-суфіксально-постфіксальний) різновид, як ужезазначалося, є досить поширеним: на/скак/ува/ти - ... він таки любив вряди-годи пускати шпильки: якось само наскакувало на язик (8,138); за/гріб/а/ти/ся - Він любив науку для науки і все загрібався в філософію глибше і глибше (2,52).І хоча афікси у вищезазначених прикладах не можна назвати такими, що несуть у собі сему експресивності, та у комплексі з образною, переосмисленою основою вони утворюють експресивне дієслово, виразність якого до того ж підкреслюється контекстом.
Окремо варто зупинитися на творенні дієслів з допомогою суфікса -ону-, підсилена виразність, тобто експресивність, якого не викликає сумнівів. На це неодноразово вказували різні мовознавці, зокрема Возний Т.М. зазначає, що "... для дієслів на -ону-ти [...] характерні найрізноманітніші семантико-стилістичні відтінки значення (різкість, експресивність, напруженість або послаблення дії і т.п.). Наприклад: мах/ону/ти - Позалатував деякі дірки в канцелярії та й махонув на Великий Фонтан... (5,251); крик/ону/ти - Что? - криконув архієрей (5,372).
На завершення нашого короткого і безперечно неповного огляду вираження експресивності засобами словотвору зазначимо, що І.С.Нечуй-Левицький для яскравішого вираження задуманих образів часом утворював авторські неологізми, використовуючи при цьому суфіксальний та префіксально-суфіксальний різновиди морфологічного способу словотвору: морс/ну/ти - Смерть латинці звали mors, мабуть, через те, що як морсне, то і перекинешся, і ноги задереш... (6,230); на/мотор/юва/ти - ... а потім буде намоторювати вас, щоб ви самі вивчились писать українські вірші (2,214); пере/делікат/н/и/ти, пере/тонч/и/ти - Та то його й брата переделікатнила й перетончила мама (2,293); ви/закон/и/ти - Цей закон давно вижив свій час, і вже час би його визаконить і вивести (8,419). Усі ці авторські новотвори базуються на усталених законах словотвору, на що вказують афікси, вжиті для їх творення (суфікси -ну-, -юва-, -и-, префікси на-, пере-, ви-, за якими в мові закріпилося певне значення, котре дає нам змогу зрозуміти слово загалом).
Аналіз особливостей словотвору експресивних дієслів охоплює переважно внутрішньочастиномовне словотворення і дещо зачіпає їх творення від інших частин мови. Причому, аналізований матеріал дає в основному приклади морфологічного способу словотвору. У процесі дослідження виявлено, що немає спеціального набору афіксів, які б служили тільки для творення дієслів-експресивів, окрім, мабуть, суфікса -ону-, який несе в собі підсилену виразність. Важливою також у вираженні експресивності є роль деяких префіксів, зокрема об-, ви-, пере-, роз-, під-. Хоча при визначенні ролі і значення префіксів важко визначити межі між їхніми словотвірними і граматичними (видовими) значеннями. Особливо варто підкреслити роль твірної основи, емоційно-експресивне або ж образне забарвлення якої переходить у семантику створюваного дієслова. І нарешті, експресивність, яку створюють словотвірні засоби, не вичерчується окремо взятим афіксом чи основою, а виражається словом загалом і підсилюється контекстом.
Loading...

 
 

Цікаве