WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Визначення спільних слів у складносурядному реченні - Реферат

Визначення спільних слів у складносурядному реченні - Реферат

але доводилося вірити" (М.Олійник),
обставини способу дії, наприклад:
"Мимохіть піднімалися шапки на головах вгору і по-вовчому загорялись очі" (С.Васильченко),
або означення, наприклад:
"Нашої дружби ніхто не зламає, Сили ніхто не здола" (М.Рильський).
Спільні слова можуть бути виражені так званими "повнозначними словами":
1) займенником: а) особовим: "Не гріє мене кожух, а лиш слово гріє й тішить" (Нар. тв-ть); б) означальним: "Всі старі обличчя розцвіли, очі засяяли" (С.Васильченко); в) присвійним: "От і одходилися, Андроне, твої ноги, одробилися руки" (М.Олійник) тощо;
2) прислівником: а) іменникового походження: "Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташина" (А.Шиян); б) відзайменникового походження: "Сонце там ніколи не заходило, день не згасав, не вщухали пташині співи…" (М.Олійник); в) відприкметникового походження: "Десь зблизька, од хутора, чулася пісня, долітали нетверезі вигуки, / і йому чомусь подумалось про марність людського життя" (М.Олійник) тощо;
3) прийменниково-іменною сполукою: "На хуторах знялася безладна стрілянина, запалали будівлі" (М.Олійник) - "прийменник + іменник"; "Мало що розумів і Тарас Шевченко з того, що співав кобзар, / проте і в нього ворушилось у грудях щось гаряче і завмирало чогось маленьке серце"(С.Васильченко) - "прийменник + займенник",
і "неповнозначними", зокрема частками (видільно-обмежувальна, спонукальна тощо), наприклад:
"Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі / та ще жайворонки дзюркочуть у тиші…" (О.Гончар); "Хай трава не в`яне і під вітру свист знов зеленим стане пожовтілий лист" (В.Сосюра).
Крім зазначених способів вираження, "спільні слова" можуть бути виражені і словосполученнями: "В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі" (Ю.Мушкетик), "І в цей час світло в коридорі погасло і залунав отой моторошний крик" (А.Дімаров), в тому числі фразеологічними сполуками: "Десь у долині бриніла дівоча пісня, / а з другого боку рівномірним цокотом відповідала сокира і м`яко шелестіла поздовжня пила по деревині" (М.Стельмах).
Слід зауважити, що роль об`єднувача частин складного речення виконує і спільна предикативна частина. Серед спільних предикативних частин знаходимо спільні підрядні частини часу, наприклад:
"Коли Павло зайшов, гомін притих, на деякий час запанувала напружена мовчанка, / затим його запитали: - Хто такий?" (М.Олійник),
рідше - підрядні умови, наприклад:
"І чим ближче токовище, тим дужче билося Павлове серце, тремтіли руки" (М.Олійник),
підрядні міри й ступеню якості дії, наприклад:
"Небо так невинно голубіє над стінами скель і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється" (М.Коцюбинський),
підрядні з`ясувальні, наприклад:
"Спасибі дощу і тобі спасибі, що доню рощу (вже й ніжками диба)…" (А.Мойсієнко).
Як правило, спільні слова наявні в першій предикативній частині складносурядного речення. Причому вони можуть займати позицію на початку предикативної частини (таких випадків найбільше), наприклад: "Під канчуком стогнали села і давні гнулися міста" (М.Рильський), всередині предикативної частини: "Лист жовтий поволі на землю спадав та ніжні стократки схилялись з журбою" (О.Олесь) та в її кінці: "Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять" (О.Олесь).
Спільні повнозначні чи службові слова у межах складносурядного речення по-різному комбінуються, групуються, переплітаються, наприклад:
обставина часу + обставина місця: "Всю ніч над майданом лунко тріщали постріли, не вмовкав лемент, вилися дими" (М.Олійник);
обставина часу +додаток: "І водночас більшали у графа зіниці, мало не лізли на лоб очі" (М.Олійник);
обставина часу + обставина місця + обставина часу: "Тоді десь раптом ударив грім і метнулась блискавка" (М.Хвильовий);
обставина місця + додаток + обставина способу дії: "Бо ніде не бачили такого багатства риби та дичини, / ніде не співали їм так мило пташки і не шуміли броди" (М.Олійник).
Належність спільного слова однаковою мірою до усіх предикативних частин складносурядного речення дає право на поновлення його в усіх складових частинах складного речення зазначеного типу. Наприклад: "На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні" (Ю.Смолич) - "На хвилину раптом стихли голоси і на хвилину раптом спинилися тіні"; "У хаті бумкав бубон, бряжчали цимбали" (Ю.Смолич) - "У хаті бумкав бубон, у хаті бряжчали цимбали". Отже, предикативні частини зазначених складносурядних речень є контекстуально неповними. Але пропуск члена речення, що повторюється в одній із частин, за словами П.А.Леканта, є нормою для складного речення та показником тіснішого зв`язку частин у складі складного речення3, причому спільні слова "роблять нашу мову більш лаконічною, стилістично завершеною"3. Порівняйте, наприклад, складносурядні речення, що містять однакові члени речення, але ще не зазнали процесу спрощення: "Другий день він у Глуші, і другий день душа його не на місці" (М.Олійник), "Тільки небо і тільки пшениця (над нами, над нами, над нами)" (Б.-І.Антонич), або ж речення, що зазнали спрощення, але не остаточно: "Так йому казали всі ці роки, так його вчили" (М.Олійник), "Є єноти в зоопарку, є єхидна, заєць є" (В.Гринько). Звичайно, ці речення, як і ті, що зазнали спрощення, стилістично виправдані, емоційно наповнені, проте відсутність спрощення однакових членів речення не сприяє економії мовних зусиль.
Отже, на нашу думку, спеціальне дослідження спільних елементів дає можливість глибше пізнати структуру складного речення і деяких нерозв`язаних питань щодо неповних речень.
Loading...

 
 

Цікаве