WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Безсполучникові складні речення з компонентом обґрунтування в науковому стилі - Реферат

Безсполучникові складні речення з компонентом обґрунтування в науковому стилі - Реферат


Реферат на тему:
Безсполучникові складні речення з компонентом обґрунтування в науковому стилі
У сучасній синтаксичній науці безсполучникові складні речення з компонентом обґрунтування не обійдені увагою. Вони визнаються як українськими, так і російськими дослідниками. Вид таких конструкцій ілюструють приклади на зразок:
"Сім ночей він, бувало, не спить:
Від тих ран його тіло болить" (М. Шаповал);
"- Слезь ты с колен: батьке тяжело, бессовестный! - крикнула Гришке Алёна" (С.Злобин); "Я зажгу свет: темно уже совсем". Щоправда, називаються вони по-різному, хоч синтаксична природа їх розуміється однаково. Так, С.І.Дорошенко і Д.І.Ізарєнков іменують їх реченнями причинового обгрунтування, Є.М.Ширяєв - реченнями з причиновими відношеннями. Однак відмінна назва не заважає вченим вбачати в таких синтаксичних структурах безсполучникову складну сполуку двох частин, друга з яких обґрунтовує, мотивує те, про що говориться в першій6. Видається правомірним у конструкціях такого виду вбачати не обґрунтування причини, оскільки таке відношення трапляється надто рідко, а обґрунтування події, вчинку або ширше - факту дійсності. Тому в цій розвідці конструкції цього виду називаються безсполучниковими реченнями обґрунтування.
Визнання наявності речень такого зразка (незалежно від їх назви) є вагомим підтвердженням принципового положення сучасного синтаксису про реченнєвий статус безсполучникових складних речень, про те, що безсполучникові складні речення обґрунтування є складовою частиною синтаксичної будови. Їх визнання як комунікативних одиниць зумовлює потребу поглибленого вивчення цих складних безсполучникових структур у семантико-синтаксичному і комунікативному аспектах. Такий підхід до їх аналізу тим більше необхідний, якщо врахувати, що ні в російському, ні в українському мовознавстві не було детального обстеження функціонування розглядуваних конструкцій в різних стилях, а значить не були виявлені можливості передачі семантичних відношень предикативних частин, що особливо важливо для обґрунтування статусу безсполучникових складних речень як реченнєвих структур.
Дослідники безсполучникових складних речень, на жаль, обмежуються лише загальними вказівками на наявність розглядуваних структур у стилях мови. До того ж окремі синтаксисти надто звужують активність стилів, у яких ці конструкції здатні функціонувати. Так, Є.М.Ширяєв твердить, що "науковий і діловий функціональні стилі практично не знають безсполучникових складних речень з причиновими відношеннями, хоч потреба у вираженні причинових відношень у цих стилях досить висока і задовольняється вона сполучниковими причиновими складними реченнями".
Таке твердження надто категоричне. Воно виявилося єдиним, оскільки в працях інших синтаксистів подібне твердження спростовується. Торкаючись поширеності безсполучникових складних речень аналізованого виду, С.І.Дорошенко констатує, що сполуки, у яких висловлюється "доказ закономірності факту, названого у першій частині, частіше трапляються у наукових працях". На жаль, ця констатація поширеності розглядуваних конструкцій не знайшла детального розгляду в цитованій монографії. Однак факт визнання їх наявності в книжному стилі спонукає до уважного розгляду наукового стилю на предмет виявлення в ньому безсполучникових складних речень з компонентом обґрунтування, що й здійснено в даній статті. Основна увага в ній зосереджена на встановленні характеру смислових відношень предикативних частин з компонентом обґрунтування.
Зосередження уваги на такому, здавалось би, вузькому питанні зумовлене потребою у встановленні можливостей і використанні цих можливостей в передачі семантичних відношень предикативних частин, один з компонентів яких виражає обґрунтування. Їх наявність і поширеність мають бути розцінені як доказ потрібності і можливості аналізованих структур у передачі своєрідних відношень в одному з книжних стилів, якому, як відомо, емоційність не властива.
Для виявлення безсполучникових складних речень з компонентом обґрунтування були взяті наукові джерела з хімії, фізики, математики, лінгвістики.
У дібраному матеріалі знайшли місце конструкції обґрунтування з найрізноманітнішим типовим для них змістом предикативних частин. Однак не в усіх підстилях (так умовно будемо називати джерела різних наук) в однаковій мірі представлені всі можливі відношення змісту компонентів. Деталізуємо це.
У текстах книг усіх названих наук засвідчуються такі семантичні різновиди безсполучникових складних речень з компонентом обґрунтування:
- властивості: Обидва вони придатні : фізичний смисл їх той самий [(міняються тільки номери тіл і напрям руху)]; Ці хвилі когерентні: вони мають однакову довжину і сталу різницю фаз; Наш алфавіт правильний: його з однаковим успіхом можна застосовувати спочатку до єгипетських пам'яток римлян та лагідів, а потім до всіх написів у храмах, палацах і гробницях часів фараонів; Амінокислоти - амфотерні сполуки: вони утворюють солі з основами і кислотами ;
- існування явища: Це природно: жорстка пружина надає тілу більшого прискорення, швидше змінює швидкість тіла; У принципі він зберігається і
тепер: сучасна схема добування сталі складається з доменного процесу; Трапляються неточності щодо передачі значення кальки, як наприклад, у нас "православний": правильніше було б - "правовірний", у грецькій мові [orthodoxos] ;
- заперечення існування явища: Нічого подібного насправді немає: речовина не втрачає раптово всю свою енергію на випромінювання електромагнітних хвиль;
Loading...

 
 

Цікаве