WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Словники та їх роль у житті освіченої людини - Реферат

Словники та їх роль у житті освіченої людини - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Словники та їх роль у житті освіченої людини"
ПЛАН
Вступ
1. Поняття словника, його види та призначення
2. Давня та сучасна українська лексикографія
3. Місце і значення словників у житті сучасників
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Словники бувають різні. Це і антропонімічні, двомовні і багатомовні перекладні словники, діалектні (чи обласні) словники, граматичні словники, словники сполучуваності, ідеографічні, семантичні й асоціативні словники, історичні, лінгвокраїнознавчі, і культурологічні словники, морфемні і словотворчі, зворотні, орфографічні, орфоепічні, синонімічні словники, словники антонімів, лінгвістичних термінів, словники іноземних слів, словники лінгвістичних термінів і енциклопедії, словники назв жителів, неологізмів, омонімів, паронімів, скорочень, словники епітетів, порівнянь, метафор, словники соціальних і професійних діалектів, мови письменників і словники окремих творів, словники-довідники труднощів мови, термінологічні словники тлумачні словники, топонімічні словники, етимологічні, фразеологічні та частотні словники.
Тільки один цей перелік видів словників показує у якій великій кількісті галузей людської діяльності використовуються словники. Без словників важко було б відшукати професіоналів у тій чи іншій сфері, спілкування, зокрема - професійне, перетворилося б на хаосне, з постійним перепитуванням "що саме ви розумієте під цим, а що під тим". Годі вже й говорити про міжнародне спілкування без словників для перекладу на іншу мову.
1. Поняття словника, його види та призначення
Різні джерела дають різні визначення словника:
Словник - довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, словосполучень, ідіом і т.д.), розташованих по визначеному принципу, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. (лінгвістичні словники) чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначаються, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін. (Новий енциклопедичний словник. М., 2000).
Словник, словник, словотолковник, словотолк, словарик, словарчик; словаришка; словарища; річковик, лексикон; збірник слів, висловів якої-небудь мови, з тлумаченням чи з перекладом. Словники бувають загальні і приватні, повсякденні і наукові (Даль В. І. Тлумачний словник живої великоросійської мови).
Словник - зібрання слів (переважно за абеткою), стійких висловлювань з поясненнями, тлумаченнями чи з перекладом на іншу мову (Ожогов С. І. і Шведова Н. Ю. Тлумачний словник російської мови).
Словник - зібрання слів якої-небудь мови в абетковому порядку або по слововиводу розташованих (Словник Академії Російської. Спб., 1806-1822).
Словник - книга, що містить перелік слів, звичайно з поясненнями, тлумаченнями чи перекладом на іншу мову. (Словник сучасної української літературної мови)
Існує кілька класифікацій (типологій) словників. "Тип будь-якого словника визначається факторами двоякого роду: характером лексичного матеріалу, який він відображає, і практичним значенням" (Е. В. Кузнєцова. Передмова // Лексико-семантичні групи російських дієслів. Свердловськ, 1988, с. 3).
Словники прийнято поділяти на два типи: енциклопедичні і лінгвістичні.
Енциклопедичні (від греч. enkyklios paideia - навчання по всьому колу знань) словники містять екстралінгвістичну інформацію про описувані мовні одиниці; ці словники містять відомості про наукові поняття, терміни, історичні події, персоналіях, географії і т.п. В енциклопедичному словнику немає граматичних відомостей про слово, а дається інформація про предмет, який позначається словом.
Об'єкт опису лінгвістичних (мовних) словників - мовні одиниці (слова, словоформи, морфеми). У такому словнику слово (словоформа, морфема) може бути охарактеризоване з різних сторін, у залежності від цілей, обсягу і задач словника: з боку значеннєвого змісту, словотвору, орфографії, орфоепії, правильності вживання. У залежності від того, скільки ознак слова описані в словнику, розрізняють словники одноаспектні і багатоаспектні.
Будь-який словник складається зі словникових статей. Словникова стаття - основна структурна одиниця словника; текст, що роз'ясняє заголовну одиницю в словнику й характерні їй основні риси. Структура словникової статті визначається завданнями словника. Але словникова стаття будь-якого словника починається із заголовного слова [по-іншому: заголовне слово, лема, чорне слово (від напівжирного шрифту, яким звичайно виділене заголовне слово)]. Сукупність заголовних статей утворють словник, чи ліву частину словника.
Права частина словника - та, у якій розглядається заголовна одиниця. Права частина тлумачного словника, як правило, включає зони: граматична характеристика слова, тлумачення, тип значення (пряме, переносне); ілюстрації (цитати, вислови); словотворче гніздо; так звана "заромбова" частина (фразеологізми) і ін. Зони правої частини розробляються для кожного словника. Сукупність усіх словникових статей утворюють корпус словника. Крім корпусу, у будь-якому словнику є передмова, розділ "Як користуватися словником" (який рідко кимось читається); список умовних скорочень і ін.
Енциклопедичні словники, у свою чергу, поділяються на предметні: літературна енциклопедія, дитяча енциклопедія, політичний словник, філософський словник.
Лінгвістичні словники у свою чергу підрозділяються на два типи: двомовні (рідше багатомовні), тобто перекладні, котрими ми користаємося при вивченні іноземної мови, у роботі з іншомовним текстом (українсько-англійський словник, польсько-український словник і т.п.), і одномовні.
Найважливішим типом одноязичного лінгвістичного словника є тлумачний словник, що містить слова з поясненням їхніх значень, граматичною і стилістичною характеристикою.
Прагнення зібрати і систематизувати фразеологізми російської мови знайшло вираження у виданні ряду фразеологічних словників.
2. Давня та сучасна українська лексикографія
Лексикографія (грец. ????????????, від ??????? - словник і ????? - пишу), словникарство - розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію. Тісно пов'язана з лексикологією.
Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.
Староукраїнська лексикографія. До часів Київ. Русі належать невеликі рукописні словники: "О именЂхъ и гл?емыхъ жидовьскымь ?азыкъмь", "РЂчь жидовьскаго ?азыка, преложена на роускоую" та ін., у яких тлумачаться переважно бібл. особові імена й топоніми, окремі старослов'ян. слова: "Тълкъ о неразоумны(х) словесе(х) псалтырных" та ін., розкривається символ, або алегор. зміст деяких слів у Псалтирі: "Тълкованиіє неоудобь познава?ємомь въ писаныхъ рЂчемь", де перекладено малозрозумілі старослов'ян.лексеми. На Русі перекладали також греко-візант. тлумачення власних назв. Активно
Loading...

 
 

Цікаве