WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Смотрицький Мелетій – видатний мовознавець України - Реферат

Смотрицький Мелетій – видатний мовознавець України - Реферат

правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Багато з його правил орфографії й пунктуації зберігають чинність у сучасній українській літературній мові.
Виділив вісім частин мови: ім'я, містоименіє, глагол, причастіє, нарічіє, предлог, союз, междометіє. Як частину мови "междометіє" у вітчизн. лінгвістиці М.Смотрицький визначив уперше, вийнявши з переліку й опису частин мови невластивий слов'ян. системі артикль. Йому належить і термін "междометіє".
Першим виділив як категорію дієприслівник, названий ним "дієпричастієм". Відкрив у слов'янській відміні місцевий відмінок, який назвав "сказательний падеж". Іменники поділив на п'ять "склоненій"-відмін, котрі в основних рисах у шкільних граматиках зберіглися донині.
Вперше описав відмінювання прикметників і числівників. Запропонований ним принцип поділу дієслів на дієвідміни зберігається у східнослов'янських граматиках і в наш час.
Першим дав докладний опис розрядів незмінних частин мови й вигуків, виклав синтаксис церковнослов'янської мови.
Збагатив слов'ян. лінгвістичну термінологію.
Описана М.Смотрицьким морфологічна система близька до старослов'янської пізнього періоду, але в ній спостерігається певна кількість українських елементів.
М.Смотрицький виступає оригинальним граматистом-теоретиком слов'янської системи. У цьому він не мав собі рівних у слов'янській філології аж до 2-ї пол. 18 ст.
Його досягненнявикористовуються і тепер. Учений здійснив кодифікацію церковнослов'янської мови східнослов'янської редакції.
За нормами "Грамматіки..." поступово було впорядковано всі церковнослов'янські тексти на сході і півдні Славії.
Через друковані церковнослов'янські тексти норми набули загального поширення й понині функціонують у конфесійному вжитку.
Уперше виразно відділив церковнослов'янську мову від живих слов'янських, проте східнослов'янський характер норм М.Смотрицький благотворно вплинув на усталення орфографії й пунктуації староукраїнської літературної мови.
До 1-ї чверті 19 ст. "Грамматіка..." М.Смотрицького була основним підручником церковнослов'янської мови, він витримав багато видань. На його основі укладено анонімну "Грамматїку или писменницу языка Словеньского", надруковану в 1638 р. в м. Крем'янці (тепер Тернопільська обл.). Певний вплив М.Смотрицького помітний і на книзі "Грамматыка словенская" Івана Ужевича (1643), анонімній граматиці, надрукованій 1773 в Почаєві, церковнослов'янської "Грамматіці" Я.Блоницького (1763), а також на "Грамматиці" А. Коцака (1778), праці "Grammatica slavo-ruthena" М.Лучкая (1830), рукописні праці хорватського лінгвіста Ю.Крижанича "Граматично изказанjе" (1666), російській граматиці Г. В.Лудольфа (1696), книзі "Россійская грамматика" М.Ломоносова (1755), на працях основоположника сучасної славістики Й. Добровського.
Книга М.Смотрицького справила вплив на розвиток граматичної думки в Сербії, Болгарії, Румунії. "Грамматіка..." була відома в країнах Європи і поза ареалом функціонування церковнослов'янської мови в перекладах на латинську, що свідчить про загальноєвропейське визнання її.
M. Смотрицький дав школам XVII ст. авторитетний і ґрунтовний підручник. Після його "Граматики" ніхто не важився нападати на церковнослов'янську мову як на мову невпорядковану. Видатний учений здійснив кодифікацію церковнослов'янської мови східнослов'янської редакції. Кількість східнослов'янських і власне українських елементів у ній порівняно невелика, однак вони разом із східнослов'янською звуковою (точніше - ор- фографічною) оболонкою книжних елементів надавали нормам М. Смотрицького словенороського характеру. Об'єднання в "Граматиці" М. Смотрицького елементів, спільних для східних і південних слов'ян, з елементами специфічно східнослов'янськими й південнослов'янськими (насамперед старослов'янського походження) зробило її однаково прийнятною і близькою для всіх слов'янських народів, які користувалися церковнослов'янською мовою, тому праця М. Смотрицького стала знаряддям культурного єднання слов'ян. М. Смотрицький уперше виразно відділив церковнослов'янську мову від східнослов'янських, проте словенороський характер "Граматики" благотворно вплинув на закріплення в них багатьох літературних норм, зокрема на усталення орфографії та орфоепії української мови XVII-XVIII ст.
Цьому сприяли й численні "УвЂщанія", в яких автор нерідко звертає увагу на особливості живої мови. Народно-розмовні елементи в "Граматиці" М. Смотрицького та нововведення такого характеру в її перевиданнях і переробках підготували грунт для написання граматик східнослов'янських мов. Аналіз "Граматики" і з'ясування її ролі в подальшому розвитку граматичної думки на Україні, в Росії та Білорусії дає підставу вважати Мелетія Смотрицького основоположником вітчизняного мовознавства.
Завдяки "Грамматіці..." М.Смотрицького українська філологія стала помітною галуззю європейського мовознавства старожитньої епохи.
М.Смотрицький - один із основоположників вітчизн. славістики.
Список використаної літератури
1. Історія української літератури у 8-ми т. Т.1, К., 1967, с. 203.
2. Німчук В. В. Мовознавство на Україні в ХІV-ХVІІ ст. - К., 1985.
3. Прокошина Е. С. Мелетий Смотрицкий. Мінск, 1966Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Библиографический словарь. Т.1. Минск, 1976.
4. Східнослов'ян. граматики ХVІ-ХVІІ ст. - К., 1982
Loading...

 
 

Цікаве