WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат

Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат

ударник, цілинник, та ін.
Як бачимо, значна частина цих слів утворена від здавна існуючих в українській мові коренів або виникла шляхом переосмислення слів.
Поряд із словами-термінами окремих галузей науки і техніки, а також інтернаціоналізмами - запозиченими словами, властивими багатьом сучасним мовам світу, вони дуже яскраво характеризують сучасний лексичний склад української літературної мови.
10. СЛОВА, ЗАСВОЄНІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
З ІНШИХ МОВ, КРІМ СЛОВ'ЯНСЬКИХ
А Запозичення слів властиве усім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Різноманітні історичні зв'язки українського народу з різними народами Сходу і Заходу, потреба називати нові поняття, що є в інших народів, загальний розвиток науки і культури, виробництва і суспільного життя зумовлювали і зумовлюють доплив слів з інших мов. Збагачуючи українську мову, збільшуючи її виражальні можливості і придатність як засобу спілкування в суспільстві, іншомовні слова більшою чи меншою мірою поступово втрачають свій іншомовний характер, підлягають законам фонетики і морфології української мови. Це особливо стосується найдавніших запозичень.
В українській мові є здавна засвоєні слова з грецької мови - назви предметів (парус, баня, миска), назви рослин і тварин (лавр, мак, м'ята, кит, крокодил), власні імена (Андрій, Василь, Олександр; Софія, Олена). Але основна частина грецьких за походженням слів є слова-терміни, що належать до різних галузей науки, культури й мистецтва: астрономія, історія, математика, фізика, філософія, аналіз, синтез, діалектика, ідея, метод; азот, бром, хлор; атмосфера, клімат, полюс; грам, метр; граматика, фонетика, синтаксис; театр, сцена, мелодія; амністія, демократія, монархія та ін. З грецьких словотворчих елементів утворюються також нові слова: аероплан, космодром, спектроскоп, термостат, фотографія.
Слова латинського походження, за винятком деяких найдавніших запозичень (кесар, коляда, фортуна) і власних імен (Марко, Павло, Юлія), найчастіше пов'язані з наукою і технікою (аргумент, дедукція, контакт, мотор, субстанція, трансляція), суспільно-економічною сферою (агітація, диктатура, конституція, сентенція, республіка), медициною (апендицит, бацила, туберкульоз, фурункул), правом (адвокат, нотаріус, прокуратура, юрист), мистецтвом (декламація, фабула), навчанням (аудиторія, конспект, лекція, студент, факультет, університет). З латинських словотворчих елементів також утворюються нові слова (авіація, локомотив, трактор), інколи в поєднанні з грецькими елементами (автомобіль, диктофон).
Давніми запозиченнями здебільшого є слова, засвоєні з тюркських та інших східних мов - назви страв, одягу, предметів побуту, рослин, будівель, терміни тваринництва тощо. Наприклад: амбар, балик, башлик, бугай, кавун, кумис, лапша, сарай, табун, таз, халва, чабан. Ці слова були запозичені здебільшого через усну мову.
Українська мова засвоїла також певну кількість слів з німецької мови. Німецькі за походженням слова стосуються насамперед ремесел, торгівлі, управління, військової справи, медицини, мистецтва, побуту, наприклад: верстат, шайба, бухгалтер, штраф, солдат, бинт, лазарет, арфа, мольберт, фартух, танець та ін. Запозичення з німецької мови проникали до української з найдавніших часів як усним, так і писемним шляхом.
З середини XVIII ст. починається помітний вплив французької мови, здебільшого через російську. Такими спільними для української та російської мов запозиченнями є назви деяких суспільно-політичних понять, а також слова, пов'язані з мистецтвом, технікою, військовою справою, побутом: парламент, політика, бюст, сюжет, ресора, шосе, каска, партизан, пальто, пудра, шик та ін.
Англійські запозичення проникають до української лексики, починаючи з XIX ст., теж переважно через російську мову. Вони стосуються техніки, політики, спорту, мореплавства, побуту: блюмінг, тунель, лідер, мітинг, бокс, футбол, докер, шхуна, біфштекс, плед, ром та ін.
Певна кількість слів була засвоєна українською мовою з інших західноєвропейських мов: музична та деяка інша термінологія - з італійської мови (акорд, дует, кантата, арка, нетто, аварія, бензин, гондола); терміни, пов'язані з мореплавством, військовою справою та деякі інші слова - з голландської (боцман, рейд, шлюпка, мортира, картуз, ситець). З інших європейських мов українська мова запозичила лише поодинокі слова: армада, карамель, сигара - з іспанської; каста, кобра - з португальської; гейзер - з ісландської; бринза, мамалига - з румунської; бекеша, чардаш - з угорської; морж, пурга - з фінської.
Увійшовши в українську мову, запозичені слова стають основою для утворення нових, похідних слів. Наприклад: парус - парусний, парусність, парусина; республіка - республіканський, республіканець, республіканка; солдат - солдатський, солдатка; партизан - партизанський, партизанка, партизанити тощо. Утворення похідних слів є ознакою того, Що слово вже міцно ввійшло до лексичної системи української мови.
Деякі іншомовні запозичення, зокрема і згадані вище, означають поняття, для вираження яких українська мова не має інших, близьких за значенням питомих слів. Інші запозичення мають українські відповідники, утворюючи з ними синонімічні пари або й ланцюжки, наприклад: дефект - недолік - хиба - гандж; експеримент - дослід тощо. Треба вміти правильно використовувати ці синоніми в мові, па-м ятаючи, що загалом іншомовні слова тяжіють більше до книжної мови, до мови наукових праць, і надуживати ними у мові звичайній або розмовній, неначе хизуючись своєї" "вченістю", не слід.. Проти вживання без потреби іншомовних слів уступав В. І. Ленін.
ФРАЗЕОЛОГІЯ
План
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО УКРАЇНСЬКУ ФРАЗЕОЛОГІЮ
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО УКРАЇНСЬКУ ФРАЗЕОЛОГІЮ
3 лексикою української мови нерозривно пов'язана фразеологія. Буквально слово фразеологія означає вчення про звороти мови (phrasis - по-грецькому зворот, вираз). Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючії іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот. Сукупність таких стійких словосполучень і називають фразеологією. Фразеологічними словосполученнями є, наприклад, гіркий хліб (нелегке життя), пекти раки (червоніти), собака на сіні (скупий), море по коліна (нічого не страшно). Означаючи, таким чином, певні предметні поняття, дії, якості, стани та інше, фразеологічні звороти збагачують наше уявлення про навколишню дійсність, відчутно поповнюютьсловниковий склад мови.
Ступінь злиття або поєднання слів у фразеологічних зворотах буває неоднаковий. У деяких висловах їх елементи вже втратили своє колишнє значення і поєднуються надзвичайно тісно. Тільки спеціальний аналіз допомагає встановити їх походження. Наприклад, пояснити виникнення звороту дати гарбуза допоможе лише знання народних звичаїв.
У багатьох фразеологічних зворотах слова набувають образного значення: гав ловити (бути неуважним), не братися за холодну воду (нічого не робити), опинитися між двох вогнів (потрапити у скрутне становище, коли небезпека загрожує з усіх боків). В таких словосполученнях значення окремих слів
Loading...

 
 

Цікаве