WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат

Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат

старослов'янські слова, а також суфікси і префікси і в живу мову народу. Старослов'янська мова впливала на східнослов'янські мови і пізніше, оскільки вона була достатньою мірою зрозуміла і засвоєння її не становило великих труднощів. До старослов'янізмів в українській мові належать, наприклад, такі слова, як здрастуй, храм, вождь, єдиний, зело, перст, суєта та ін.
Деякі слова старослов'янського походження широко вживаються як і звичайні питомі українські слова: буква, учитель, трудящий тощо. Але частина старослов'янських слів співіснує разом з українськими словами, відрізняючись більшою книжністю або урочистістю, наприклад: перст і палець, злато і золото, враг і ворог. В інших випадках слова з старослов'-янськими і українськими коренями сприймаються як слова з різними значеннями: прах (тіло людини після смерті, останки) і порох (пил або вибухова речовина).
У сучасній українській мові є чимало слів з префіксами і суфіксами старослов'янського походження. За їх допомогою створювалися і створюються також нові слова. Найбільш поширеними префіксами є воз-, пре-, пред-, со-: возвеличити, воздвигати, возз'єднаний, прегарний, предовгий, пребагатий, предтеча, представник, пред'явлений, соратник та ін. Найбільш поширеними суфіксами е -тель, -ств(о), -тай, -ин(я), -щ(нй): учитель, вихователь, визволитель, багатство, братерство, глашатай, гординя, трудящий.
Проникли в українську мову також деякі старослов'янські корені, з якими утворювались і утворюються нові слова, наприклад: благоустрій, властолюбний. Але кількість старослов'янізмів в сучасній українській літературній мові менша, ніж у російській, де традиції старокнижної мови зберігалися довше. Такі звичайні російські слова старослов'янського походження, як время, жажда, облако, храбрий, вред, невежда, гражданин та ін., мають в українській мові інші відповідники або утворені безпосередньо від давньоруських коренів (наприклад, хоробрий). Тому здебільшого старослов'янізми в українській мові мають більше емоційне навантаження, відзначаються більшою книжністю або урочистістю. Пор. рос. древняя Русь та укр. давня і древня Русь. Це треба враховувати при паралельному спілкуванні обома мовами.
З другої половини XVII - початку ХУІІІ ст. після возз'єднання України з Росією українська мова почала активно засвоювати слова російської мови - адміністративні, суспільно-політичні, виробничі та військові терміни, побутову лексику. Наприклад: посланник, чиновник, указ, артіль, завод, рудник, дуло, кріпость, піхота, нагідки, лящ, самовар тощо. Через російську мову до української мови ввійшло багато іншомовних слів у галузі культури, політики, науки і техніки, про що мова йтиме далі - у відповідному параграфі. За зразком російських слів і виразів утворювалося і утворюється багато українських слів і термінологічних словосполучень. Наприклад: виробничник - производственник, доповідач - до-кладчик, довгобуд - долгострой, місяцехід - луноход, тиж-часовик - временщик, телебачення - телевидение; матеріально-технічне забезпечення, без'ядерний і ненасильницький мир, почесний обов'язок і т. ін. Частина таких слів і виразів, створених у радянський час, набула інтернаціонального значення. В свою чергу російська мова засвоїла цілий ряд українських слів: бондарь, вареник, корж, хлебороб, хутор, детвора, девчата, селянство, хата-лаборатория та ін.
Білоруськими за походженням є в українській мові слова бадьорий, дьоготь, жлукто. Чимало слів було засвоєно з польської мови: білизна, гарцювати, кепський, ліжко, місто, підлога, посаг, скарга, тлумачити, урядник, хвороба, шибка, цимбали та ін. Польська мова була також одним з посередників лексичних запозичень із західноєвропейських мов. Є запози-чення з інших слов'янських мов, наприклад, в українській літературній мові слово влада чеського походження.
9. РОЗВИТОК ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
А Лексика української мови протягом усього її існування поповнюється новими словами, зокрема і властивими тільки для неї. Але споконвічна спільність лексики східнослов'янських мов не втрачається. Розвиток російської, української та білоруської мов відбувається на спільній основі, в близьких історичних умовах. Спільними є й джерела їх збагачення.
Головне місце в лексиці східнослов'янських мов посідають слова, утворені від давньоруських коренів.. Але ці похідні слова утворювалися в кожній мові вже за її власними законами і в кожній мові мають свою специфічну морфологічну будову. Для української мови характерними, наприклад, є:
1) віддієслівні іменники на -пня: вагання, одруженая, навантаження;
2) відприкметникові іменники на -іеть; більшість, рівність, спадковість;
3) іменники - назви людей за їх діяльністю з суфіксами -ник, -ач-, -ій: волочильник, розповідач, водій;
4) дієслова з суфіксом -уаа-: виконувати, начищувати;
5) дієслова з префіксами перед-, попід-, зне-: передбачити, попідгортати, знесилити.
В українській мові поступово виникав цілий ряд слів, яких немає в інших східнослов'янських мовах, наприклад, багаття, баритися, взагалі, гарний, жовтень, заздалегідь, карбованець, лелека, мріяти, січень, щодня та ін.
Українська мова зберегла деякі давньоруські слова, які, наприклад, в сучасній російській мові заступлені вже іншими: мито - пошлина, житниця -- таможня, око - глаз, селянин - крестьянин та ін. Деякі слова, маючи однакову або близьку будову, вживаються в українській і російській мовах у різних значеннях або набули додаткових, відмінних значень, наприклад: укр. злодій - рос. злодєй; укр. річ - рос. речь і вещь. Порівняймо ще укр. луна і рос. зхо, а також рос. луна і укр. місяць, при наявності і рос. месяц, або укр. час і рос. время, пора, а також рос. час і укр. година і т. ін.
Але переважна частина спільних слів має те саме або дуже близьке значення в усіх трьох східнослов'янських мовах. Як їхня спорідненість, так і деякі відмінності особливо добре простежуються при порівнянні слів одного кореня. Зіставимо, наприклад, рос. брат, братание, брататься, братец, братик, братишка, братски, братский, братство і укр. брат, братання, брататися, братик, братець, братусь, по-братньому, по-братерському, братній, братський, братерський, братерство, братство або рос. бельїй, побелка, отбеливание, побеленний, отбеленньїй, белесий, белеть, белеться, белехонький, белизна, белила, белить, белиться, белье і укр. білий, побілка, вибілювання, побілений, вибілений, білястий, білявий, біліти, білішати, білітися, білісінький, білість, білило, білити, білитися, білизна. Незначні відмінності, як бачимо, простежуються тут переважно у виборі інших суфіксів або префіксів.
Доскладу сучасної української літературної мови входить певна частина слів, що виникла за радянський період розвитку нашого суспільства - його культури, науки і техніки. Це, наприклад, такі слова, як виробничник, відбудовник, відмінник, возз'єднання, вуз, господарник, гуртожиток, заочник, здравниця, зліт, змагання, зміна, знеосібка, колгосп, ланковий, міськрада, місцевком, новатор, обліковець, осередок, парторг, профорг, рада, ракетобудування, космос, супутник, космодром, само-критика, сільрада, стіннівка, трудодень,
Loading...

 
 

Цікаве