WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат

Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат

з блідого, втомленого зробилося червоним, аж багровим. (Іван Ле.) Наведеш приклади показують також, що в мовленні як синоніми можуть виступати слова, які, взяті окремо, синонімами звичайно не вважаються: розжеврений і червоний, блідий і втомлений. Синоніми, зумовлені контекстом, називають контекстуальними синонімам її. Такими синонімами можуть бути і займенники, і словосполучення, і цілі описові звороти. Наприклад, говорячи чи пишучи про І. Я. Франка, ми можемо назвати його: Каменяр, автор гімну "Вічний революціонер", видатний український публіцист тощо. Доцільне використання синонімів уточнює або підкреслює нашу думку, урізноманітнює нашу мову і надає їй додаткової виразності.
6. АНТОНІМИ
Слова з протилежним значенням називаються антонімами (друг - ворог, білий - чорний, сумно - весело, говорити - мовчати). Найбільш характерні антоніми для слів, що мають у своєму значенні вказівку на якість: світло - тьма, охолоджувати - розігрівати, повний - порожній, швидко - повільно. Тому особливо багаті антонімами якісні прикметники: багатий - бідний, великий - малий, гіркий - солодкий, молодий - старий, хоробрий - боягузливий. Антонімічні пари властиві насамперед для іменників, що означають почуття, настрої, стан або діяльність людини (любов - ненависть, щастя - горе, радість - смуток, робота - відпочи-нок, життя - смерть), а також час, простір, явища природи (день - ніч, зима - літо, схід - захід, початок - кінець).
Антоніми служать для більш наочного зіставлення, порівняння контрастних понять. Вони широко використовуються в народній творчості і художній літературі, в публіцистиці і науковій мові. Наприклад: Ситий голодного не розуміє. (Нар. те.) А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Леся Українка.) Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, гнобитель і гноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного... (К. Маркс і Ф. Енгельс.) Антоніми часто використовують у ролі заголовків ("Крок вперед, два кроки назад" (В. І. Ленін), "Війна і мир" (Л. Толстой), "Правда і кривда" (М. Стельмах.) Антонімічні протиставлення часто забарвлені іронічно: Давали, та з рук не пускали. Взагалі в основі іронії лежить прихована антонімічність: Пожалів вовк кобилу... Особливу пару антонімів утворюють епітет і . означуване слово, протилежне йому за значенням (т. зв. епітет-оксиморон): чесний злодій, солодкий біль.
Антонімічними здебільшого є всі похідні слова від якоїсь пари антонімів: хворий - здоровий, хвороба - здоров'я, хворіти - здоровіти.
У зв'язку з багатозначністю слово може мати не один, а кілька антонімів. Ці антеніми бувають синонімічними (холодний - теплий, гарячий, палкий) і не синонімічними (працювати - відпочивати і лінуватися). Порівняйте: холодне (зимове) - тепле, гаряче, палке (літнє) сонце; холодний - теплий, гарячий - прийом; але сухий - свіжий хліб, сухий - мокрий одяг, суха - жива гілка.
У реченні як антоніми можуть виступати і слова, які, окремо взяті, антонімами не вважаються: Думати головою, а не ногами.
Наявність антонімів, таким чином, свідчить про багатство мови та її виражальні можливості.
7. ПАРОНІМИ
Пароніми - слова, які подібні своїм звучанням. Схоже звучання мають, наприклад, слова олива, олія, оліфа; кіт, кит; кристал, кришталь. З цього погляду пароніми слід розглядати як слова, що наближаються до омонімів. Але на протилежність до омонімів, пароніми іноді є одночасно або синонімами (наприклад, лицар і рицар), або словами, що належать до однієї галузі, сфери (наприклад, калій і кальцій - назви легких металів) або словами спільнокореневими, що відбивають у своєму значенні якусь спільну ознаку (наприклад, свідчення і свідоцтво). Звукова подібність паронімів створює можливість для використання їх у художній літературі з тією самою метою, що й омонімів. Разом з тим звукова подібність, особливо при певній близькості значення, може призвести до плутання паронімів, що спотворює або й зовсім затемнює думку. Отже, треба добре розуміти значення паронімів і правильно вживати їх.
8. ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ПОГЛЯДУ її ПОХОДЖЕННЯ
Словникове багатство української мови створювалося протягом багатьох віків. Основну частину лексики української мови становлять питомі українські слова, наприклад: овес, плуг, корова, ліс, вітер, молодий, зелений, веселий, робити, спати, ми, перед та ін. Значна частина цієї лексики є спільнослов'янською, тобто успадкованою від спільнослов'янської мови-основи. З деякими звуковими відмінами вона властива всім або більшості слов'янських мов, наприклад у мовах:
Українській
серце
вівця
білий
косити
чотири Російській
сердце
овца
білый
косить
четыре Польській
serce
owca
bialy
kosic
cztery Чеській
srdce
ovca
bily
kositi
ctyri
Болгарський Сербохорватський
сърце
овца
бял
кося
четири срце
овца
бели
косити
четири
Серед спільнослов'янських слів є чимало таких, які в близькій формі збереглися також в інших споріднених мовах, що належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Порівняйте укр.. син, рос. сьін, нім. Sohh, англ. son, лит. sunus; укр. ока, рос. око, нім. Augen, лат. осulus, укр. робота, рос. рабога, нім. Аrbeit і т. д.
До найдавнішої і найбільш сталої частини словникового" складу української мови належать насамперед назви родинних зв'язків - мати, дочка, брат, сестра, тато, свекор; назви частин людського тіла - кров, м'ясо, мозок, череп, брова, вухо,, ніс, зуб, ясна, язик, лікоть; назви диких і свійських тварин, птахів, риб, комах і продуктів тваринництва - свиня, вівця, мед, молоко, вовна, олень, вовк, бобер, їжак, орел, журавель, гуска, вугор, муха, оса; назви багатьох рослин - дерево, дуд, береза, ясен; назви житла, господарських знарядь і занять, страв - дім, двері, двір, село, віз, вісь, колесо, жорна, молоти, орати, тесати, юшка, сіль; назви небесних світил, часу і явищ природи - Сонце, Місяць, небо, день, ніч, вечір, весна, зима, вогонь, дим, вода; назви основних дій і процесів - іти, везти, пхати, стояти, сидіти, лежати, текти, пекти, їсти, пити, лизати, знати, жити, міряти; назви основних якостей - довгий, вузький, білий, світлий, темний, сірий, синій, рудий, жовтий тощо.
Частина загальновживаних і загальнозрозумілих для українського народу слів виникла вже на грунті давньоруської мови. Наприклад, такі слова, як сім'я, ківш, коромисло, білка, собака, сизий, сорок, дев'яносто, з незначними звуковими відмінами властиві також іншим двом східнослов'янським мовам - російській та білоруській, але, скажімо, в польській мові на означення цих понять вживаються зовсім інші слова.
Самедавньоруська мова була безпосередньою основою всіх трьох братніх східнослов'янських мов. Ця основа і досі забезпечує їх велику близькість.
Певне місце в лексиці української мови посідають старослов'янські слова. Старослов'янська мова (з походження староболгарська) через релігійну літературу дістала велике поширення в Київській Русі. Вона помітно збагатила давньоруську писемну мову. Проникали
Loading...

 
 

Цікаве