WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат

Лексичне значення слова. Багатозначність слів. Прямі і переносні значення слів. Омоніми - Реферат


ЛЕКСИКА
План
1. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА.
2. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ.
3. ПРЯМІ І ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ.
4. ОМОНІМИ.
5 СИНОНІМИ.
6. АНТОНІМИ.
7. ПАРОНІМИ.
8. ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ПОГЛЯДУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ.
9. РОЗВИТОК ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
10. СЛОВА, ЗАСВОЄНІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ З ІНШИХ МОВ, КРІМ СЛОВ'ЯНСЬКИХ.
1. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА.
Усі слова, що вживаються в мові, становлять словниковий склад мови, або її лексику (від грецького lexis - слово).
Вивченням словникового складу мови з погляду походження слів, їх уживання, вивченням значень слів займається наука лексикологія.
Основна одиниця лексики - слово.
Лексичне значення слова пов'язане з предметами і явищами об'єктивної дійсності, про які в нас складаються певні уявлення, поняття.
Слово, називаючи предмети, явища, завжди узагальнює якусь ознаку позначуваного. Наприклад, в основі назви стіл е ознака, що пов'язує його з дієсловом стелити. Кожен предмет або явище реальної дійсності має дуже багато ознак, але в основу найменування обирається тільки одна з них, звичайно помітна, але не обов'язково найсуттєвіша. Наприклад, назва місяця липень пов'язана з цвітінням одного дерева - липи. Вираження в слові якоїсь ознаки позначуваного називають мотивуванням слова. Значна частина слів сучасної української літературної мови на сьогодні не мотивована. Тільки фахівці-мовознавці можуть установити виникнення назв за допомогою спеціальних досліджень. Для більшості мовців не мають прозорого мотивування також іншомовні запозичення.
Отже, хоч не завжди можна відповісти на питання, як слово називає, чому саме така, а не інша його внутрішня форма, проте завжди важливо знати, що називає слово. Наприклад, лексичним значенням слова латаття є "Водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками": На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті. (Леся Українка.) Посередині... зеленіло... латаття з білими і жовтими квітками. (О. Копиленко.); а лексичним значенням слова компрес є "Пов'язка (іноді змочена водою або яким-небудь лікарським розчином), яку накладають на хворе місце": Вона десь певно лежить у себе з компресом на голові. (М. Коцюбинський.) Катерина лежала на диванчику, вся обкладена компресами. (Ю. Збанацький.)
Лексичні значення слів виникають, розвиваються в умовах живого спілкування між людьми.
У конкретній мовній ситуації лексичне значення слова може змінюватись. Наприклад, із словом квітучий насамперед пов'язують значення "укритий квітами": квітучі луки, квітучий садок. Проте, вживаючись у сполученні з іншими словами (пер. квітучий вигляд), це слово має значення "повний сил, здоров'я"-. А в публіцистичному висловленні.
О, недаремно йшли вони [арсенальці]
в кривавий дим,
У пурпурову піну!..-
Квітуча, гомінка, склади подяку їм,
Радянська Україно!
квітучий означає "який успішно розвивається, процвітає".
2. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ
А Слова можуть мати не одне, а кілька значень. Цю їх властивість і називають багатозначністю. Багатозначність закладена в самій природі слова, що узагальнює певну ознаку, яка може бути властива також іншим предметам чи явищам. Наприклад, слово дзвоник це і "1. Невеличкий предмет у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в середині якої підвішено ударник, серце", і "2. Прилад для подавання звукових сигналів, що нагадують звуки цього предмета (електричний дзвоник)", і "3. Самі звукові сигнали, певні характерні звуки", і "4. Рослина з кольоровими квітками, що своєю формою нагадують маленькі дзвони". Як видно з наведеного прикладу, слово фактично завжди узагальнює не одну, а кілька важливих ознак предмета або явища, у даному разі його призначення - видавати звуки - і його форму, а це ще збільшує можливість і навіть неминучість багатозначності.
Для розуміння узагальнюючої сутності слова велике значення має таке висловлювання В. І. Леніна: "Склянка є, безперечно, і скляний циліндр і інструмент для пиття. Але склянка має не тільки ці дві властивості або якості або сторони, а безмежну кількість інших властивостей, якостей, сторін, взаємовідношень і "опосереднень" з усім іншим світом".
Як правило, найбільш багатозначними є слова, що здавна існують у мові. Помічено також, що багатозначність слова залежить від частоти вживання слова в мові. Багатозначними є, наприклад, слова давати, держати, дерти, діставати, добрий, дорога, дрібний, другий, дух і под.
Багатозначність слів здебільшого не заважає взаєморозумінню між людьми, оскільки слова при мовному спілкуванні завжди виступають у мовленні в певному контексті, в словесному оточенні і в конкретній мовленнєвій ситуації. Наприклад, слово день означає: "1. Частину доби від сходу до заходу сонця. Люблю блискучий день, коли земля цвіте. (М. Риль-ський.) 2. Час, який дорівнює 24 годинам, добу. Дні минають, минають місяці,- село навік замовкло, оніміло і кропивою поросло. (Т. Шевченко.) 3. Календарну дату, встановлену для чого-небудь. День Перемоги, день відвідування, День учителя. 4. Час, період у житті людини, народу. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. (М. Коцюбинський.) У кожному з наведених речень чи словосполучень значення слова день виступає цілком виразно. Треба, однак, добре знати і розуміти значення слів, щоб належно користуватися ними, бо неправильно вжите слово може спричинитися до неясності або й перекручення думки. Наприклад, в українській літературній мові слово погруддя означає "скульптурне зображення верхньої частини людського тіла": Простінки між завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів. (Леся Українка.) А ось у реченні Марта позіхнула і натягла на погруддя ковдру слово погруддя вжито неправильно. Помилкове вживання слова призвело до серйозного порушення змісту речення. І слово крапка, і слово точка в українській мові багатозначні. Але в значенні знака, який використовується на письмі, вживається в літературній мові лише слово крапка. Тому помилковим є використання слова точка у такому, скажімо, реченні: Треба нарешті поставити всі точки над "і".
3. ПРЯМІ Й ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ
А Багатозначне слово завжди має основне, або пряме, значення, що безпосередньо вказує на співвідношення слова з явищами реальної дійсності. Здебільшого пряме значення є також первинним, тобто таким, яке виникло разом із словом. Наприклад, пряме і первинне значення іменника блискавка, утвореного від дієслова блискати,- "зигзагоподібна електрична іскра - наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози".
Внаслідок перенесення найменувань одних явищ, предметів, дій, ознак на інші у зв'язку з якоюсь їх схожістю виникають переносні значення слів. Такі значення є завжди вторинними. У даному разі блискавка на основі по-дібності за швидкістю проходження явища, за його динамічністю розвинулися ще такі значення: "1. Телеграма, що передається негайно. 2. Стінгазета, що виходить негайно післяякоїсь важливої події. 3. Особлива механічна застібка".
Хоча переносне значення і сприймається як нове, вторинне значення вже відомого
Loading...

 
 

Цікаве