WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексика конфесійного стилю - Реферат

Лексика конфесійного стилю - Реферат

окремі етапи:
І. Конфесійний стиль у дохристиянський період витворення (від найдавніших часів до ІХ ст.).
ІІ. Конфесійний стиль християнського періоду (з ІХ ст.).
1. Конфесійний стиль початкового етапу (ІХ-ХІІІ ст.) (дав ньокиївська доба). '
2. Конфесійний стиль XIV - до кінця ХVІІ ст. (доба Реформації).
3. Конфесійний стиль кінця ХVІІ - першої половини ХІХ ст. (доба масової русифікації).
4. Конфесійний стиль другої половини ХІХ - 20-х pp. ХХ ст. (доба чергування періодів національного піднесення із суворими заборонами всього українського).
5. Конфесійний стиль 30-80-х pp. ХХ ст. (доба застою; діаспорний етап).
6. Конфесійний стиль 90-х pp. ХХ ст. (доба нового відродження).
Кожний функціональний різновид мови має специфічну організацію на лексичному рівні. Не є винятком і аналізований стиль, лексична база якого була майже сформована на початку ХХ ст. Але у зв'язку з витісненням релігії з усіх сфер суспільного життя України в радянський час конфесійний стиль надовго табуюється, втрачаючи всі права на повноцінний розвиток. Зрозуміло, що й удосконалення його на лексичному терені в цей час уповільнилося. Осередком розвою конфесійного функціонального різновиду української мови стає діаспора, представники якої зберегли неперервність його історії, однак віддалення від материкової України, тобто від природних умов розвитку, мало відомі наслідки. .
У самій же Україні протягом тривалої доби так званого застою конфесійний стиль функціонує переважно в одній зі своїх форм - усній. Це стосується як церковно-релігійних обрядових дійств узагалі, так і, зокрема, деяких його елементів - молитов, піснеспівів, читання священних книг, які продовжували своє життя в устах і душах українців. Не піддавався стиль із зрозумілих причин і науковому обстеженню, про що свідчить відсутність його в класифікаціях, а в лексикографічних джерелах елементи функціонального різновиду фіксувалися, як правило, з позначкою "застаріле".
Сучасні ж умови активно сприяють повноцінному розвиткові всіх засобів мовної організації стилю сфери релігійно-церковного культу.
На сьогодні маємо вже чимало богословської літератури, яка дає неоціненний матеріал для наукових розвідок; з'являються, хай ,і поодинокі, дослідження з проблем стилю; проводиться велика лексикографічна робота, пов'язана з упорядкуванням богословських номенів; організовуються конференції, круглі столи, у котрих беруть активну участь мовознавці й богослови не тільки материкової України, а й діаспори.
Отже, конфесійний стиль поступово відроджується, щоразу відчутніше заявляючи про себе. Думається, що він одержить справжнє життя, коли на території України буде своя Українська помісна церква.
Відмітною лексичною ознакою конфесійного стилю є значна кількість маркованих слів, пристосованих до використання саме в царині релігії. Ця лексика диференціюється за певними тематичними угрупованнями.
Храм, його зовнішній вигляд, внутрішні атрибути, церковне начиння
Дискос (невеликий круглий таріль на підставці, на який під час Божественної літургії покладаються частини проскур; дискос знаменує і віфлеємську печеру, і Голгофу).
Агнець (кубічна частина проскури, що покладається на дискос і використовується для таїнства Причастя; означає тіло Ісуса Христа).
Копіє (ніж, подібний до списа, для виймання агнця й частинок з проскур).
Вівтар, олтар (найголовніша частина храму, де відправляється служба Божа й приноситься безкровна Жертва; вівтар означає Царство Небесне).
Покрівці (невеликі хустки для покриття чаші й дискоса (малі покрівці); покрівець, який покриває чашу й дискос разом, називається воздух, знаменуючи собою той повітряний простір, у якому з'явилася зірка, що привела волхвів до ясел Спасителя. Усі ж разом покрівці символізують різдвяні пелюшки й поховальний саван Христа).
Жертовник (стіл, на якому готуються Дари для таїнства Причастя).
Звіздиця (дві металеві дуги, з'єднані так, щоб їх можна було чи скласти, чи розсунути хрестоподібно. Вона ставиться на дискосі для того, щоб покрівець не торкався вийнятих з проскур частинок. Звіздиця означає і віфлеємську зірку, і хрест).
Ікона, або образ (зображення Пресвятої Трійці, Божої Матері, Господа Ісуса Христа та ін., яке служить предметом релігійного поклоніння й ушанування).
Іконостас (стіна з іконами, що відділяє вівтар від середньої частини православного храму).
Дарохранительниця (ковчег (скриня), де зберігаються Дари для Причастя хворих; робиться у вигляді невеликої церкви).
Дароносиця (невеликий ковчег (скриня), у якому священик носить Дари для Причастя хворих удома). Солея (підвищення перед іконостасом).
Амвон (середина солеї напроти престолу перед т. зв. Царськими Вратами, які ведуть до вівтаря; з амвона виголошуються проповіді, єктенії, читається Євангеліє, відбувається Причастя мирян).
Крилоси (місця по боках солеї, де стоять читці й хор). 19
Аналой (високий, з пологим верхом стіл, який з усіх боків і зверху покриває дорога тканина. Використовують під час богослужіння в православних церквах як кафедру, коли диякон читає Євангеліє, або як підставку, коли на нього кладуть для поклоніння віруючих Євангеліє, хрест та ікони; навколо аналоя священик обводить наречених під час вінчання).
Престол (особливо освячений чотирикутний стіл, який розміщується посередині вівтаря, прикрашений білою полотняною скатертиною, а поверх неї парчевою. На престолі таємниче й невидимо присутній Сам Господь - Цар і Владика Церкви. Торкатися престолу й цілувати його можуть лише священнослужителі).
Притвор (західна частина храму, де в стародавні часи стояли ті, що каялися, і оголошені, або ті, що готувалися до Хрещення).
Ризниця (приміщення, де зберігаються ризи, що використовуються при богослужінні, а також церковний посуд і книги, за якими проводяться служби).
Лампада (наповнена оливою невелика посудина з гнотом, яку запалюють перед іконами).
Лжиця (ложечка, що служить для Причастя віруючих).
Облатка (тоненький коржик із прісного тіста для таїнства Причастя в католиків та протестантів).
Орган (духовий клавішний музичний інструмент, що використовується в католицьких богослужіннях).
Панікадило (великий підсвічник з багатьма свічками, розміщений на стелі посередині храму; запалюється в урочисті моменти служби Божої).
Паперть (підвищення перед входом до храму).
Потир (чаша, до якої вливається вино, розбавлене водою, для Причастя; під час літургії означає кров Христову).
Хоругви (ікони на тканині чи металі, прикріплені додревок у вигляді знамен, їх носять під час хресних ходів як церковні знамена. У храмі стоять біля крилосів). Духовенство, служителі церкви
Єпископ (вищий священний чин у Церкві, єпископи можуть проводити всі таїнства й усі церковні служби;
єпископи називаються ще архієреями, тобто начальниками ієреїв (священиків).
Владика (загальна назва вищих чинів духовенства (єпископа, архієпископа та ін.) у православних християн).
Архієпископ (духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом; його мають найстарші й найбільш заслужені єпископи).
Митрополит (столичний єпископ; вище звання православних єпископів).
Патріарх (духовний сан верховних ієрархів у ряді християнських церков; глава автокефальної церкви в православ'ї; у католицизмі титул патріарха мають представники окремих
Loading...

 
 

Цікаве