WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Займенник - Реферат

Займенник - Реферат

проблеми, їхня машина - їх машина. Стилістично нейтральна форма їх уживається в офіційно-діловому, науковому стилях. В інших стилях перевага віддається присвійним займенникам.
У російській мові форми ихний, ихняя, ихнее, ихние належать до просторічних, тобто характеризуються більшою, ніж в українській мові, стилістичною обмеженістю.
2. Присвійні займенники чоловічого і середнього роду у місцевому відмінку однини мають варіанти: (на) моєму - (на) моїм, (на) твоєму - (на) твоїм, (на) нашому - (на) нашім, (на) вашому - (на) вашім, (на) своєму - (на) своїм, (на) їхньому - (на) їхнім. Частіше вживаються перші з наведених паралельних форм, а в науковому й офіційно-діловому стилях вони є єдино допустимими.
3. Форми родового і давального відмінків присвійних займенників мойого, твойого, свойого, мойому, твойому, свойому належать до просторічних. їх літературними відповідниками виступаютьформи: мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму.
4. Редагування потребують речення, в яких форми особових займенників їх, його, її у присвійній функції, а також займенники себе, свій співвідносяться з кількома іменниками, що є причиною виникнення двозначності, наприклад: Степанець після закінчення консерваторії 5 років грав у камерному ансамблі. Його (?) виступи завжди проходили з аншлагом; Вчителька запропонувала нам описати в домашньому творі свою (?) квартиру; Андрій пристав на пропозицію Івана потримати свою (?) машину у себе (?) в гаражі.
5. Часто у реченнях присвійний займенник свій є зайвим: Vсвоєму атестаті я не маю жодної трійки. За все своє життя не чув нічого смішнішого.
Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
1. У давальному і місцевому відмінках однини займенників чоловічого і середнього роду наявні варіанти: чийому і чиєму (Д. в.), (на) чому і (на) чім, (на) чийому, (на) чиєму і (на) чиїм, (на) тому і (на) тім, (на) цьому і (на) цім, (на) всьому і (на) всім (М. в.) тощо. Давні форми із закінченням -ім вживаються у сучасній українській мові рідше, ніж варіантні форми, а вживання їх у науковому й офіційно-діловому стилях не допускається.
2. З варіантів родового й орудного відмінків займенників жіночого роду - тієї і тої, цієї і цеї, тією і тою, цією і цею - більш уживаними є перші з наведених форм, а вживання їх у науковому й офіційно-діловому стилях не допускається.
3. Займенник оцей, оця, оці, ота, отой, оті належать до розмовних. Архаїчний характер мають займенники сей, ся, тії, тая, цеє, ції, такеє, такії под. Вони вживаються у діалектному мовленні, в усній народній творчості і (з метою стилізації) у художній літературі.
4. У кількох означальних займенників наявна повна і коротка форма: кожний і кожен, жодний і жоден, усякий і усяк. Два останніх займенники вживаються у розмовному мовленні, всі інші належать до загальностильових.
5. Стилістично розрізняються неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, казна-, хтозна- (абихто, казна-що, хтозна-який) і займенники із частками -небудь і будь- (хто-небудь, будь-який). Перші займенники мають відтінок розмовності, другі вживаються в усіх стилях.
6. Російські займенники любой, другой мають омонімами в українській мові прикметник (любий) і числівник (другий). Міжмовна омонімія є причиною вживання слів любий і другий у невластивому їм значенні. Отже, слід розрізняти відповідники у двох мовах:
російська мова українська мова
любой будь-який (займенник)
дорогой, любимий любий (прикметник)
другой інший (займенник)
второй другий (числівник)
7. Запам'ятайте стійкі словосполучення із займенниками, при вживанні яких у результаті калькування російських відповідників іноді трапляються помилки:
російська мова українська мова
в одном и том же (месте) у тому самому (місці)
один и тот же той самий
в подобном случае у такому разі
подобньїм образом таким чином
и тому подобное і таке інше
ни под каким видом ні в якому (в жодному) разі
в другой раз іншим разом
8. Близькі, але не тотожні за значенням займенники кожний, всякий, будь-який. У певних контекстах вони можуть взаємозамінюва-тись, наприклад: Думаю, що зможу відповісти на будь-яке (кожне, всяке) запитання викладача; Кожна (будь-яка, всяка) дитина потребує уваги і тепла. У цих прикладах займенники використовуються для виділення предмета з групи однорідних.
Заміна неможлива, коли займенники реалізують властиві їм відтінки значення: кожний - "усі по одному" (Хіба це відпочинок? Кожного дня йшов дощ!); всякий - "різноманітний, різний" (Унашому класі є всякі учні); будь-який - "який завгодно на вибір" (Мене влаштує будь-який квиток).
9. Двозначність виникає у тому випадку, якщо вказівний займенник це може бути віднесений до кількох явищ, наприклад: Директор звільнив Богачука з обійманої посади і призначив на його місце Оста-пенка. Це (?) рішення не схвалюють у колективі.
Список використаної літератури
1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К.: Либідь, 1991.
2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1990.
3. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. - К.: Артек, 1999.
4. Волощак М. Неправильно - правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. - К., 2000.
5. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. - К.: А. С. К., 2000.
6. Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. - К.: Видавничий центр "Просвіта", 2000.
7. Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян. - Донецьк: Сталкер, 1997.
8. Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. - К.: Рідна мова, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве