WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Варіанти відмінкових форм іменників - Реферат

Варіанти відмінкових форм іменників - Реферат

'я, племенем і плем 'ям. Усі паралельні форми належать до стилістично нейтральних.
VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
1. Іменники чоловічого роду твердої групи мають у називному відмінку множини закінчення -и, в іменниках м'якої та змішаної групи виступає закінчення -і: професори, директори, вечори, ордени, цехи, паспорти, вчителі, слюсарі, лікарі, товариші, м'ячі. Окремим іменникам властиві варіанти: вуси - вуса, рукави -рукава, хліби - хліба (збірне),ґрунти - ґрунта (збірне), очерети - очерета.
2. Іменники чоловічого роду - назви осіб із суфіксами -анин-(-янин-), -ин- при творенні називного відмінка множини втрачають -ин: киянин - кияни, львів'янин - львів'яни, волинянин - волиняни, селянин - селяни, болгарин - болгари, вінничанин - вінничани, але грузини, лезгини, осетини, русини.
VII. Родовий відмінок множини
1. У родовому відмінку відзначаються варіанти:
а) у іменників І відміни: бритв і бритов, воєн і війн, баб і бабів, губ і губів, легень і легенів, лук і луків, сосон і сосен, крихт, крихот і крихіт. Розрізняються значеннями форми старост і старостів: перша належить до іменника старости (керівна особа в окрузі, громаді, колективі), друга - до іменника старости (обрядове);
б) у іменників II відміни: пара валянок і валянків, десять раз і разів, вісім днів і (рідше) день, татів і тат, ватів і ват, кіловатів і кіловат, партизанів і партизан. Розрізняються значеннями форми чоловік, тобто "осіб", і чоловіків - "осіб чоловічої статі";
в) у іменників III відміни: серць і сердець, плечей і пліч, вух і (зрідка) ушей, весіль і весіллів, відкрить і відкриттів;
г) у іменників, що мають тільки форму множини: граблів і грабель, ночов і (рідше) ноче, рейтузів і рейтуз, шароварів і шаровар.
2. Різні форми родового відмінка множини деяких іменників пов'язані з наявністю родових варіантів: бакенбардів (від бакенбард) і бакенбард (від бакенбарда), вольєрів (від вольєр) і вольєр (від вольєра),
кужелів (від кужіль - ч. р.) і кужелей (від кужіль - ж. p.), мозолів (від мозоль - ч. р.) і мозоль (від мозоля) і т. ін.
3. Запам'ятайте іменникові форми родового відмінка множини, при утворенні яких трапляються помилки:
ампери, -їв апельсини, -ів баклажани, -ів болгари, -ар брелоки, -ів бутси, -ів валянки, -ів вільхи, вільх вірмени, -єн вольти, -ів галичани, -ан гальма, гальм гастролі, -лей гланди,гланд городяни, -ян
грами, -їв гривні, -ень джинси, -ів жита, -ів житла, -тел калоші, калош канікули, -кул кеди, кед кілограми, -ів консерви, -ів корективи, -ів кримчани, -ан лазні, -зень ласти, -ів мандарини, -ів
мокасини, -їв молдавани,-ан пантофлі, -ів панчохи, -чіх підошва, -шов плаття, -ів помідори, -ів сандалі, -аль солдати, -ів томати, -ів туфлі, -фель центнери, -ів шати, шат шорти, -ів шпроти, -ів
Варіанти наведених форм іменників з іншими закінченнями є по-занормативними.
VIII. Знахідний відмінок множини
У знахідному відмінку множини вживаються паралельні форми іменників - назв тварин (переважно свійських), як-от: пасти овець і вівці, корів і корови, коней і коні; доглядати свиней і свині, волів і воли, каченят і каченята, ягнят і ягнята; годувати зайченят і зайченята.
IX. Орудний відмінок множини
Паралельні форми орудного відмінка утворюють:
а) іменники І відміни: сльозами і слізьми, свинями і свиньми;
б) іменники II відміни: гостями і (рідше) гістьми, конями і кіньми, колінами і коліньми, колесами і (рідше) колісьми, крилами і крильми;
в) іменник III відміни: костями і кістьми;
г) іменники, що мають тільки форму множини: воротами і ворітьми, грошима і грішми, дверима і дверми, санями і саньми, штанами, штаньми і (рідше) штанями.
X. Місцевий відмінок множини
У цьому відмінку іменники всіх відмін мають закінчення -ах (-ях) незалежно від прийменника, з яким вони вживаються: у мріях, на машинах, при сусідах, у доповідях, на вікнах, по вікнах, на полях, по полях, в областях, по областях (порівняйте із закінченнями російської мови: на окнах, по окнам, на полях, по полям, в областях, по областям).
Окремі іменники, що мають тільки форму множини, виступають у місцевому відмінку в двох варіантах: на воротах і на воротях, на штанах і на штанях. Більш уживаними є перші з наведених форм.
XI. Порушення норм відмінювання іменників у художній мові
У художній літературі можна зустріти відмінкові форми іменників, які не відповідають сучасним нормам української мови, наприклад: Цього питання вона остаточно розв'язати не змогла, та й рядки одноманітних цифер, які вона звіряла, чимало заважали їй (В. Підмогильний); Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків (М. Коцюбинський); Не чути було ні грохоту підвід комгос-півських биндюжників, ні гулу вантажних авт (М. Хвильовий); А за-поріжбудівці якраз і люблять, щоб їм сопраном заспівали (О. Вишня).
Стилістичне призначення неправильних форм - відтворення просторічних або діалектних особливостей мови героїв. У письмен-ників-класиків такі форми не виконують стилістичної функції, якщо відповідають мовним нормам періоду написання твору.
Список використаної літератури:
1. Кочан І. М., Токарська А. С. Культура рідної мови. - Львів: Світ, 1996.
2. Культура мови на щодень. - К.: Довіра, 2000.
3. Культура української мови: Довідник. - К.: Либідь, 1990.
4. Молдованов М. І., Сидорова Г. М. Сучасний діловий документ: зразки найважливіших документів українською мовою. - К.: Техніка, 1992.
5. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери. - К.: Довіра, 1998.
6. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль.- К.: Наук, думка, 1976.
7. Пономарів О. Д Культура слова: Мовностилістичні поради. - К.: Либідь, 1999.
8. Пономарів О. Д Стилістика сучасної української мови. - Тернопіль: Навч. книга-Богдан, 2000.
9. Російсько-український словник-довідник "Порадник ділової людини". -К.: Основи, 1995.
10. Сліпушко О. М. Українська мова й етапи кар'єри ділової людини. -К: Криниця, 1999.
11. Словник-довідник з культури української мови. - Львів: ФЕНІКС, 1996.
12. Український правопис. - К: Наук. думка, 1996.
13. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. - К.: Довіра, 1998.
14. Чак Є. Д Чи правильно ми говоримо? - К: Освіта, 1997.
15. Шевчук С. В. Службове листування: Довідник. - К.: Літера, 1999.
16. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення. - К.: Вища шк., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве