WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

позначаються у поета чіткістю протиставлення парадигм, і неабияку роль у цьому відіграють сполучники ні (ані), що привносять значення заперечення чи невизначеності, або сполучник чи із значенням диз'юнкції. Наприклад: " - Спи, зірко, спи. Ти думаєш, я вірю, Що ти - планета, мертва чи жива?" (226), "Там дочка його, мов зоря, Мов печальниця вечорова, Ані хвора, ані здорова..." (256). Крайні протилежні значення антонімів хворий - здоровий, мертвий - живий мають контрадикторні відношення. Пара антонімів мертвий - живий зосереджена у міркуваннях філософського характеру. Автор роздумує, він впевнений, що зірка - це не планета, але це щось таємниче, надосяжне. Поет наголошує, що не важливо "мертва" чи " жива" зірка, а головне - вона є, існує.
Прислівникові антонімічні пари. Контрадикторні відношення у прислів-ників, що становлять третю групу комплементарних антонімів, можна проілюструвати на такому прикладі: "Й не боюсь я Повторювати те ж саме: - Я люблю! - Бо і нарізно, ми були з нею разом." (39). Спостерігаємо досить тісне зіткнення двох протилежних явищ нарізно - разом, які у тексті становлять одне поняття. Тільки велике земне почуття любові може об'єднати те, що протиставляється, тільки заради безмежного кохання можна і нарізно бути разом. І.Муратов дуже тонко підмічає ці нюанси людських почуттів, вдало використовує спосіб поєднання комплементарно протилежних компонентів. Таким чином, саме в цих рядках експлікується концептуальний рівень змісту вірша.
Аналіз комплементарних антонімів показує, що цей тип протилежності І.Муратов вживає не дуже часто. Але серед них є такі образи, які проходять через усю поетичну творчість митця (життя - смерть, правда - кривда, війна - мир, поразка - перемога). Як бачимо, протиставлення комплементарних слів-антонімів базується не на якісній ознаці, а на функції розмежовування ознак. Саме цю особливість антонімів-комплементативів відбивається в експресивних образах-контрастах, підсилюючи тим самим концептуальний елемент структури тексту.
3.1.4. Антоніми - контративи в поетичних текстах І.Муратова
Антоніми-контративи складають у мові поезій І.Муратова малочисельну групу (приблизно 10%) антонімічних пар, вжитих письменником у поетичних творах.
Відомо, що до цього типу належать антоніми, які виражають протилежну спрямованість дій, ознак та властивостей і представляють векторну протилежність [Новиков, 1973, 237].
Антоніми цього класу характеризуються вираженою спрямованістю і позначають дві однакові, протилежно направлені дії, де диференціальна ознака реалізується як протилежна спрямованість. До окремого розряду слів, що "позначають різноспрямовані дії, одна з яких знищує результати другої", відносить такі антоніми і Д.М.Шмельов [Шмелев, 1977, 204]. Тотожні визначення знаходимо і в українських мовознавців [Лисиченко, 1977, 104; 1997, 112].
У мовознавчій літературі відзначається, що найбільш широко цей антонімічний клас представлений дієсловами. Крім дієслів з їх розгалуженою системою форм (дієприслівники, дієприкметники), до нього входять прикметники та іменники з дієслівними коренями, а також деякі прийменники. Значення протилежності тут виражається як кореневими, так і афіксальними морфемами. При цьому значна кількість дієслів-антонімів має семантично співвідносні з ними дієприкметники (рідше прикметники) та іменники, що виражають протилежні властивості (якості).
Формою опозиції у антонімів, що виражають протилежну спрямованість дій, ознак і властивостей, є антонімічна пара.Це протилежність двох дій, ознак чи властивостей, у котрій можна виділити декілька підтипів. Перш за все, симетричні відношення, коли обидві дії (ознаки) спрямовані одна проти другої, і несиметричні відношення, де одній дії (ознаці) протистоїть друга, спрямованість якої не виражена.
Щодо характерних особливостей вживання антонімів цього класу, то слід звернути увагу на властивість виражати протилежність при віднесенні дій (ознак) до однієї й тієї ж особи. Питання про належність слів з протилежною спрямованістю дії до антонімів поки що мало розроблене.
Проведене дослідження переконує, що переважна більшість антонімів-контративів у Муратова представлена дієсловами або їх формами, кількість антонімів-іменників - незначна.
Антоніми, що реалізують векторну протилежність, у Муратова можна поділити на такі основні тематичні розряди:
1) антоніми, що характеризують соціальні явища, взаємовідносини людей у суспільстві та ін.: гомоніли - помовкли (24), зустріти - розпрощатися (148), класти - брати (156), терпів- повставав (177), беру - вертаю (180), беручи - віддавши (180), зло - добро (299, 323);
2) антоніми-дієслова, що відтворюють рух предмета у просторі: встала - повалилась (24), злітають - сідають (149), прийшов - пішов (168), упаду - підведусь (357);
3) антоніми-дієслова, що позначають різного роду конкретні дії: воскрес - конаю (1969, 18), відчини - зачини (1969, 60), воскрес - щез (1980, 197), помру - воскресну (113), згнию - відроджуся (113);
4) антоніми-дієслова, які позначають явища природи: дмуть - перестануть (1969, 13), ростуть - тануть (1969, 13), бринять - завмирають (45), не уповільнюй - не прискорюй (269);
5) антоніми-дієслова, що виражають емоції, почуття, волю: проженеш - покличеш (1969, 18), захолодив - зігрій (168).
Антоніми, що характеризують соціальні явища, взаємовідносини людей у суспільстві. З аналізу видно, що антоніми першої тематичної групи переважають над іншими, бо проблеми взаємовідносин людей у суспільстві, боротьба добра і зла, честь і безчестя - центральні проблеми, больове поле поезії І.Муратова. Тому пристрасні монологи поета побудовані на наскрізному контрасті: "Ніч. Безмов'я. Задумався світ. Він терпів і молився улесливо. Повставав і конав від безчестя" (177). Антоніми терпіти - повставати (конати) - слова із зарядами плюс і мінус, наскрізь перейняті відчуттям драматичних суперечностей у світі, у людській душі. У цих рядках автор відтворює складне і суперечливе буття людини ХХ століття. Векторна протилежність допомагає дати емоційну оцінку світу людей, причім суперечність тут носить експліцитний характер, підтекст відсутній. Із фрагменту видно, що три антоніми терпіти, повставати, конати створюють експресивну атмосферу вірша.
Мовно-предметний зріз іншого художнього тексту розкриває внутрішній світ людини, яка воліє захистити себе від безчестя: "Чи то правду кажуть, чи неправду, що без мене Гурйович родився?..- Зеленіли клени та й пожовкли, гомоніли люди та й помовкли" (24). Основне семантико-стилістичне навантаження припадає на антонімічну опозицію гомоніли - помовкли, в яку поет вкладає не тільки проблему соціального лиха, а й внутрішньо-психологічної біди - брак доброти, чесності, порядності в людях. За допомогою антонімів-контративів письменник осмислює категорії людської моралі, які для нього надважливі у сучасному суспільстві. Друга пара антонімів зеленіли-пожовкли підкреслює час, що минає, поки змовкли людські розмови. Таке вживання пари антонімічних пар з метою підсилення протиставлення характерне для
Loading...

 
 

Цікаве