WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

у реченні в ролі присудків при різних підметах: "Бринить поезією світ, лунає музикою всесвіт" (380). Синоніми бринить і лунає є присудками двох речень, підметами яких виступають антонімічні в контексті "світ" і "всесвіт". Таке сполучення синонімів з антонімічними підметами не тільки підкреслює протиставлення синонімів-дієслів, а й створює протиставлення двох речень і разом об'єднує їх, малюючи єдину картину, в якій виражається буття у його суперечностях.
Іноді дієслова-синоніми у поета можуть виступати в суміжних реченнях як присудки при синонімічних підметах: "Буря вщухне, вітер перевіє. Все кругом лишиться, як було..." (367). У такому тексті протиставлення ніби унаочнюється через зіставлення чи протиставлення підметів-синонімів буря - вітер.
Дієслівні синоніми можуть протиставлятися як однорідні присудки при одному підметі, наприклад: "І я пішов у темний ліс, ні, не пішов: поліз житами" (47). Протиставляючи синонім пішов іншому синоніму поліз за інтенсивністю вираженої ознаки, автор досягає різної мети. Дієслово поліз поставлене в такі контекстуальні умови, які змушують його вступати у синонімічні відношення з дієсловом пішов. Така синонімічна паралель відтворює багатогранність відтінків у характері здійснення процесу руху: не просто пішов, що означає поважний рух, а поліз, значення якого - рух, утруднений тими чи іншими обставинами. Саме тому тут важливе заперечення не. Використовуючи прийом протиставлення синонімів з різним стилістичним забарвленням, поет підкреслює різницю в значеннях слів, що умовно залишалася поза увагою читачів.
Або візьмімо іншу синонімічну пару. Співвідношення між дієсловами пищить, цвірінькає та співає характеризується експресивно-стилістичним забарвленням перших. І на цьому підкреслено специфічному забарвленні будується така антитеза: "Горобчисько і той за вікном не пищить, не цвірінькає, А співає натхненну свою горобецьку осанну" (237). Емоційно-експресивні цвірінькає-пищить служать ніби тим фоном, на якому нейтральне співає в оточенні емоційно-поетичних слів "натхненну", "осанну" набуває додаткових експресивних відтінків значення.
Іноді зустрічається протиставлення іменників-синонімів: легіт - ураган (375), гімн - ода (79), присвята - ода (79). На основі семантичного протиставлення іменникових синонімів у І.Муратова може бути побудована навіть ціла поезія, як це ми бачимо у ліричній мініатюрі "Підлещується легіт до осички", де протиставлення леготу і урагану з притаманними їм ознаками створюють напружену драматичну колізію: "Підлещується легіт до осички. Прилащується ніби мимохіть.., Аж поки в ньому лють не зареве, І, ставши ураганом, цю осику Він геть із грунту вирве, розірве" (375). Як бачимо, досить чітко зазначена функція проявляється в протиставленні синонімів легіт - ураган, яке підкреслюється дієсловами підлещується - прилащується в сполученні з словом легіт, вирве - розірве при синонімічному слові ураган, а також формами "осички" і "осики". Такі синоніми можуть пов'язуватися з різними словами, але при цьому не тільки не втрачати смислових зв'язків між собою в тексті, а навпаки, зв'язувати в єдине ціле за значенням весь текст.
Аналогічне явище можна простежити у вірші "Мати й сонце": "В небі перше встало сонце, На землі ж найперша - мати. Сонце небо відкриває, Відчиняє мати вікна - Сонце йде понад землею, По землі проходить мати..., Сонце гріє нас безмовно, І без слів кохає мати..." (149-150). Перед нами розгортається поетична картина, побудована на протиставленні двох образів - матері і сонця, земного і небесного. Три пари синонімічних слів пронизують увесь текст: відкриває (сонце) - відчиняє (мати), йде (сонце) - проходить (мати), безмовно (гріє сонце) - без слів (кохає мати). Усередині кожної синонімічної пари відбувається протиставлення, однак, протиставляючи синоніми, митець уживає їх для оформлення структури цілого поетичного тексту: синонімічне протиставлення ряду слів підводить до синонімічного зближення слів сонце і мати. Такі ускладнені прийоми характерні для стилю І.Муратова.
Отже, можна констатувати, що І.Муратов семантичним протиставленням синонімів підкреслює експресивно-стилістичні відмінності слів-синонімів, показує своє ставлення до змальованого, а також формує стилістику тексту.
Аналіз стилістичних функцій синонімів переконливо свідчить, що:
1) найбільш характерними для стилю І.Муратова є функції уточнення, заміщення та семантичного протиставлення;
2) найуживанішою серед них є функція уточнення, оскільки саме ця функція зумовлена потребою виразити найтонші семантичні, експресивні і стилістичні відтінки значення синонімічних слів.
Для реалізації функції диференціації поет використовує такі прийоми, як складання значень слів (благаю - заклинаю, жадання - мрії), протиставлення за додатковими семами (звучи - лунай, несподівано - зненацька), зіставлення слів з відтінком причини (шулерська - підступна, колискова - ніжна), поєднання лексичного повтору і лексичних синонімів (погину - погину - помру), вживання кількох СР в одному фрагменті (смутно - тривожно, вічність - безвість, гаснуть - зникають);
3) синоніми, що виконують функцію заміщення, не тільки дають можливість уникнути повтору в невеликому тексті (путь - шлях, посовітаюся - спитаю ради), а й допомагаютьсхарактеризувати поняття з різних сторін (пахощі - запах, край - рубіж);
4) функцію синонімічного протиставлення поет використовує переважно для активного формування семантико-стилістичного контексту. Протиставлення реалізується в основному дієслівними синонімами з різним стилістичним забарвленням (пищить - цвірінькає - співає).
Характерним для поетичного стилю І.Муратова є протиставлення дієслівних синонімів як присудків при різних підметах (бринить світ - лунає всесвіт), при синонімічних підметах (вщухне буря - перевіє вітер), як однорідних присудків при одному підметі (я пішов - поліз).
На основі синонімічного протиставлення у поета може бути побудована ціла поезія ("Підлещується легіт до осички", "Мати й сонце").
2.3. Роль синонімів в організації тексту в поезіях І.Муратова
При характеристиці стилістичної ролі синонімів у художньому тексті мало визначити їх функцію, а необхідно ще й виявити способи введення синонімів у текст.
У стилістиці звичайно визначають такі способи використовування синонімів: контактне розміщення, дистантне, рамочне, градація.
Як відомо, під контактним розуміють розташування слів у безпосередній близькості одно від одного; дистантне розташування мовних одиниць означає що вони стоять на певній відстані; рамочна конструкція передбачає, що синонімічні слова починають текст або фрагмент і закінчують його, а під градацією мають на увазі таке розташування слів, при якому кожне наступне містить у собі підсилення (чи послаблення) смислового або емоційно-експресивного значення.
У поетичних творах І.Муратова зустрічаємо всі зазначені способи стилістичного використовування синонімів. До того ж у поета знаходимо й інші прийоми введення синонімів у текст: потрійне і більше використання синонімічних структур,
Loading...

 
 

Цікаве