WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

дослідження С.Г. Бережана, який найповніше визначає ієрархію диференціальних сем, що становлять систему протиставлення значень синонімів. До першого рівня він відносить розрізнення за стилістичними ознаками, часову маркованість, емоціональне забарвлення, образність змісту [Бережан, 1973, 139]. Кожна з цих ознак у свою чергу поділяється на пару інших опозитивних рис: стилістичне - на розмовність і книжність, часове - на архаїчність і неологічність, емоційне забарвлення - на позитивність і негативність, образність - на метафоричність і метонімічність. Декотрі з ознак другого рівня піддаються й дальшій деталізації. Так, розмовність поділяється на фамільярність, регіональність, арготичність; книжність - на офіційність, науковість, патетичність; позитивність - на пестливість і піднесеність; негативність - на зневажливість, іронічність, лайливість [Бережан, 1973, 140]. Декотрі семи ми бачили в розглянутих нами прикладах при аналізі емоційно-експресивних синонімів. Зокрема був зроблений аналіз позитивно і негативно забарвлених синонімічних слів.
Для дослідження стильових синонімів, що вживає І. Муратов, скористаємося, як уже зазначалось, класифікацією С.Г. Бережана. За цією класифікацією синоніми в поезіях І. Муратова поділяються на такі семантичні групи:
1) Книжні: а) наукові: "Над Кузнечною - захід - вулкан, полум'яр" (378), "І от війнуло чимсь первозданним В юнацькі душі нам, городянам, І усміхнулось сільським намистом Щось рідне в очі нам, урбаністам..." (308-309), "Поважаю завзятих колекціонерів: Нумізматів ... філателістів ... Я люблю збирачів цигаркових" (292); б) офіційні: "Згадаймо непарадно соратників колишніх..., Вони у списках славних, в реєстрах невідомих" (289); в) патетичні: "Коли вогонь, то хай вогонь - не вогник, А якщо повінь - не болотна сирість, А той Славута, що реве і стогне..." (118), "Ну хай не голосом пророка - Хай кличем ратника в бою Дай оспівать мені високу, Жорстоку молодість твою" (112), "Я короля оспівував так гучно, Що став багатієм із жебрака..., Я короля звеличував так часто, Що до душі припала підла гра" (181);
2) Розмовні: а) зневажливі: "Не ремствував на час, не скарживсь на добу, Узятого на горб не накидав нікому" (1980, 168), "І зник у зоряність захмарну, Де фіміам і божий рай. І віщий день запав за тучу, І вечір виринув із тьми" (126); б) згрубілі: "Не виснажений і не замордований Бруківкою безбарвного життя Мій добрий смуток..." (111), "Мене навчили задротовані Пекельні їхні табори, Брати і сестри замордовані..." (41), "Тортури, війни-м'ясорубки, Концтабори і душогубки..., Коли в ім'я отця і сина Сини зрікалися батьків" (127), "Невірне світло каганця В віконці коливалась мляво, І раптом ніч відлюдна ця Здригнулась: лемент... гук - облава!" (54), "Десь близько вагони Буферами мов плещуть йому, Наче б'ють у залізні долоні" (335), "Ні, Несміяно, ти - юрба; Ти юрмище, бездарне зроду, Що кирпу гне і дотепер" (260); в) жаргонні: "В його очах стара ненависть, Але й нове щось є в них ... Страх? І ми збагнули: амба, крах..." (62); г) лайливі: "І націляв слова юнацькі влучні В опудала кошлатих літ старих; У чортовиння й мороки болота..." (1980, 161), "А він з'явивсь не з підземелля, А з нерозбудної нудьги - Дурний базіка, пустомеля, Убивця вашої снаги" (199), "Дивився я на зморшкувате тіло Скелястого диявола... - Ти хочеш знати, що я за один? - Спитав потворний бескид... З вулканового дна пекельний гість, - По-західному звусь я Мефістофель, А по-кавказьки - Дев моє звання. Ну, словом, - дідько... Отож вельможний сатана Накреслив план перебудови..." (90-91); д) побутові: "Я врятую усіх наречених... Од відьомського звабного чару, Що підказує зраду й ганьбу, І спокус безчабанну отару Пожену в далечінь голубу..." (335), "Глевкого шмат, та кусень сала, Та ще криничної ковток. Хмаринна крига не скресала - Уже молився до зірок" (124), "На долоні підкину я дерця, Ще скуштую якесь, погризу" (366), "Чи жде весни гілля зимове? А може, зовсім і не жде, А білу нитку снів пряде... Сновійне прядиво веде" (232-233); е) пестливі: "І в космічних світах, у тім зорянім вічнім спокої, Теж частинка твоя - крихта владної мислі людської!" (80).
3) Серед колористичних синонімів у поезіях І. Муратова особливо привертають увагу: а) іронічні: "- А чому ти саме нас на це покликав Віче? Таке збіговисько - сам чорт йому не рад: Модерних мертвих душ рясний конгломерат" (273); б) саркастичні: "Здоровий глузд - ясна пересторога... Та заздрощам кордони ці нестерпні, Й тому, не розбираючи путі, Усе нікчемне пнеться у безсмертні, Все блудогрішне лізе у святі" (150).
Як бачимо, синоніми стилістично нерівноцінні. Одні сприймаються як книжні, інші - як розмовні; одні надають мовленню урочистості, інші звучать іронічно. Як писав В.В.Виноградов: "Уся різноманітність значень, функцій і смислових нюансів слова зосереджується та об'єднується в його стилістичній характеристиці" [Виноградов, 1972, 32].
Наведемо деякі приклади використовування в поезії синонімів наукового та офіційно-ділового стилю, в яких відбувається явище семантичного узгодження слів за стилем. Так, відтінок розмовності можуть набувати деякі літературні слова, якщо вони стоять у парі з книжними іншомовними або термінологічними словами: "Поважаю завзятих колекціонерів: Нумізматів ... філателістів ... Я люблю збирачів цигаркових" (292). Синонім колекціонер термінологічного характеру, тяжіє до наукового стилю, і за СУМ це "той, хто збирає колекції" [СУМ, 1973, ІV, 218]. Слово збирач літературне, але, як загальновживане воно сприймається у дещо нижчому стильовому відношенні, ніж колекціонер, бо означає "той, хто збирає які-небудь матеріали і т.ін." [СУМ, 1972, ІІІ, 437]. Поза текстом слово збирач може і не бутисинонімічним до слова колекціонер, тому що збирачем можна назвати і людину, яка збирає зерно і т.ін. Та у поета поряд із словом збирач вживається прикметник цигарковий, що дає нам право вважати вищеназвані слова синонімами.
Відмінність у стильовій характеристиці може супроводжуватися й різними смисловими відтінками. Це видно на прикладі слів легенда-вигадка: З легенди чую гнів і крик його ... - Будь проклят той, хто винен У вигадці, що він усім простив! (179). Термінологічне легенда за СУМ значить "народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою" [СУМ, 1973, ІV, 460]. Отож слово легенда має значення чогось постійного, того, що справді визнане, а слово вигадка розмовного характеру, у ньому підкреслюється відтінок вимислу, чогось придуманого. СУМ подає слово вигадка, як "те, що створене в уяві, чого немає" [СУМ, 1970, І, 370]. Отже, синоніми легенда-вигадка не тільки різностильові, а й відрізняються смисловими характеристиками.
Це ж саме можна сказати і про синонімічні слова списки - реєстри: "Вони у списках славних, В реєстрах невідомих" (289). Загальновживане списки має більш широкі стилістичні можливості, ніж офіційно-ділове реєстри.
У стилістичних синонімах, що властиві мові поезії Муратова, також протиставляються слова міжстильові і більш-менш фіксовані щодо певного
Loading...

 
 

Цікаве