WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

Синонімія и антонімія в поезії - Дипломна робота

доповнює, уточнює семантику контексту: щоб не згаснути, не втратити вогню, ліричний герой повинен оберігати полум'я, пильнувати і стежити, "аби його не заплювали". Тому на перший план виступає різниця у відтінках значення синонімів пильнуй - стеж, бо пильнувати - значить уважно, пильно стежити за процесом, що відбувається. Майстерність письменника виявляється в тому, що кожний із цих синонімів підпорядковується ідейно-художньому замислові автора і його вживання виправдане відповідними умовами його фразового оточення.
Широкий діапазон конкретно-образних дієслів-синонімів, що входять до другої тематичної групи, дозволяє І. Муратову максимально уточнювати загальне поняття - відтворювати найтонші його відтінки в кожному окремому випадку, як-от: "Чимоло нас побив, понищив той фугас Американський, що без цілі Влучав в усі об'єкти цілі…" (61). Синонімічні слова побив - понищив відрізняються відтінком значення і водночас доповнюють одне одного. Страхіття війни поет передає двома синонімами - побив і понищив, акумулюючи їх в одне поняття - смерть. Синонім побити має значення: зруйнувати, зламати життя, а понищити містить у собі додатковий відтінок - не просто позбавити життя, а зробити це з особливою люттю й ненавистю.
Синоніми-дієслова, що становлять другу тематичну групу слів, втілюють у собі семантичні риси конкретних дій і станів і тому не потребують детальних розшифрувань: "Товаришу… Genosse… Camarado… Погинуть, щезнуть зненависть і зрада! Коли у людства є такі слова!" (103); "Був дивосвіт, і зник… Був щедрий дух. І щез" (335).
До третьої семантичної групи відносяться синонімічні дієслова на позначення повноти чи неповноти дії, наприклад: "То, значить, від зрячих нічого не можна Ані сховати, ані приховати У наймогильнішому мовчанні?" (219). У цьому фрагменті дієслівні синоніми охоплюють і значення повноти дії (сховати), і значення неповноти дії (приховати). Такий прийом поет використовує з метою концентрації уваги на самій дії, тобто суттєвим є спільне значення цих синонімів. Крім того, повторювана частка ані підсилює семантичні відношення слів сховати - приховати у тексті з запереченням.
Четверта група дієслівних синонімів, як і попередня, у поета малочисельна, але багата на оригінальні словесні образи, які виникли внаслідок розвитку метафори. У тексті: "Хмара, як хоче, гойдає, колише серце моє..." (1980, 143) синоніми на позначення переміщення у просторі гойдає - колише мають метафоричне значення. Семантика цих синонімічних слів досить близька. Контактне розташування синонімів підсилює позитивний компонент значень слів, надає відповідного емоційного забарвлення художньому текстові.
Здійснений аналіз ідеографічних синонімів третьої підгрупи свідчить, що майстерність поета в доборі синонімів не обмежується якими-небудь окремими групами дієслів: поряд з багатою і гранично точною синонімікою дієслів на позначення процесів мислення, мовлення, бажання, спостереження І. Муратов широко використовує синоніми-дієслова, що позначають дії і стани з відтінком поширеності чи повторюваності, а також дієслівні синоніми на позначення переміщення у просторі та повноти чи неповноти дії.
Синоніми, що підкреслюють якусь особливість. До четвертої підгрупи ідеографічних синонімів належать синонімічні слова, що виражають відмінності в характері дії. Дослідження виявило, що серед синонімів ідеографічного типу ця підгрупа найбагатша у художньо-образній системі поезій І. Муратова. У цілому вона включає:
1) синонімічні слова на позначення психічного стану людини: сміх - регіт (90), плачуть - ридають (325), тужать - плачуть (185), глузуйте - насміхайтесь (365), вагались - терзались (154), приборка - пригасить (347), манить - зве (323), кличе - манить (44).
2) іменники-синоніми, що образно відтворюють різні явища природи: завірюха - метелиця (56), хуртовина - завірюха (55).
Перша семантична група, до якої входять синоніми, що позначають психічний стан людини, кількісно переважає другу. У ній домінують СР плачуть-ридають - тужать, сміх (насміхатись) - регіт (глузувати), манить - зве (кличе): "Не глузуйте, зайди-блискавиці, Насміхатись годі." (365), "І вчорашнє у безвість пливе, І кубельце на затишній гілці, Як учора, не манить, не зве" (323), "Кличе музика в сад, Манить в затишок присмерк вечірній" (44), "Гайда-люлі - його діти, Вже не плачуть, не ридають, Батька в небі виглядають" (321).
Художник поетичного слова виявляє неабияке мистецьке вміння, об'єднуючи дієслова-синоніми на позначення різного психічного стану людини в СР навколо слова плачуть: "Гайда-люлі - його діти, Вже не плачуть, не ридають, Батька в небі виглядають" (321), "Десь на рейді тужать пароплави У приморськім сивім тумані. Я і сам заплакав би з досади, та не можна плакати мені" (185). Розгляньмо СР плачуть - ридають - тужать. Плач, як правило, є наслідком збудження чи сильного переживання, або й фізичного болю. Причини, що викликають плач, здебільшого не однакові за своїм характером, тому й інтенсивність плачу різна. Дієсловом ридають поет передає сильний плач, судомний, внаслідок туги дітей за своїм батьком.
В іншому тексті протиставляються синоніми тужити-плакати, де для увиразнення опису афективного стану героя, який "заплакав би з досади", поет вживає метонімічний вираз "тужать пароплави". Саме значення дієслова тужать відповідає сполученню його з іменником-додатком пароплави, бо тужити означає не просто плакати вголос, а протяжно плакати, що нагадує сумний протяжний гудок пароплава. Як відомо, ідеографічні синоніми плачуть, ридають, тужать відрізняться характером дії: плакати можна і беззвучно, ридати - тільки вголос і судомно, а тужити - вголос і протяжно. Згідно зі стилістичною заданістю, такі ідеографічні синоніми надають поетичним рядкам образної динамічності, створюють картину, в якій поет і світ виступають ніби в єдиному емоційному ключі і разом із тим відрізняються.
На позначення стану задоволення поет використовує синонімічні іменники сміх - регіт: "Зачувся сміх. Я озирнувся: скрізь Мовчали скелі ігули провалля. А сміх лунав, а сміх зростав дедалі І вже на дикий регіт переріс" (90).
Використовуючи ці синоніми, поет не випускає з поля зору їх розрізнювальні відтінки і ставить кожен із них на своє місце. Поряд із словом сміх поет вживає слова, що доповнюють і деталізують характеристику такого стану: сміх спочатку зачувся, потім лунав, зростав і насамкінець переріс у регіт. Автор розташовує синоніми у послідовному наростанні їх семантчних якостей, бо регіт - це вже голосний сміх, а дикий регіт - надзвичайно голосний сміх. На цьому прикладі І.Муратов демонструє народження експресії сарказму.
Проаналізувавши ідеографічні синоніми четвертої підгрупи, яка представлена в основному дієслівною синонімікою на позначення психічного стану людини, вважаємо, що добір і застосування таких синонімів поет проводить з почуттям міри і художнього смаку, використовуючи синонімічні слова в тканині поетичних творів як словесні штрихи до передачі психічних особливостей людини. У виборі того чи іншого синоніма з наведених пар
Loading...

 
 

Цікаве