WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням - Курсова робота

Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням - Курсова робота

рівний, легко відсунувши різницю в літах, в досвіді, в життєвій мудрості (О.Г.)
Синонімічним сполученню "у + род.в." є зворот "від + род.в.", який характеризується меншою продуктивністю в українській мові і певним стилістичним забарвленням, наприклад: Ці чоботи були узяті від шевця (О.Г.)
Прийменниково-відмінкові конструкції "близько, поблизу + род.в.", що мають часткове значення дистантного місця дії, представлені такими прикладами: Вони були вже поблизу клубу, коли Віталик враз круто змінив курс, рвонув у бік (О.Г.) Самотуга ждав мене поблизу під'їзду, що мав зватися третім (П.З.)
Найчисельнішу групу становлять конструкції з прийменником над, які здебільшого вживаються при дієсловах руху (стояти, летіти, йти, бігти, колихатися тощо): Просиджу над словником (О.Г.) Іде Гриня, колишеться над кермом пластмасовий зайчик на ниточці, посміхається заячо до водія (О.Г.)
Синтаксично залежними в цих конструкціях найчастіше виступають іменники - конкретні назви - або особові займенники: Тоня, пересівши до брата, схилилася до нього в таємничості, щось шепотіла над вухом (О.Г.) А над тобою простір, всіяний зорями (П.З.) (останнє речення є еліптичним).
З аналогічним частковим значенням місця реалізації дії чи перебування чогось над об'єктом - орієнтиром виступає сполучення "понад + оруд.в.". Конструкція "під +оруд.в." має часткове значення здійснення дії чи розміщення чогось під нижньою частиною об'єкта-орієнтира або під його прикриттям: Він теж відставник, до полюса під кригами плавав, а коли списатися довелось - сам прийшов в майстерню. Посередині йшов Василь з добрезною папкою книжок під пахвою, а по боках - Степан та Петро (О.Г.)
Залежним компонентом таких сполучень виступають іменники - назви дерев, кущів, частин споруди та інших конкретних предметів: Самі ж бульдозеристи тим часом збились у затінку, під польовим вагончиком. Он у тебе під стелею ластівки гніздо виліпили. Самих лише виконавців скільки за життя перебувало під моїми вікнами, перед скількома начальниками цей Корній на витяжку стояв (О.Г.)
З аналогічним частковим значенням здійснення дії чи розміщення чогось під нижньою площиною об'єкта-орієнтира виступає і сполучення "попід + оруд.в.". Наприклад: На Шапталу Василь дивився попід столом, бо так було зручно (О.Г.)
Прийменниково-відмінкові конструкції "перед + оруд.в." та "поперед + род.в." уточнюють дистантне розміщення предмета по горизонталі, а саме - фіксують дію чи перебування предмета на деякій відстані від переднього боку чого-небудь або перед кимось: У всеозброєнні постає перед сином старший Горнищенко. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами і гукнув: "Дві склянки нечистої!" І гадки не мала про якогось там Віталика, вихизовувалась перед сержантами ... Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою ... (з творів О.Гончара)
Часто у ролі синкретичних другорядних членів речення із значенням дистантного розміщення предмета вживаються займенники, що заступають особові назви: Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачить перед собою автора статті. Перед тобою ж стоїть єдина на весь радгосп людина, що перетинала екватор ... (з творів О.Гончара)
Також у ролі залежного компонента виступають іменники - назви частин тіла: Але ж я не можу мовчати, - майже благально склав у себе перед обличчям долоні Степан, я люблю говорити (О.Г.)
Сполучення "за + оруд.в." означає виконання дії чи розміщення чогось з протилежного боку предмета (Іваненко, 1981, 49). Прийменник за вживається при дієсловах двох семантичних груп:
1) дієслова, що у сполученні з іменником, називають місце діяльності або заняття особи чи предмета: Ага, он за хатою вона пасічникує. За літньою кухнею, за кролятником сонце край степу сідає. А за їхніми спинами німотно регочуть їхні бульдозери сяючим блиском ножів (О.Г.);
2) дієслова інших семантичних груп (буття, місцезнаходження, стану тощо): У різних товариствах бував, за різними столами сидів Дорошенко у своєму круглосвітньому житті. Це явна ознака, що за парканом хтось є (О.Г.)
Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням місця, крім уже аналізованих конструкцій представлені ще й такими:
1) "мимо + род.в.": Він опиняється біля клубу, проходить мимо будиночка, де Клава саме свариться із своїм шофером (П.З.);
2) "повз + знах.в.": Повз нього завжди проходили люди ... (О.Г.);
3) "з-за + род.в." та "з-під + род.в.": І вже прибирають столи, пустіє подвір'я, вже одна по одній зникають з-під хати чабанські алебарди (П.З.)
Отже, серед синкретичних другорядних членів речення з частковим значенням місця дії найчисельнішу групу зворотів становлять конструкції "на + місц.в.", "в (у) + місц.в.". Це найчисельніший структурно-семантичний розряд синкретичних другорядних членів речення, який представлений великою кількістю конструкцій.
?
3. Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням вихідного пункту
Найчастіше іззначенням вихідного пункту вживається прийменникова конструкція "з + род.в.", що виражає два відтінки локального значення - спрямованість руху або дії з поверхні певного предмета чи відкритої площі. "Із прийменником з утворюються різні звороти, що мають динамічний характер, бо в основі виникнення цих конструкцій лежить ідея вказувати на рух з середини предмета." (Колодяжний, 1958, 67).
Найчастіше у ролі опорного компонента вживаються дієслова таких семантичних груп:
1) дієслова руху, переміщення: А коли студент, то надягати штани і вмиватися! - зіскочив з койки Степан (О.Г.). Прокинувся разом з усіма, прокинувся враз, коротко, і одразу ж схопився, зіскочив з столу, став посеред кімнати. Шаптала потихеньку вийшов з кімнати, потер лоба, і посунув до себе на п'ятий поверх. Ні, друзі, час додому! - нагадав Василь і першим став спускатися з кургана. Розгойдавши стан, він підвівся з парти. Було таке правило, що дівчина мусить зняти з залізного крючка гроші губами (О.Г.);
2) дієслова спрямованої дії, сприймання (дивитися, діставати, виглядати, виймати тощо): ... Він дістав з великого шкіряного чемодана якісь баночки, кульочки, коробочки. "Здорово, га?" - звертався він до сержанта-водія, що теж, злегка усміхаючись, виглядає з кабіни газика. Мати дістала із мисника велику ложку ... (О.Г.);
3) дієслова на позначення зміни кінетичного стану (падати, вставати, підводитись, зсуватись, злазити тощо): він так тихенько підвівся з лави, що ніхто нічого не почув ... він упав з груші і так забився, що навіть не міг підвестися. Бо в нас уже стількох судили, що чимало слабіших людей зів'яло, - підвівся з ослона Сашко (П.З.);
4) дієслова із значенням "литися", "стікати", "капати": Ціле літо ллється з цієї торпеди вода у ринву ... (О.Г.) Підставте мені блюдце - з моїх очей зараз капатимуть сльози ... (П.З.);
5) дієслова із значенням "їсти": Він і сам тепер на рівні з іншими їсть з тарілочки, що йому, ніби для жарту, підставила Тоня (О.Г.);
6) дієслова із значенням "пити": ... Цей птах весь час пив у мене воду з долоні (П.З.) ... Він завжди намагався пити з того нового кухля (О.Г.);
7) дієслова із значенням "зривати", "знімати": Микола Степанович завжди, коли кланявся, знімав картуз з голови. Жартуючи, Сашко намагався
Loading...

 
 

Цікаве