WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням - Курсова робота

Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням - Курсова робота

манометри (О.Г.). За хатою в Дорошенчихи кілька вуликів стоять серед кущів винограду (О.Г.). Як тяжко, сумно і непевно було навколо, серед дерев, мурашників-землянок і кладовищ печей (П.З.).
Конструкції "посеред + род.в." передають ті ж самі значення, що й прийменникові конструкції "серед + род.в.". Більшість підпорядкованих компонентів цих конструкцій має просторове значення. Наприклад: Де тільки не доводилося йому спати за роки війни ... на возах, на рудій, слизькій глині, на потолоченій траві і посеред лісових галяв (П.З.) Синкретичне об'єктно-просторове значення місця дії може мати і прийменниково-відмінкова конструкція "по + м.в.". Наприклад: Вже смеркалося, а по хатах ще лунали пісні (П.З.)
Серед дібраного нами лексичного матеріалу прийменниково-відмінкових зворотів "по + м.в." із значенням місця дії виявлено мало. Найчастіше такі сполучення, приєднуючись з дієсловами руху, мають семантику шляху переміщення (про це детальніше далі).
Синкретизм об'єктно-просторового значення місця дії зумовлений лексико-граматичними особливостями як головного компонента (дієслова із значенням місця дії), так і залежного - іменника з конкретною семантикою.
"Прийменниковий зворот постійно розвивався, - підкреслює Слинько, - витісняючи орудний відмінок при дієслові нецілеспрямованого руху і ще в більшій мірі, - при дієсловах стану" (Слинько, 1968, 15). Зараз домінує словоформа з прийменником "по + м.в.". Орудний відмінок місця особливо був продуктивним у мові західно-українських письменників. Конструкція "по + м.в." займала і займає в українській літературній мові панівне місце тому, що подає точнішу характеристику взаємодії дії і простору.
Синкретичні ДЧР з частковим значенням місця дії репрезентуються конструкціями "між (поміж) + род.в." та "між (поміж) + оруд.в.". Цей зворот має значення контактного місцеперебування між рядом об'єктів.
У досліджуваних зворотах роль підпорядкованого елемента заповнюють іменники (особові займенники) на позначення:
двох чи більше різноманітних предметів чи осіб, наприклад: А над вечір між тополями, де затінок тримається цілий день, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (О.Г.) У газику сидить начальник полігона Уралов, і Петро, й товариство його, а між офіцерськими кашкетами й Тоня волосся розвиває (О.Г.) Почати хоч би з того, що планшет висів на довжелезному ремінці, ... плутався між ногами у Степана (П.З.).
Така семантика вимагає від іменника форми множини: А поміж вуликами виглядає баба ... (О.Г.) А поміж ними груддям битої цегли лежить те, що звалося школою (О.Г.) .
Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-обставинним значенням, виражені прийменниково-відмінковим зворотом "між + о.в.", можуть залежати від слів категорії стану: ... І вже нема між ними такого промінчика, щоб їх з'єднував ... (П.З.)
Синонімічною прийменниковому звороту "між (поміж) + оруд.в." є конструкція "між + род.в.", яка передає значення контактного проміжного місцеперебування. Наприклад: Він між них особливо виділявся якоюсь своєю загадковістю, неповторністю ... (П.З.)
Отже, зібраний лексичний матеріал дає підстави твердити, що синкретичні другорядні члени речення із значенням контактного місцеперебування реалізуються в українській мові прийменниково-відмінковими конструкціями "в (у) + місц.в", "серед, посеред + род.в." (внутрішнє місцеперебування); "на + місц.в.", "на + знах.в.", "по + місц.в." (зовнішнє місцеперебування); "між (поміж) + оруд.в." та "між (поміж) + род.в." (проміжне місцеперебування). Але найчисельнішими серед названих конструкцій є звороти "в (у) + місц.в.", "на + місц.в.", "між (поміж) +оруд.в.".
Синкретичні другорядні члени речення із значенням дистантного місця дії передаються прийменниково-відмінковими конструкціями, котрі розрізняються за наявністю чи відсутністю орієнтації на конкретний бік об'єкта. Без вказівки на сторону об'єкта вживаються звороти "коло, біля (край) + род.в.". Прийменниково-відмінкова конструкція "коло + род.в." здавна використовується у двох значеннях: для фіксації розміщення навколо предмета або в безпосередній близькості до нього. Наприклад: Він стоїть на узвишші коло цямрини, а поруч, на сталевому тросі, яскраво жаріє, палає на весь степ червона, як серце торпеда (О.Г.) Мені було нічого робити, стояв коло дверей, крутив кільця (П.З.) Тільки поставила відра коло хати, як гульк! - котить із степу машина (О.Г.) Якось так випадає щоразу, що батька застає він не в хаті і не в кошарі, а в степу, просто серед пасовища, де старий стоїть коло отари з гирлигою ... (П.З.) Потім льотчик знову коло матері, і вона має змогу провести його по двору (О.Г.) Залежним компонентом у цих конструкціях є іменники на позначення конкретних предметів, об'єктів, істот.
Прийменник біля пізнішого походження. Зворот з прийменником біля служить засобом вираження близькості, суміжного розташування предметів, тобто значення, близького до семантики прийменникових сполучень "при + місц.в." та "край + род.в.".
Підпорядковуючим компонентом названих зворотів виступають дієслова конкретної дії: сидіти, стояти, лежати, зупинятися, підбирати, копирсатися тощо. Наприклад: Вони зупинились на шкільному майдані біля турніка ... (О.Г.) "Ти глина, яку треба формувати," -каже Сашко і копирсається біля одного приймача. - Курка, чи оце яйце? - І Гриня підбирає біля коритця загублене куркою свіже яйце. Той, що стоїть у них біля кнопки. Зупиняється фургон біля клумби, де радгоспний люд збирається після роботи посидіти на лавках, погомоніти (О.Г.).
Синтаксично залежні елементи конструкції "біля + род.в." відзначаються семантичною різноманітністю. Найчастіше залежний компонент - іменник (або займенник) вживається на позначення особи та істоти взагалі. Наприклад: Адам в раю біля самого бога проживав, та прогнали ж його навіть з раю. Напівживого розпатрали, розібрали мене якось у підземному шпиталі, а тут як вдарить артналіт і перекалічив мало не всіх, які порались біля мене (О.Г.).
У ролі синкретичних другорядних членів речення можуть вживатися іменники й інших семантичних груп: назви конкретних предметів, приміщень, транспортних засобів, деяких абстрактних назв, дерев, рослин. Наприклад: Він вже вагався: чи зустрів біля цього осокору якусь химерну жінку, чи йому привиділось? (О.Г.) Буває, в степу впаде на землю і качається біля машини, аж виє, аж корчить його, а чим я допоможу? (О.Г.) Все, що можна було використати з брухту, який валяється біля майстерень, вже використано. Його план наздогнав мене біля хвіртки, де вже дрібніли кручені паничі (О.Г.)
Зібраний лексичний матеріал засвідчує, що конструкції "коло + род.в." порівняно із сполученням "біля + род.в." обмежені в кількісному плані. Це пояснюється тим, що прийменник біля пізнішого походження, він поступово витіснив з ужитку прийменник коло і в українській мові вживається як основний засіб вираження близькості предметів в усіх функціональних стилях.
Прийменниково-відмінкова конструкція "край + род.в." також вказує на дистантне місцеперебування, але з відтінком зіткнення предметів: Прокралася лисицею, присіла край постелі (П.З.)
Синонімічною прийменниковому звороту "біля + род.в." є конструкція "поряд + оруд.в.". Наприклад: От він став поряд з ним, став, як
Loading...

 
 

Цікаве