WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням - Курсова робота

Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням - Курсова робота

надбрів'я, затремтіли в бровах (О.Г.)
3) Дієслова конкретної дії, а саме:
а) із значенням руху: йти, їхати, пливти, тікати, трястися, стрибати тощо: В їхньому віщі він, капітан, уже плавав кухарчуком на байді (О.Г.) Ну, та на мені не покатаєшся (П.З.) Вони стрибають мені на язик ...;
б) дієслова із загальним значенням надання руху об'єктові (суб'єктові): двигтіти, хилитись, гойдати, вигніздюватись, вигинатися тощо: Трубка вигиналася на столі мов чорна зміюка (П.З.) Знов вигніздюється на телефонах, знов графіки, зведення, рапортування... (П.З.);
в) дієслова на позначення зміни кінетичного стану: падати, поринати, випинатися тощо: Ось визиркують тугі нерозквітлі бутони, що випинаються на вершечках (О.Г.).
4) Дієслова сприймання, а саме:
а) дієслова зорового сприймання: блищати, іскритися, миготіти, відбиватися тощо: Ненажера Кузьма пластмасово поблискує на колосках, випиваючи з них молоде молочко (О.Г.) Вона всміхається вже іскриться в краплинках сліз ... (П.З.);
б) дієслова слухового сприймання, смаку, нюху: звучати, шарудіти, шуміти, цівкати, дзвеніти, пахнути тощо: Тільки ластівки цівкають у гнізді, приліпленому у кутку, під стелею (П.З.);
в) дієслова мовлення: говорити, балакати, кричати, голосити тощо: Така будова, найбільший в Європі канал, в газетах про нього кричимо, і така неувага до цих справді героїчних людей (О.Г.) Транзистор в кишені чи в пазусі за ним говорить, а вони сидять, мовчать, прислухаються до власного тіла (О.Г.).
5) Дієслова на позначення кількісних і якісних змін фізичного та емоційного стану людини або істоти: чаїтися, покоїтися, зникати, помирати, горіти, гибнути тощо: Тоді як вони випещуються на м'яких постелях, а той гибне на твердому, як камінь сталі, столі (П.З.) Вона чує про якісь перевантаги, коли навіть очей не закриєш і кров стає важкою у жилах (О.Г.).
6) Дієслова та предикативи (бути, існувати, знаходитися, зоставатися тощо): Мовчки п'ють усі, п'є Петрусь, п'ють друзі, п'є і Сіробаба, обнявши руками цебро, аж крапельки зостаються на його вусах (О.Г.) На тій Марковій скрині було написано: "Грунти Української РСР", і в довгастих ящичках все наше багатство знаходиться (П.З.).
Синкретичні другорядні члени речення із частковим значенням місця дії можуть залежати також від дієприкметників, що виконують у реченні напівпредикативну та предикативну функції. Дієприкметники поєднуються з іменниками тих же семантичних розрядів, що й дієслова, і позначають в основному стан, фізичні якості та властивості.
Синкретичні другорядні члени речення з частковими значеннями місця дії можуть бути виражені іменником, що означає конкретну ділянку, обмежену частину простору: Коли я бачу свою матір, вона завжди копирсається у землі (О.Г.) ... Він бачив твоє зображення у воді (П.З.)
Для вираження синкретичних другорядних членів речення з об'єктно-просторовою семантикою в українській мові вживаються численні прийменниково-відмінкові конструкції: "на + м.в.", "в + місц.в." тощо.
Значення контактного місцеперебування реалізується прийменниково-відмінковою конструкцією "на + м.в.". За допомогою прийменника на конструкція набуває значення зовнішнього контакту місцеперебування, тоді як конструкція "в + місц.в." виражає внутрішнє контактне місцеперебування.
Найчисельнішу групу серед зворотів з прийменником на становлять конструкції, опорним компонентом яких виступають дієслова конкретної дії, а саме: сидіти, спати, лежати, стояти, висіти тощо.
При дієслові спати вживаються іменники, що позначають: назви меблів та предметів, назви частин будівель, назви частин тіла, назви засобів переміщення, назви дерев та інших конкретних предметів, наприклад: Син дуже любить спати на сіні (П.З.) Віталик спить надворі, на розкладайці (О.Г.) Де тільки не доводилось йому спати за роки війни ... на снігу, підклавши під голову власний кулак, на обозних возах, на рудій, слизькій глині, на потолоченій траві ... (П.З.)
Іменники названих функціонально-семантичних груп вживаються і в конструкціях, де підпорядковуючим компонентом виступають дієслова:
- лежати: А на долоні лежить в неї білосніжний уламок коралової гілки! (О.Г.) Розвідники лежать на розстелених плащ-палатках, припавши до землі всім тілом і прислухаються, чи не йде ворог (О.Г.) В пасмах споминів виринула ніч, коли вони лежали на ліжках у своїй сто четвертій кімнаті (П.З.);
- сидіти: Шаптала сів на ліжкові, звісивши ноги, привітно посміхався до незнайомого (П.З.) У глибині двору на східцях веранди, сидить і сама чабаниха Дорошенчиха (О.Г.) Присіла Ліна на ослоні у затінку горіха і почуває як все в ній трепеще ... (О.Г.);
- стояти: Якось закохана пара, мабуть, саме стоїть зараз на тому камені, де Ліна недавно стояла (О.Г.). Вже ось вона стоїть зверху на бетонному крузі, і свіжу воду, добуту з глибини, пронизує сонце (О.Г.).
При дієслові висіти найчастіше вживаються іменники на позначення конкретних просторових об'єктів (стіна, тин, двері та інші), наприклад: Замок висів на дверях - неприступний і загадковий, як розвідницький шифр (П.З.) Рушник висів на гвіздку такий, що його гидко взяти в руки (О.Г.) Русяве Тоніне волосся вже розпустилось і висить їй на плечах (О.Г.) Почати хоч би з того, що планшет висів на довжелезному ремінці, ... плутався між ногами у Степана (П.З.)
Крім названих дієслів, дану функціонально-семантичну групу доповнюють й інші дієслова конкретної дії, наприклад: На його плескуватому лиці малювалася ностальгія за сповненими злоби і несправедливості вчинками(П.З.).
Цікаву групу прийменниково-відмінкових конструкцій "на + місц.в." становлять еліптичні речення, тобто звороти, в яких відсутній опорний компонент - дієслово. Еліпсоване дієслово в таких реченнях може мати конкретні значення місцезнаходження, буттєвості, перебування в стані, наприклад: А на долоні в неї ... білосніжний уламок коралової гілки! (О.Г.) На тій, Марковій скрині було написано: "Грунти Української РСР", і в довгастих ящичках - все наше багатство ... (П.З.)
Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням внутрішнього контактного місцеперебування реалізується прийменниково-відмінковими конструкціями "в + місц.в." та "серед, посеред + род.в." вказує на місце, у центрі якого відбувається дія чи перебуває щось. Прийменник серед надає звороту значення реалізації дії чи перебування когось (чогось) у центрі певних площин або в просторі, оточеному рядом предметів чи осіб.
Синтаксично залежний компонент у сполученнях названого типу найчастіше виражений іменниками таких розрядів:
1) особові і неособові назви у множині (серед дівчат, серед них, серед нас та ін.). Були там серед нас і майори, і капітани - всі переучувались на цивільний кшталт ... (О.Г.) Це ж він і зараз лежить, мабуть, на спориші серед товаришів, помелює ногами... (О.Г.);
2) назви обмежених просторових об'єктів або предметів, наприклад: Потім став з брязкотом ритись серед свого радіомотлоху, перебирав, ліпив якісь дротики в металевій грубій коробці. Це ж він і зараз лежить на спориші серед товаришів, серед розкиданих підручників, ... а коли вже надто втомиться, тоді підведе голову (О.Г.);
3) збірні назви, наприклад: ... зараз серед залізяччя валяються, біліючи на сонці, ще й величезні суднові
Loading...

 
 

Цікаве