WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Шпаргалки з української мови (шпаргалка) - Реферат

Шпаргалки з української мови (шпаргалка) - Реферат

директивним вказівкам;
складається за встановленою формою;
бездоганна оформленість.
Діловодство (справочинство) - діяльність, що охоплює питання документування і організації роботи з документами в процесі здійснення управлінських дій.
Класифікація:
за спеціалізацією:
загальні; з адміністративних питань; спеціалізовані з фінансових питань.
за походженням:
внутрішні; зовнішні. (2 ред - службові і приватні).
за напрямком:
вхідні; вихідні.
за джерелом виникнення:
первинні; вторинні.
за формою:
стандартні; індивідуальні.
за технікою відтворення:
рукописні; механічні.
за секретністю:
для службового користування; секретні; цілком секретні.
за терміном виконання:
звичайні; термінові; дуже термінові.
за складністю:
односкладні; складні (з додатками).
за стадіями створення:
оригінали; копії.
за термінами зберігання:
постійного зберігання (75); тривалого зберігання (понад 10); тимчасового (до 10).
за структурними ознаками:
стандартні; нестандартні.
Кожен вид документа має свої особливості, але за функціональним призначенням їх можна розділити на такі групи:
організаційні (положення, статут, інструкція, правила) - документи, що закріплюють функції, обовязки та права органів протягом тривалого терміну;
довідково-інформаційні (довідки, протоколи, службові довідки, телеграми, телефонограми) - переважна більшість документів, що відправляються із установ та спрямовуються до них. Вони містять інфо про фактичний стан справ в закладах. Вони носять допоміжний характер відповідно до організаційно-розпорядчої документації, не обовязкові для виконання;
розпорядчі (положення, інструкція) - документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність в певній ПУО на підставі документа;
з кадрово-контрактових питаннь - документи, що містять інфо про особовий склад ПУО, зафіксованого в заявах про прийняття, звільнення, в наказах про особовий склад, характеристиках, автобіографіях.
особові офіційні (пропозиції, доручення, розписки) - документи, за допомогою яких громадянин висловлює свої пропозиції, прохання, скарги, передає повноваження іншій особі щодо отримання документів, грошей, закріплюють свої права перед державними установами.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
Обовязковими є заголовок, чітка композиція, цілісність змісту, звязність викладу, структурна організація, завершеність.
Текст - абзаци.
Бланки.
Абзаци не повинні бути великими (3-5 речень).
Текст чіткий, прямий, короткий, однозначність.
Речення з 3, 5, 7 і найбільше 9 слів.
Реквізити.
ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ
е-е після букв на позначення приголосних у-ев після ц,ж,ч,щ,ш: Тютчев;
у середені слів після голосних, апострофа і "ь": Валуєв;
у суф. єв, єєв після приголосних, крім ж,ч,щ,ш: Тургенєв;
у корені, якщо рос. е відповідає укр. і: Рєпін;
ё-йо на початку слова і складу: Бугайов;
ё-ьо у середені і кінці складу: Дежньова;
ё-о після ч,щ під наголосом: Рогачов;
ё-е в утворених від імен, спільних для рос. і укр. мов: Семенов;
э-е: Ельконін;
ы-и: Черних;
и-и після ж,ч,щ,ш,ц перед приголосними: Рощин;
у суфіксах -ин, -ич, -иц: Сосницин;
и-і на початку слова: Іванов.
ЧИСЛІВНИК У ДІЛОВИХ ПАПЕРАХ
простий кількісний ч., який називає однозначне число запису, відтворюється словом, а не цифрою. Якщо однозначне число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрою.
складні і складені числівники записуються цифрами, крім тих випадків, коли ними починається речення. Цілі числа, які виражаються кількома знаками, прийнято записувати, розбиваючи їх на класи за допомогою пропусків.
запис порядкових числівників відрізняється від запису кількісних, якщо запис ведеться арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться в текст з відповідним закінченням. При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінюване закінчення ставиться один раз.
деякі порядкові числівники для розрізнення позначаються римськими цифрами без відповідного закінчення.
складні слова, перша частина яких позначається цифрою, може писатися комбіновано: 4-міліметровий. Дозволяється другу частину таких назв скорочувати, якщо це одиниця виміру.
окремі види інформації передаються у вигляді змішаного запису цифр і слів.
СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
Дві форми мови: усна і писемна.
Усна буває лише розмовною.
Писемна: науковий стиль, офіційно-діловий, публіцистичний, художній.
УСНЕ МОВЛЕННЯ
У.м. - слухове сприймання певної інфо. Спілкування і обмін думками відбувається безпосередньо.
Вживається побутова й діалектна лексика, слова розмовно-просторічного характеру, своєрідні фразеологізми тощо.
Синтаксична будова: вживання простих речень, часто - неповні. У складних переважає сурядність. Звязок речень переважно сполучниковий. Рідко вживаються дієприкметникові й дієприслівникові звороти. Не вкладаються в звичайні синтаксичні рамки.
За характером спілкування - діалогічне, має ряд лексичних особливостей.
Використання податкових засобів мовлення: жести, міміка.
Важлива ознака - простота і природність.
Сфера застосування - бесіда, розмова.
У.м. свідчить про культуру людини.
ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ ВЛАСНИХ І ЗАГАЛЬНИХ НАЗВ У КЛИЧНІЙ ФОРМІ
Іменники чол. і жін. роду 1 та 2 відміни мають окрему кличну форму.
Імен. чол. роду 2 відміни в кличній формі закінчуються на -у(-ю), -е.
Імен. твердої групи з суфіксами -ик, -ок, -к(о) та деякі імен. мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж) мають закінчення -у: батьку, товаришу, хлопчику, провіднику, Іваненку, дядьку, синку.
Імен. мякої групи мають закінчення -ю: лікарю, токарю, вчителю, Костю, Юрію, водію.
Безсуфіксні імен. твердої групи та імен. мякої групи з суфіксом -ець, а також окремі іменники мішаної групи (це власні назви з основою на ж,ч,ш,дж і загальні з основою на р,ж) мають закінчення -е: Іване, Вікторе, Петре, козаче, інженере, хлопче.
Імен. чол. і жін. роду 1 відміни та зрідка імен. жін. роду 3 відміни в кличній формі закінчуються на -о, -е (-є), -ю.
Імен. 1 відміни твердої групи мають закінчення -о: сестро, Миколо, Людмило, дочко.
Імен. 1 відміни мякої та мішаної груп, а також імен. 3 відміни мають закінчення -е (-є): земле, мріє, Маріє, Софіє.
Імен. 1 відміни мякої групи, що означають жіночі і чоловічі пестливі імена або загальні назви, мають закінчення -ю: Меласю, Галю, Лесю, Вітасю.
2. У звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та по батькові), обидва слова мають закінчення кличної форми: Романе Романовичу, Іване Миколайовичу, Миколо Артемовичу, Ганно Василівно.
У звертаннях, що складаються з двох загальних назв в однині, кличну форму має тільки перше слово:пане бригадир, пане лікар, пане директор.
Іноді в таких звертаннях кличну форму можуть мати й обидва слова: пане бригадире, пане лікарю.
У звертаннях, що складаються із загальної назви
Loading...

 
 

Цікаве