WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українська мова у часи української державності і бездержав’я (пошукова робота) - Реферат

Українська мова у часи української державності і бездержав’я (пошукова робота) - Реферат

ін.
Поет перегукується зі своїми попередниками й сучасниками. Тому в обох творах багато ремінісценцій - своєрідного цитування або просто вживання тих образів, які натякають на творчість іншого поета. Так, для М. Рильського ознакою прекрасного є дозрілість як завершення процесу становлення. Сполучення "дозрілий овоч", "стиглий овоч" знаходимо й у Юрія Клена. Багато перегуків із "Словом о полку Ігоревім" (І знову душу віючи від тіл), з поезією Т. Шевченка (Все благоденствує, бо скрізь усе мовчить), з "Енеїдою" І. Котляревського (Він же парубок моторний і хлопчина хоч куди козак). Постійною увагою користується у Юрія Клена творчість О. Пушкіна (Біс кружляє в чистім полі, водить нас у клятім колі; Але в полі, в полі глухо виють біси висловухі; О, де ви літ минувших друзі).
Юрій Клен подає Україну, її долю в просторі й часі. Простір цей широкий: це й українські міста (Київ, Кіровоград, Кременчук, Полтава), це й "Сибір неісходима" з її ріками, поселеннями, копальнями - весь Архіпелаг Гулаг (Волхов, Печора, Лена, Камчатка, Соловки, Колима, Біле море, Лухтонга, Кандалакша, Муксольма, Анзер, Таймир, Коларгон, Хатанга, Індігірка, приїск Ортукан та ін.). Україна включена в простір від Кури до Печори й від Архангельська до Криму, в якому панує Москва. Але є ще простір від Йокогами до Гавра, є в світі Америка, Франція, Англія, Чехія, Рим, Відень, Париж, Фінляндія, Польща, є вже майбутні вибухові точки - Мюнхен, Судети.
Україна починається з Київської Русі. Від неї в пам'яті лишилися невиразні спогади як про втрачену країну, де "Тільки святий Володимир Високо понад Дніпром Благословляє мертвих" та імена перших князів і княгинь: Ольга, Святослав, Рогніда; згадується й Батий-варвар, який, проте, не наважився до кінця руйнувати православні храми, на відміну від новітніх вождів - Леніна, Сталіна, Троцького, Урицького-Мардохая. Та ось "на скін ідуть Бухарін, Риков, Зінов'єв, Каменєв. Старі компартійні берладники, тавровані як зрадники". Той же шлях невдовзі чекає й Раковського, Постишева, Чубаря. Словами, характерними для часів громадянської війни, були холера, тиф, "штаб Духоніна". Та були в світовій історії і такі імена, як Юлій Цезар, Калігула, Ціцерон, які не мають безпосереднього стосунку до України, але без яких сучасна історія України була б такою неповною, як без імен Богдана Хмельницького, Калнишевського, Петлюри.
Радянську дійсність характеризують такі ключові слова епохи, як наркомат, n'ятирічний план/п'ятилітка, пролетар'ят, пролетарський молот, Дніпрострой, колгосп, Армія Червона. "Що ти єси? - запитує поет рядового радянця і відповідає: - Ти штамп, ти є шаблон, ти заучив слова затерті "колхоз", "машина", "трактор" і "бетон". Але були ще й такі слова, які, хоч і вживалися дуже часто, але завдяки своєму зловісному змістові не ставали затертими: "чорний ворон", продналог, слідчий, ворог народу, терорист, енкаведист, партком, чекіст. Якщо ж звернутися до села, то тут серед засобів його зображення зустрінемо слова, що означають крайнє зубожіння або й муки життя на чужині (В латаних торбах, мішках, В сірих клунках Злидні й недолю несуть; Тепер марніють в колхозі; стропи хат стирчать, як ребра, бо тут справжній більшовицький рай..; То гомонів по тундрах кожний табір; труд, холод, голод, злидні і тортури - все тут було у "мировом масштабе").
Метафорика Юрія Клена ускладнена і разом з тим прозора. Ускладненість полягає у вживанні взаємно доповнюваних метафор (І молоком пливуть у вирій хмари. Сміються ранки голубі; На вічності ланах зійдуть ті квіти, що ними знову буде голубіти років безмірна далечінь; Над парком Саксонським кулачиться тінь, розмоклою ватою небо нависло). Тихі води, каштани, небо, мости, вітер, береза та інші - ці слова лежать в основі багатьох метафор. Та найулюбленішим центром образного осмислення дійсності є в Юрія Клена, як у бароковій українській поезії, сонце (І сонце на злотистім списі Гойдається вгорі; Сонце розгойданим дзвоном б'є і кличе на сполох; Розлито недопите сонце, душа в червоній амазонці мчить на коні в гарячу смерть; і сонце ранково поволі, гойдаючися на вершку тополі, стає вже плином золотим).
Порівняння Грунтуються переважно на зоровому і слуховому сприйнятті предметів і явищ. Серед них переважають оригінальні утворення типу: Натовп гуде і шумить, як осінній дощ; Біліли за Дніпровим плесом хати, мов купи печериць.
Як і всі неокласики, Юрій Клен не схильний творити неологізми. І все ж він їх не уникає (в старому Києві централить Рада; стоязика, травожер. Можливо, під впливом Тичининого сторозтерзаний Київ з'являється сторозтерзаний вогонь).
Зрідка натрапляємо на полонізми: балон "гумова кулька", coc "соус", ґмах "будівля", а також церковнослов'янізми: владар, страждущий, угнетенний, простри, всує, гряде, ізреченну. Досить часто поет вкрапляє в український текст іншомовні вислови: італійські (Per me si va nella citta dolente!), французькі (Лишаться Маркс і
Сталін t?te ? t?te), латинські (Tu felis Austria, tu nube!), польські (ucieka? b?dzie do Warszawy), і, звичайно, російські (Даёшь сюда!). Наслідуючи "Енеїду" І. Котляревського, зокрема хитромудре прощання Сивілли зЕнеєм після відвідання потойбічного світу, поет вкладає в уста Сивілли:
Кушток як зо дві випляшкуєш,
як з ними бенкет поденькуєш
і в буркоті закендюшить,
miracula перед очима
поплинуть nubila-ми диму
і будуть sanguine кропить.
Подібно до Винниченка, Юрій Клен творить оригінальні складні слова. Серед них є іменники (вітер-завірюха, бродяги-проходимці, правда-воля, місяць-білоріг), прикметники (незламно-гордий, ненажерливо-неситий, незрушно-мутний), дієслова (ридають-плачуть, гатили-гупали).
Фразеологізми уживаються переважно дво-, трислівні трапляються не дуже часто: язика розв 'яжуть, точити баляси, дати стрекача, в тямки візьме.
Ще кілька слів про риму. Переважає іменникова (землі - кораблі, ланцюгів - кусків, сну - сарану) і дієслівна (обдарував - вчаклував, залишивсь - дививсь, розлітався - розчарувався). Проте римуються також дієслово з іменником (шумить - мить, володар - відмолодить), іменник з займенником (вустами - вами), прикметник з іменником (гомінливі - гніві). Оригінальні випадки, коли українське слово римується з іншомовним: переможе - do morza, Nebel - у небі.
Незгладимий слід в історії української літературної мови залишила творчість І. Багряного, зокрема в його романах "Сад Гетсиманський", "Огненне коло", "Тигролови", в численних поезіях і п'єсах. Це ще одна сторінка в українській літературі, яка досі була невідома. У чому ж новаторство мовотворчості І. Багряного? Ідучи слідом за Ю. Яновським, автор антирежимних творів широко використовує фольклор як одну з ознак української ментальності, що не дає в'язням утратити людську подобу в найгірших умовах. Роман "Сад Гетсиманський" має казковий, хоч і осучаснений зачин: "Швидко біжать поїзди степами, швидко пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки попід небесами, та найшвидше летить материнське серце". Фольклорної тональності надають зачинові роману й дієслова та дієприкметники у постпозиції: "А й четвертого кликали, лише телеграму не
Loading...

 
 

Цікаве