WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Причини занепаду староукраїнської літературної мови. Народнорозмовне джерело як матеріал художньої творчості (пошукова робота) - Реферат

Причини занепаду староукраїнської літературної мови. Народнорозмовне джерело як матеріал художньої творчості (пошукова робота) - Реферат

церковнослов'янські форми трапляються дуже рідко. У мові селян спостерігається подовження приголосних перед /je/ (в весЂлляхъ), досить часто замість /о/ в новозакритому складі виступають його рефлекси /у/ та /'у/ (муй, колядувокъ u щедровок, пятюнку, грЂхювъ, на вечюрки, рюкъ); у мові попа форми дієслів теперішньо-майбутнього часу третьої особи однини першої дієвідміни уживаються переважно з закінченням -тъ (видитъ, караетъ), у мові селян - без цього закінчення (буде, не пускає, завдає); форми минулого часу чоловічого роду після голосних приймають як -лъ, так і -въ (не знал, творилъ, не звалъ, не грешивъ, переставъ); досить багато представлена й українська лексика (ледащо, збавити, горую, будовами, ворожка та ін.); трапляються й фразеологічні звороти (А мы будемъ пилненко на усъ те мотати - 14; очи продере свои - 15).
Нарешті, мова народна. І. Некрашевича можна назвати попередником І. Котляревського. З найбільш помітних фонетичних особливостей треба б назвати поширене на Поліссі скорочення слів (добре бра, що тобЂ усюди шанцюе - 9), перехід етимологічного /о/ в новозакритих складах в /у/ та /'у/ (мабуть, все ж таки цими літерами позначаються дифтонги: калинювка, вюнъ, пюпъ, празникювъ, пувкопи, покюйникъ, не втюкъ, тюлко, небюжчикъ, Бюгъ та ін.), подвоєння приголосних перед колишнім /je/ (силомЂццю, покаяння, стояння, по весЂлляхъ), пропуск /ж/ між голосними (Дай хиба що я кау, бо въэ жъ то тягучи - 10, каешъ, кауть - 10); форми зворотних дієслів в інфінітиві інколи пишуться відповідно до їх вимови (расходицца, хочетця). Як у народній мові, поширені тут демінутиви: веселенко, здоровенко, варенушка, горЂлочка. І. Некрашевич милується в фразеологічних зворотах, напр.: Щоб не грызли головы (10); Якъ би намъ свого попа гарно в шоры убрати (19); над нами крутить веремЂю (19); Хоть и за дЂломЂ прійдеть, то все рило дує (20); Бо тепер и без вЂна вже й нЂ до порога (27); ГодЂ жь іому мирянамъ за шкуру сала заливати(27).
Отже, староукраїнська літературна мова у XVIII ст. продовжувала функціонувати, але перспектив дальшого розвитку не мала. Нею користувалися школярі, мандровані дяки, які складали різдвяні великодні вірші, вчені поети, що користувалися поетичними рекомендаціями М. Довгалевського; за традицією вона використовувалась у ділових документах, зокрема в записах сотенних канцелярій; народні пісні й різноманітні рекомендації господарського й медичного характеру також подавалися староукраїнською мовою. Але оскільки друкована продукція нею не видавалася, її колишня слава поступово згасала. Література високого звучання тепер видавалася або слов'яноруською, або й тодішньою російською мовами, а розважальні твори почали з'являтися народною мовою. Уперше народна мова зазвучала з теренів Полісся. Отже, три мови використовувалися в культурному житті України XVIII ст.: староукраїнська, слов'яноруська (або російська) і народна українська. Здавалось би - які широкі можливості! Але якщо вдуматись, то не можна не погодитись з думкою Н. Кістяківської про те, що "Руїна викликала страшенний занепад у письменстві XVIII ст. Воно лишається десь на боці від великого битого шляху, яким посувається тодішнє усне мистецтво; воно не доходить до друкарні; воно утворюється десь по кутках, переважно в нижчій верстві більше-менше освіченого громадянства, та переховується в рукописах, що частенько гинуть, залишаючи з діяльності часом не аби-якої ваги авторів - мізерні уривки та шматки, часом навіть тільки ймення та прізвище. Круг спостережень та думок нечисленних авторів стає тісним, вузьким, обмеженим рамцями провінціального побуту" 1.
1 Кістяківська Н. Сатиричне та побутове письменство XVIII в. Вип. 1. - C. 1.
Використана література
Булаховський Л.А. Питання походження української мови. - К., 1956.
Ващенко В.С. Епітети поетичної мови Т.Г. Шевченка: Словник-покажчик. - Дніпропетровськ, 1982.
Возняк М.С. Галицькі граматики української мови. - Львів, 1911.
Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис (лексичні, фразеологічні та стилістичні особливості). - К., 1961.
Горецький П.Й. Історія української лексикографії. - К., 1963.
Горобець В. Й. Лексика історично-мемуарної прози першої пол. XVIII ст. - К., 1979.
Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. - К., 1993-1995.
Гудзій М.К. Українські інтермедії XVIІ-XVIІІ ст. // Українські інтермедії XVIІ-XVIII ст. - К., 1987.
Гумецька Л.Л. Уваги до українсько-білоруських мовних зв'язків періоду XIV-XVIІ ст. // Дослідження з української та російської мов. - К., 1964.
Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. - К., 1987.
Житецький П.И. "Энеида" Котляревского и древнейший список ее. - К., 1900.
Житецкий П.И. Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке c приложением словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века. - К., 1889.
Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX - поч. XX ст.). - К., 1970.
Кобилянський Б.В. Лекції з історії української літературної мови. - Львів, 1965.
Колете В.В. Древнерусский литературный язык. - Л., 1989.
Костомаров Н. Мысли южнорусса. О преподавании на южнорусском языке
(Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова). - К., 1928.
Курс історії української літературної мови / За ред. І.К. Білодіда. - Т. 1. - К. 1958; Т. 2. - К., 1961.
Левченко Г.А. Нариси з історії української літературної мови першої пол. XIX ст. - К., 1946.
Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / Підготував до видання В.А. Передрієнко. - К., 1984.
Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. - К., 1977.
Молдован А.М. Слово о законе и благодати Илариона. - К., 1984.
Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій пол. XIX - на поч. XX ст. - Харків, 1985.
Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV-XVIІ ст. - К., 1985.
Огієнко І. Нариси з історії української мови. Система українського правопису. Популярно-науковий курс з історичним освітленням. - Варшава, 1927.
Огієнко І. Історія української літературної мови. - К., 1995.
Плющ П.П. Історія української літературної мови. - К., 1971.
Русанівський В. M. Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов. - К., 1985.
Свенціцький І.С. Нариси про мову пам'яток староруського письменства XI віку // Учен. зап. Львовского гос. ун-та. - 1948. - Т. 7.
Тимошенко П.Д. Хрестоматія матеріалів з історії української літературної мови. Ч. 1. - К., 1959; Ч. 2. - К., 1961.
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 3 кн. - К., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве