WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синоніми - Реферат

Синоніми - Реферат


Реферат з мовознавства
Синоніми
Лексика мови постійно збагачується. В процесі мовного спілкування одне й те ж саме поняття характеризується з різних сторін, виділяються нові його ознаки. Це приводить до утворення нових слів. У лексемах може відбиватися ставлення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та волевиявлення. Між словами, що позначають одне розгалужене поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлюються близькі зв'язки, їх називають синонімічними, а слова - синонімами.
Слово синонім грецького походження й дослівно означає "однойменний". Тобто це слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичними забарвленнями, наприклад: лихо, горе, біда, нещастя; нудьга, сум, жаль, туга. Отже, синоніми мають дві суттєві властивості. З одного боку, вони подібні, близькі, а з другого - значеннєві відтінки й стилістичне забарвлення їх не збігаються, не роблять їх однаковими.
Синонімія - це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі.
Декілька синонімів, що мають одне спільне значення, називаються синонімічним рядом. Ряд має одне стрижневе, опорне слово, що виражає найзагальніше значення й не має стилістичних відтінків. Воно ще називається семантичною домінантою і об'єднує навколо себе інші стилістично забарвлені синоніми, наприклад: ходити - крокувати (урочисто), марширувати (в шерензі), поспішати (швидко), плентатися (повільно); стійкий - міцний, непохитний (дуже стійкий); сміятися- реготати (голосно сміятися), хихикати (неприємно сміятися) ;безжалісний - безсердечний (нечутливий до чужого болю), жорстокий (дуже безжалісний); метелиця - хуртовина, завірюха, хуга; мати - ненька; солдат - боєць, воїн, армієць, ратник; бандит - грабіжник, розбійник; пахучий - запашний, духмяний, ароматний; дбати - клопотатися, піклуватися, турбуватися; бій - битва, січа.
Синоніміка - це сукупність синонімів, наявних у мові. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні.
Лексичні синоніми - це подібні або тотожні за значенням слова. Абсолютних синонімів у мові мало: оплески - аплодисменти, доказ - аргумент, зодчий - архітектор, відтінок - нюанс, літак - аероплан, укол - ін'єкція, водограй - фонтан, вітрило - парус. Вони не мають якихось значеннєвих відтінків. Використовують їх у мовленні для того, щоб уникнути повторів. Абсолютні синоніми виникають, коли замість власне українського слова запозичується іншомовне з таким самим значенням. Зловживати іншомовними словами не слід.
У мові постійно діє закон економії мовних засобів. Тому витворюючи або запозичуючи нові слова й вирази, мова намагається за цим законом диференціювати їх, тобто розрізнювати за значенням, відтінками значень, функціями так, щоб не було абсолютно однакових мовних одиниць. В результаті, крім незначної кількості абсолютних синонімів, в українській мові є дуже багато серед лексичних синонімів ідеографічних (значеннєвих) і стилістичних.
Ідеографічні синоніми передають різні значеннєві відтінки того самого поняття: говорити - виступати, проголошувати, розмовляти; тихий - повільний, спокійний, хата - дім, будинок, житло, квартира; дорога - шлях, гостинець, путь, узвіз, тракт, бетонка.
Стилістичні синоніми при спільності значення передають різне стилістичне забарвлення (емоційне, оцінне): говорити - базікати, патякати; ходити - швендяти, човгати; їсти - глитати, жерти. Вони, як правило, закріплюються у мовленні певного стилю, наприклад: говорити, але на зборах - виступати; розбір, але в науковому стилі - аналіз; прохання, але в офіційно-діловому стилі - заява.
Лексичні синоніми можуть бути загальномовними й контекстуальними. Загальномовними називаються ті, що не залежать від контексту, їхня синонімічність, сприймається й поза контекстом: життєпис - біографія; абетка - азбука - алфавіт; визискування - експлуатація; всесвіт - космос; лаштунки - куліси. Контекстуальними називають ті синоніми, що набувають синонімічності тільки в контексті (чи у словосполученні): чешу (йду) до хати; сива (давня) історія; заливатися (сміятися) без причини тощо. Контекстуальні синоніми, як правило, мають яскраве емоційно-експресивне забарвлення: Маланка ледве допхалась до своєї халупки; їй не хотілось нічого робити і вона, склавши руки, як у неділю, гаптувала словами хитрі мережки; Хома був усюди. Він, здавалось, забув людську мову і лиш, як жужіль од горіння душі, викидав з себе: "Бити! Палити!" (М.Коцюбинський).
Морфологічними синонімами називають варіанти форм, що передають те ж саме поняття. Наприклад, давальний і місцевий відмінок: батьку - батькові, на батьку - на батькові; по полі - по полю; орудний відмінок: тією - тою, п'ятьма - п'ятьома.
Синтаксичні синоніми - це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку. Такими можна вважати:
сполучникові та безсполучникові речення: Сонце зайшло, й надворі швидко стемніло. - Як тільки сонце зайшло, надворі швидко стемніло. - Коли сонце зайшло, надворі швидко стемніло;
складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами: Картина, що була написана олією, висіла над роялем. - Написана олією картина висіла над роялем; Коли приходиш з вулиці додану, мий руки. - Прийшовши з вулиці додолу, мий руки;
складнопідрядні й прості речення з другорядними членами: Коли приїду з відрядження, зайду до вас. - Після приїзду з відрядження зайду до вас; Коли закінчиться урок, підійди до мене. - Після уроку підійди до мене;
синтаксичні конструкції книжного і розмовного характеру:
незважаючи на те, що хоч і
внаслідок того що після того
завдяки тому що через те
з метою щоб
Незважаючи на те, що Хоч і холодно було, ми
було холодно, ми пра- працювали добре.
цювали добре.
Фразеологічні синоніми - це різні фразеологізми з одним значенням: иі туди ні сюди, ні в тин ні в ворота, ні риба ні м'ясо; гав ловити, рота роззявляти; дати драла, накивати п'ятами; не всі дома, немає клепки, не варить баняк, немає олії; давати хропака, клювати носом.
Українська мова має розгалужену синоніміку, що свідчить про повнокровний розвиток мови й багатство її виражальних засобів. Джерелами формування синоніміки є різні стилістичні шари лексики. У синонімічних рядах сходяться слова книжні й розмовні, давні й сучасні, власні й запозичені, термінологічні та образні, фольклорні й літературні: відгук - рецензія, відсоток - процент, сільськогосподарський - аграрний, Батьківщина - Вітчизна, губи - вуста, лоб - чоло, обличчя - вид - лик - пика, очі - баньки, півень - когут, гарно - ловко - файно, обрій - небосхил - виднокрай - крайнебо - горизонт, віщий - пророчий.
Лексичні синоніми є найвиразнішими й найпоширенішими образними засобами мови. З їхньою допомогою у мовленні можна не тільки уникнути неприємного повтору одних і тих самихслів, а й точніше передати інформацію, бо є можливість передати відтінки думки, уточнити деталі, ознаки, властивості. На віддалених асоціативних зв'язках між ознаками предметів і явищ відбувається перенесення або розширення значень слів, виникають образні назви. Це окремі слова-синоніми та цілі описові синонімічні звороти, що мають назву перифраза (іноді кажуть - парафраза). Перифраза - стилістична фігура (побудова), відома в риториці й поетиці ще з давньогрецьких часів. Вона концентрує в собі найвиразніші, найчастіше образні ознаки й стає ніби прихованою синонімічною назвою, наприклад: Багряний лист в гаю кружля, шумлять отави молодо. Чого-чого вдягла земля осіннє золото? (Д. Луценко); Я скоро буду виходити на вулиці Києва з траурною пов'язкою на рукаві - умирає мати поезії мого народу! (Л.Костенко). Поняття жовте листя передане через ознаки інших двох - осіннє і золото, поняття мова - через поняття мати і поезія.
Українська мова має усталені перифрази: Кобзар України (Т.Шевченко), Великий Каменяр (І.Франко), Дочка Прометея (Леся Українка), столиця України (Київ), місто Лева (Львів), чорне золото (кам'яне вугілля) та ін.
Синонімічні функції виконують і евфемізм й. Це слова чи словосполучення, які пом'якшують враження від висловленого тим, що називають непрямо, а опосередковано, через іншу ознаку. На певні слова (лайки, неприємні назви) суспільство накладає табу (заборону) й замість цих слів використовує інші. Замість слова брехати кажуть говорить неправду; аналогічно: дурний - нерозумний, п'є - заглядає в чарку, грубіян - погано вихований.
Loading...

 
 

Цікаве