WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Звертання. Розділові знаки при звертаннях - Реферат

Звертання. Розділові знаки при звертаннях - Реферат

ректором. З 1657р. -архієпископ Чернігівський та Новгород-Сіверський. Будував школи, монастирі, дбав про відкриття в Чернігові колегії, що вдалося здійснити у 1700р. його наступнику й однодумцю Івану Максимовичу. У 1674р. заснував у Новгород-Сіверському друкарню, яку переніс до Чернігова й об'єднав з чернігівською друкарнею. Л. Баранович організував у Чернігові гурток блискучих письменників тієї доби, який ввійшов в історію української літератури під назвою "Чернігівські Атени (Афіни)". До нього, крім Лазаря Барановича, ввійшли Іван Максимович, Іван Величковський, Іоаникій Галятовський, Стефан Яворський та ін. Саме вони сприяли тому, що Чернігів у другій половині XVII ст. перетворився на один із провідних культурних осередків тогочасної України. Лазар Баранович автор збірок поезій - "Меч духовний" (1666), "Труби словес проповідних" (1674), збірки поезій польською мовою "Аполлонова лютня" (1671).
Учитель. Саме ці збірки переконують, що Л. Баранович був одним з найцікавіших поетів другої половини XVII ст. Як зазначає Валерій Шевчук, дослідник творчості Л. Барановича, "... найсильніше звучить його муза тоді, коли говорить він про життя насущне, тобто коли мислить не про Бога, а про людину, а життя його "припікає". На сьогоднішньому уроці розглянемо один з найкращих віршів поета зі збірки "Аполлонова лютня" - "Світ стрясають грози на людськії сльози" (переклад Валерія Шевчука).
Учень-декламатор (виразно читає поезію, текст поезії є у кожного учня з поясненням незрозумілих слів).
Бесіда після ознайомлення з текстом твору:
- Що вразило вас у цій поезії?
- Яка основна думка твору?
- Як вона виражена?
- У чому своєрідність архітектоніки поезії?
Учні-літературознавці.
Основна думка поезії- безмежна любов до України, вболівання поета за її долю, бажання бачити її звільненою з Божою допомогою.
Своєрідність архітектоніки:
початок твору - звертання до Бога зжалитися над Україною, яка так страждає через людські гріхи: "Це за гріхи Бог на всіх нас озлився!.. Скрізь недовіра і всі на сторожі. Своєї тіні жахаються люди";
основна частина поезії - звертання до людей, просьба-благання схаменутися, повернутися обличчям до Бога, спокутувати свої гріхи: "Бог... од вас не буде лиця одвертати", а, навпаки, допоможе Україні, яка гине в морі крові, у січі;
закінчення твору - знову звертання до Бога з проханням дати спокою, бо "так хочем того по довгому бою!"
Наявні чіткі риси барокового стилю.
Усний вибірковий диктант
Завдання: назвати звертання, використані автором у поезії, схарактеризувати їх, пояснити пунктограми.
Учні-мовознавці називають звертання - Боже, люди, Боже, Боже, Пане. Усі вони непоширені, виражені іменниками у кличному відмінку, називають особу, до якої звернене мовлення, відокремлюються комами - однією, бо стоять на початку речення ("Боже"), і двома комами, бо стоять у середині речення ("люди" і "Пане").
Диктант-пояснення
Завдання: прокоментувати розділові знаки, зробити синтаксичний розбір речень (вибіркових лексій), накреслити схеми.
(1) Пожалься, Боже, що світ закурився,
Це за гріхи Бог на всіх нас озлився.
(2) Боже, дай людям святу твою згоду
і по негоді подай нам погоду.
(3) Боже, дай згоди святої Вкраїні,
Хай Україна в січі не гине!
Методичний коментар. Після синтаксичного аналізу речень учень-дослідник характеризує дані лексії (одиниці читання), застосовуючи фрагментарний структурально-семіотичний підхід аналізу літературного твору, запропонований Р. Бартом. У кожній лексії відшукуємо конотації (вторинне значення) - асоціації чи реляції (тлумачення). Як у сповільненому кадрі аналізується висловлена автором думка (певна лексія). Таким чином, утворюється асоціативне поле значень (контекст)т яке є наслідком читацької інтерпретації.
Учень-дослідник.
Лексія 1. Відчутна складність ситуації: гнів Бога на людей за їхні гріхи, за їхню гординю. А це найжахливіше. Та цьому можна зарадити - покаятися, Всевишній прощає гріхи тим, хто кається. Ліричний герой, який є уособленням автора твору, просить Бога від імені всіх чесних людей зжалитися над ними: "Пожалься, Боже... "І сам же виправдовується, чому Всевишній немилосердний до них, бо "за гріхи Бог на всіх нас озлився".
Лексія 2. Зі словом "Боже" на устах люди окрилені, бо вірять у правильність свого звернення, вірять у милосердність Бога, його щиру допомогу у лиху годину. Настане, врешті, той час, коли він по "негоді дасть погоду". Цього з надією та сподіванням чекають люди.
Лексія 3. Благальна молитва допомогти дорогій Україні вижити, стати на ноги, щоб вона вийшла з жорстокої битви переможицею. Лише з його святого благословіння запанує згода між людьми, зникнуть жорстокість, заздрість, гординя. І люди заживуть щасливо, і розквітатиме Україна.
У поезії відчутні риси барокової поезії та риси класицизму.
Учень-дослідник. Мова автора відіграє важливу роль у творі як засіб типізації та індивідуалізації. Насиченість поезії художніми засобами та стилістичними фігурами надає їй неповторного колориту. Найяскравіша метафора "світ закурився" підкреслює неспокій у серці автора, люди сильно согрішили.
Учень-літературознавець. Лазар (Лука) Баранович, без сумніву, - справжній патріот своєї Батьківщини, йому не байдужа ЇЇ доля, бо це і його доля. Доречно використані звертання підкреслюють основну думку твору. Автор три рази звертається з благальними просьбами до Бога, до Бога-Пана, до людей, простих смертних схаменутися, повернутися обличчям до Всевишнього, бо лише він допоможе у скрутну хвилину.
Учитель. Тематично та ідейно перекликається з цією поезією й інша, яка також буде об'єктом дослідження на нашому уроці. Це поезія Івана Мазепи-Колядинського "Дума". Про автора як митця слова розповість представник групи біографів.
Учень-біограф.
Іван Степанович Мазепа-Колядинський (1644-1709) - гетьман України в 1687-1709 р. р. Постать в українській історії цікава й суперечлива. Талановитий політик, мудрий правитель, який дбав про розквіт економіки й культури України, про захист її прав як суверенної держави, блискуче освічена людина. Він походив з українського православного шляхетського роду. Одержав освіту в Києво-Могилянській колегії, вчився також в єзуїтській колегії (ймовірно у Варшаві або Полоцьку), відвідав Францію, Голландію, Італію, Німеччину. І. С. Мазепа-Колядинський мав неабиякі літературні здібності, про що свідчить, зокрема, його листування з похресницею Мотрею Кочубеївною. Романтична історія їхнього кохання лягла в основу творів Вольтера, Дж. Байрона, Б. Лепкого, О. Пушкіна. Крім того, перу цього автора належить пісня "Ой горе, горе чайці-небозі", поезія "Дума", яку В. Л. Кочубей та І. Іскра додали до свого доносу на гетьмана Петру І.
Учень-декламатор (виразно читає поезію І. Мазепи-Колядинського "Дума").
Бесіда:
- Яка головнадумка поезії?
- Який пафос притаманний цьому ліричному твору?
- Чи є спільні й відмінні риси у змалюванні тогочасної дійсності удвох аналізованих на
Loading...

 
 

Цікаве