WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови - Контрольна робота

Українська мова – державна мова України. Сучасний статус української літературної мови - Контрольна робота

виробництва НТКУ виходять в ефір мовою титульної нації. Проблеми виникають, коли окремі запрошені до участі у програмах учасники недостатньо володіють українською мовою. З метою пропагування української мови державні телерадіокомпанії запровадили нові цикли передач, тематичні програми.
Особливо, слід відзначити НРКУ, яка створила щотижневі цикли передач з вивчення української мови, проводить радіодиктанти, запровадила тематичні радіопаузи у перерві між передачами, які заповнює влучними висловами видатних письменників, філософів про роль рідної мови у житті людини. Держкомтелерадіо рекомендовано надавати державним телерадіокомпаніям перевагу при внесенні до Тематичних планів з виробництва телевізійних і радіопрограм, виготовлених для державних потреб, ліцензованій відеопродукції, що перекладена українською мовою. Однак, на сьогодні, коли потреба такої відеопродукції для показу телекомпаніями становить у межах 5-6 тис. найменувань, фінансування з держбюджету на здійснення перекладу забезпечується на третину. До проекту Державного бюджету на 2004 рік внесено відповідні пропозиції щодо фінансування перекладу ліцензованої відеопродукції українською мовою. З метою забезпечення належного функціонування української мови, розвитку друкованих засобів масової інформації, які випускаються українською мовою в Автономній Республіці Крим у поточному році фінансування діяльності газети "Кримська світлиця" забезпечується Комітетом у повному обсязі згідно з поданим редакцією кошторисом. Водночас треба визнати, що проведена робота не може нас задовольнити, оскільки українська мова, на жаль, не стала ще справжнім господарем в Україні. Послідовний державний захист української мови, залучення громадськості до вирішення важливих завдань з реалізації державної мовної політики неодмінно сприятимуть українізації суспільного життя, гарантуватимуть вільний розвиток мов національних меншин.
3. Статус української літературної мови
Високорозвинена сучасна літературна українська мова має розгалужену системі стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфесійний.
Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови - усна й писемна, розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, хоча усна форма більш притаманні розмовному стилю, а інша - переважно писемна. Оскільки останні сформувалися н книжній основі їх називають книжними.
Структура текстів різних стилів неоднакова, якщо для розмовного стилю характерний діалог (полілог) то для інших - переважно монолог.
Відрізняються стилі мовлення й багатьма іншими ознаками. Але спільним для них є те, що вони - різновиди однієї мови, представляють усе багатство їх виражальних засобів і виконують важливі функції в житті суспільства - забезпечують спілкування в різних його сферах і галузях.
У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди - підстилі - для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та вирішення конкретних завдань.
Поряд із функціональними стилями, ураховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний та ін.
Розмовний стиль.
Сфера використання - усне повсякденне спілкування в побутів, у сім'ї, на виробництві.
Основне призначення - бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з'ясування виробничих і побутових стосунків.
Слід відрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше - нерегламентоване, його мета й характер значною мірою визначаються особистими (суб'єктивними) стосунками мовців. Друге - обумовлене соціальними функціями мовців, отже, регламентоване за формою і змістом.
Якщо звичайне спілкування попередньо не планується, не визначаються мета його і зміст, то ділові контакти передбачають їх попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування, можливих висновків, результатів.
У повсякденній розмові мовці можуть торкатися різних, часток не пов'язаних між собою тем, отже, їхнє спілкування носить частіше довільний інформативний характер.
4. Місце ділової мови в українській літературній мові
Ділова ж мова, як правило, не виходить за межі визначеної теми, має конструктивний характер і підпорядкована розв'язанню конкретних завдань, досягненню заздалегідь визначеної мети.
За родами й жанрами літератури художній стиль поділяється на підстилі, які мають свої особливості мовної організації тексту:
а)епічні (прозові: епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис);
б) ліричні (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія. епіграма);
в) драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль);
г)комбіновані (ліро-епічний твір, ода, художня публіцистика, драма-феєрія, усмішка).
Науковий стиль.
Сфера використання - наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта.
Основне призначення - викладення наслідків дослідження про людину, суспільство, явище природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизації знань, роз'яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення.
У ст. 11. "Закону про мови" записано: "Мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовідносиндержавних, партійних, громадських органів підприємств, установ. організацій є українська мова".
Офіційно-діловий стиль - функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.
Основне призначення - регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.
Під функціональним різновидом мови слід розуміти систему мовних одиниць, прийомів їх виокремлення та використання, обумовлених соціальними завданнями мовлення.
Мовленню у сфері управління притаманна наука специфічних особливостей. Учасниками ділового спілкування є органи та ланки управління - організації, заклади, підприємства, посадові особи, працівники, Характер і зміст інформаційних зв'язків, у яких вони можуть бути задіяні, залежить від місця установи в ієрархії органів управління, її компетенції, функціонального змісту діяльності.
Ці стосунки стабільні й регламентуються чинними правовими нормами.
Специфіка ділового спілкування полягає в тому, що незалежно від того, хто є безпосереднім укладачем документа й кому безпосередньо його адресовано, офіційним автором та адресатом документа майже завжди є організація в цілому.
Іншою важливою характеристикою ділового спілкування є контракт на адресність інформації.
Суттєвим фактором ділового спілкування, що впливає на характер управлінської інформації, є повторність дій і ситуацій. Управлінська діяльність - це завжди - "гра за правилами". Як наслідок цього повторність управлінської інформації приводить до регулярності використовування весь час однакових мовних засобів.
Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі:
Законодавчий - використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними т службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.
Дипломатичний - використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури.
Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях). нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах і т.ін.
Юридичний використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання. розслідування, арбітраж).
Цей підстиль обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини:
- між державою та підприємствами й організаціями всіх форм власності;
- між підприємствами, організаціями та установами;
- між державою та приватними особами;
- між підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та приватними особами;
- між приватними особами.
Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях та ін.
Список використаної літератури:
1. Культура української мови. Довідник / За ред. В.Русанівського. - К., 1990.
2. Пономарів О. Культура слова. - К., 2000.
3. Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве