WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українська мова у часи української державності і бездержав’я (Пошукова робота) - Реферат

Українська мова у часи української державності і бездержав’я (Пошукова робота) - Реферат

хресті добра і зла? Особливо виразні антитези любові і смерті, жорстокості і милосердя, минулого і майбутнього в творчості Б. Бойчука. Трагізм життя в невизначеності його мети:
Я йшов кудись
і знав:
мій шлях - в нікуди;
я йшов і знав:
мій хід - життя ("Десь суть була...").
У Е. Андієвської кожен твір - суцільна метафора, розрахована на те, що різні читачі зрозуміють її по своєму. Така поезія зветься герметичною, тобто щільно закритою. У неї є рима, але своєрідна, асонансова: клуня - клонить, сутінь - сита, кленом - клином, бабок - бобу, покору - примари. Власне, це майже пароніми. Часто вдається поетеса до оксюморонів: мокрий вогонь, вітер - це абстрактна вода; оксюморони можуть розгортатися в метафори: дощ запевняв залізо, що він сонце. Пише Е. Андієвська сучасною українською літературною мовою, але, природно, вживає й локальні слова із українськоамериканської розмовної мови: хмаросяг, рура, крант, маєтний "багатий", тиміян, затьма "затемнення", фарма і под. Свою належність до нью-йоркської групи Е. Андієвська заперечувала 1.
Ю. Тарнавський - поет і прозаїк. Він уважається засновником нью-йоркської групи. Про свою творчу манеру він пише так: "Почав я писати поезії неримовані та без регулярного ритму. Спершу вони були дуже прозаїчні, як їхні зразки, та з часом почав я вживати в них метафори та порівняння, які виринали цілком спонтанно і стали моїм природним способом висловлювати думку 2.
1 Шевчук В. У пошуках землі обітованої // Українське слово. - К., 1994. - Ч. 3. - С. 247.
2 Там же. - С. 253.
Його поезія не така герметична, як у Е. Андієвської. Ось цілком зрозумілий пейзаж:
Приходить зима з дощами
і з теплим воском відлиг,
і вже гумовими ногами, а не крилом
б'є ніч у шибку вікна ("Зима").
Поема ж "У РА НА" - інвектива проти українців-запроданців, які нехтують своєю мовою, культурою, вітчизною, - написана в цілком реалістичному ключі:
...що ти все перше комуніст, соціаліст,
монархіст, ліберал, радикал,
православний, баптист, католик
і ніколи
не українець.
Метафори в Ю. Тарнавського неповторні: "Меблі пускають коріння у вовняний гумус килимів" ("В кімнатах"); "закриває Україна лице долонями, над степом, якого більше немає" ("У РА НА") і под. Епітети вражають своєю несподіваністю: хвора гітара, синє пиво вечора, напухлі струни, довга коса вечора, важкий багаж твого плачу та ін. В поемі "У РА НА" автор уживає росіянізми (в лапках) як символ зросійщення України: "галстуки", "кандали", "стакани", а також вирази типу єдина-неділима, до печальних руссских уссст. Є окремі ознаки фольклорності; так, прийняту в думах формулу заперечення-ствердження уживає і Ю. Тарнавський: "Це не звук мільйона пащек піраньїй, що себе пожирають, це так говорять українці по-російському". Богдан Рубчак - поет і літературознавець. Відірвана від реалій українського життя, його поезія більше абстрактна, ніж конкретна. І все ж елементи українського пейзажу, а з ними українські словапоетизми - осокори й тополі - вперто тримаються його поезії. Б. Рубчак у своїй творчій манері належить до сюрреалістів, але разом з тим він нерідко вдається до традиційних поетичних форм: використовує риму і навіть форму сонета:
Двозначний погляд стримано палкий,
твоя хода увивиста і скора,
навіяли якісь рядки з Тагора
та дервішів-вітрів в'юнкі танки ("Трудніша гра").
Є в нього й тривірші на зразок японських:
Зелені мислі
морозом слів убиті:
старість поета ("Декілька спостережень").
Метафора у Б. Рубчака по-справжньому поетична. Коли читаєш, що поїзд гаспидом косить клени ("В експресі"), товідчуваєш, як потяг з шаленою швидкістю летить крізь кленові гаї. Поет часто вдається до алітерації (орли мрію міряють), оксюморону (льодове літо, промениста зрада). Художній меті підпорядковане незвичне поєднання слів (заподіяли батькові зраду), уживання експресивно позначених слів (увивиста хода, швиргома) і под.
Між поетами-шістдесятниками і нью-йоркською групою відбувався постійний творчий зв'язок. Він особливо помітний у використанні паронімів, а також у зверненні до фольклорних символів. Особливо цікаве явище "атракції іменників - власних назв: міфологічних образів (У лісі усі ввічливі Уліси - Анд.); топонімів (Вітрів свавілля, музика - Севілья - Кост.); астрономічних найменувань (сузір'я Лади ладнає - Руб.); імен реальних історичних осіб - політичних діячів, письменників, художників тощо ("Пройшов крізь Сезанна, Моне і Мане - Драч")" 1. З фольклорних символів в українських і нью-йоркських поетів часто використовуються назви калина, тополя, верба.
З 80-х років у літературу приходить нове покоління, яке А. Погрібний називає третьою хвилею 2. Насправді ж це вже четверта хвиля. Серед творців цієї хвилі І. Маленький, І. Римарук, С. Чернілевський, В. Неборак, О. Пахльовська, О. Забужко та ін. Вони сказали поки що тільки своє перше слово, а тому про їхню мову розмова попереду.
1 Сюта Г.М. Мовні інновації в українській поезії шістдесятників та членів нью-йоркської групи. Автореферат канд. дис. - К., 1995. - С. 16.
2 Погрібний А. Орієнтири третьої хвилі // Українське слово. - 1994. - Ч. 3. - С. 650-660.
У 60-80-х роках певних успіхів досягло українське мовознавство, особливо практичне. Зусиллями лексикографів Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України було створено і в 1968 р. видано тритомний "Російсько-український словник". У 1963 р. закінчено публікацію шеститомного "Українсько-російського словника". Вийшли друком українсько-англійські й англо-українські, українсько-німецькі й німецько-українські, українсько-французькі й французькоукраїнські, болгарсько-український, чесько-український словники. За межами нашої країни побачили світ також українсько-словацький і словацько-український, українсько-чеський, угорсько-український і українсько-угорський, українсько-румунський і румунсько-український, українсько-хорватський або сербський і хорватсько- або сербсько-український словники, українсько-білоруський словник. Видавалися термінологічні словники з фізики, гірничої справи, геології, математики, гідротехніки, машинознавства та загального машинобудування та ін. Не все тут було гаразд - проглядалася тенденція до русифікації української термінології, і все ж ці лексикографічні праці сприяли поширенню української мови в науці. Декілька одномовних і перекладних словників відбили багатство української фразеології. Лексика Т. Шевченка представлена в "Словнику мови Шевченка" (1964 р.). Не обійшли мовознавці увагою й історичну лексику - видано "Словник староукраїнської мови XIV-XV ст." (1977-1978 рр.). Українське мовознавство прикрашає "Етимологічний словник української мови", видання якого на сьогодні поки що не завершене. Видавалися і видаються орфографічні, орфоепічні, інверсійні та інші словники-довідники. Вершинним поки що досягненням української лексикографії є одинадцятитомний "Словник української мови" (1970-1980 рр.), реєстр якого нараховує понад 134 тисячі слів. Широко розгорнулися дослідження в галузі української ономастики, особливо гідронімії. Всебічний опис лексики і фразеології,
Loading...

 
 

Цікаве