WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українська мова на зламі віків (кінець xix — початок xx ст.) (Пошукова робота) - Реферат

Українська мова на зламі віків (кінець xix — початок xx ст.) (Пошукова робота) - Реферат

слова з цією ж семантикою подає і виданий 1886 р. у Львові "Малоруськонімецький словар" Є. Желехівського та С. Недільського.
Серед незвичних як на сьогодні слів трапляються, природно, й авторські неологізми, утворені за українськими словотвірними моделями. До них можна було б віднести вживані Донцовим стреміти ("прагнути"), урівноправлення, розріст (можливо, й від польського rozrost), незгодини. М. Грушевський у значенні "зосередити" вживає дієслово скупити (робота буде скуплена). Обидва ці автори послугуються дієсловом переводити і похідним від нього іменником переведення у значенні сучасних "проведення", "запровадження" (переведення й поглиблення демократії - ХТУ; не могли переводити ніяких постанов - Дон.). До неологізмів Є. Тимченка, мабуть, належать такі уживані ним слова, як тіснозорі патріоти, московизм, какословіє.
До беззаперечних неологізмів належать такі як українізація (Дон.) і перебудова (ХТУ).
Проте і стародавніх слів та форм публіцисти і вчені не цураються. Це такі, як добропочате діло, одшедші борці, наш ісход на Волинь, ненагородимий "непоновлюваний" (ХТУ) та ін.
У процесі становлення норм літературної мови в галузі лексики, що має народне походження, але здатна термінологізуватися, відбувається певний відсів синонімів. Це явище як цілком природне помітив ще Б. Грінченко: "...В молодих літературних мовах раз у раз стріваються паралельні форми того самого значення. Часом одна з них бере перевагу, друга зникає, а іноді обидві лишаються і живуть собі любісінько разом" 1.
1 Грінченко Б. Тяжким шляхом. - К., 1907. - С. 42.
Так, М. Грушевський користується словом просторінь, яке Б. Грінченко пояснював як синонім слова простір. Усталеному сьогодні слову самовизначення в мові М. Грушевського відповідає самоозначення. У реченні "Сі козацькі пункти були подані на обраду царської думи" ужито слово обрада в значенні "обговорення", "вирішення". Шкода, що сьогодні про нього забуто. У словнику за ред. Б. Грінченка воно подане (III, 23), наводиться навіть похідна пестлива форма обрадонька.
У літературі початку XX ст. значно вільніше, ніж у сучасному суспільствознавстві, уживалися діалектні, локальні слова й вирази - як західні, так і східні. Напр.: Вияснивши се питання, і по дорозі також і загальне число... членів Ген. Секретаріату; хапалися оборонити; сливе весь час; забаганка; сюдою (ХТУ) і под.
Незважаючи на величезну роботу в плані вироблення української суспільно-політичної термінології та абстрактної лексики, у мові публіцистики першої чверті XX ст. все ще багато росіянізмів. Чомусь повільно приживається слово уряд - переважає правительство, порівняймо ще область, статя, рукопись, літопись і т. ін. 1
1 Баб'як П. Названа праця. - С. 312.
У назвах країн відчувається російське посередництво: Германія (ХТУ), Турція (Дон.). Пор. ще: бувша Росія, величество, власть, вповні свідомі, жизненність, за границю, з кругів не панських, по наслідству, наслідник, ісконний, потомство, обладатель, за підписю, підчеркуватиме, свободно, совітують, сотрудництво, з його сторони, в стан торжествующих, убожество, центробіжність, ходоки (ХТУ); конечне звено, многі, недостаточний, слідуючий, сторонники, получили, уложений (Дон.) та ін. Поширені також кальки і напівкальки. Перші утворюються як відповідники до російських слів, у яких відповідні морфеми повністю або частково замінені українськими, напр.: предкладаю... свої домагання (ХТУ) - пред-лагать - пред-кладати; приклонники великоруської стихії (ХТУ) - поклонник - при-клонник; безпотрібно (ХТУ) - без-надобно - безпотрібно; здвигнення (Дон.) - воз-движ-ение - з-двиг-нення і под. Напівкальками можна назвати такі слова, в яких зберігається той же морфемний склад, що й у відповідних російських, але кожна з морфем відповідно українізована фонетично, напр.: сповнити "виконати" (рос. исполнить), розрішення "розв'язання" (рос. разрешение), укріплення "зміцнення" (рос. укрепление), сорозміряти "зіставляти" (рос. соразмерять) (ХТУ) і под. Калькуються також словесні кліше типу тим не менше (рос. тем не менее) (ХТУ), точка погляду (рос. точка зрения) (Дон.) і под.
Що стосується подібних словесних кліше, то вони чи не найбільше відрізняються від сучасних. З одного боку, відчутна наявність окремих галицьких моделей, які згодом не стали нормативними (ходить о те; зміна, що зайшла - Дон.), з другого, - засвідчується прагнення відштовхнутися від російського кліше і створити своє, самостійне (на рівняючи високім ступені, під умовою, по думці української аристократії, після слів (за словами. - В.Р.) Олександра II - Дон.)
Неусталеність термінології, пошук найточнішого слова для відтворення ситуації зумовлює інколи нагромадження слів-синонімів - власних і запозичених, напр.: безпринципність, аморальність, легкодушність, моральна розхристаність; се духовне холопство, холуйство раба; нарушали свавільно трактат, умову, договір; розстріл, зайняття і знищення Києва більшовиками були вершком, кульмінаційним пунктом, збірною точкою, в котрій... зосередивсь... перелом в історії України; коли приходиться тепер відступати від тих мірок, від тих критеріїв, від тих принципів, котрих ми тримались так недавно... (ХТУ). Отже, йде пошук слова. У цьому процесі розвиваються синонімічні ряди: те саме абстрактне поняття виражається двома, а то й трьома словами, напр.: нинішня хвиля - момент, будущина - будучність - будуччина 1, керманичі Росії - правитель - російська керма, громадянство - горожанстео, мета - ціль, вільність - свобода - воля, лад - устрій, насліддя - наслідство - спадщина, Московщина - Росія (ХТУ); на будуче - будучність, воля (воля преси) - свобода (Дон.) і под.
1 Цікаво, що серед синонімів цього значеннєвого ряду немає слів майбутнє, майбуття. Але ще дивніше, що проти слова майбутній як проти гіперизму виступав у 1970 р. В. Чапленко: "Недбало й без потреби створено слово "майбутній", і проти нього слушно протестував не тільки І. Нечуй-Левицький, а й добрий на той час знавець української мови М. Пилипович (М. Левицький). Єдина рація його - був відштовх від російської мови, в якій було слово "будущность": відштовхуючись від нього, викинули слова "будучність", "будучина" (Чапленко В. Названа праця. - С. 224).
Постійний зв'язок з адресатом - носієм народної мови - підтримує досить багата фразеологія. Порівняймо у М. Грушевського: науки як кіт наплакав, відбивати охоту, задні пасе, теля не реве - корова не чує, українське письменство стало ставати на ноги; у Є. Тимченка: м'яти чуба, не дійдем ладу, Грушевський... спустив своїх хортів з ланцюга, аж за голову узявся, бавити час, бере гору, не падаймо серцем, на мене пеклом дише, не довго ряст топтати; у С. Єфремова: в Київі того "ДЂла" і з свічкою не знайдеш, виварюють з мене воду, одбивають усяку охоту, хоч очей у Сірка позичай, взагалі наколочено такого гороху з капустою, що можна лишень плечамиздвигати, земля горить під ногами, довгоязика Хвеська, ніколи було вгору глянути, обставини вибили мене з колії, викинути його за борт, дати добру одсіч та ін.
М. Грушевський досить часто вдається до крилатих слів з класичної латинської літератури, які він подає інколи в оригіналі й
Loading...

 
 

Цікаве