WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Українська літературна мова післямонгольської доби (друга половина xiii — xvi ст.) (Пошукова робота) - Реферат

Українська літературна мова післямонгольської доби (друга половина xiii — xvi ст.) (Пошукова робота) - Реферат

якусь територію, визначити її межі" (прыйшовши передъ насъ... Карпъ Ивановичъ... покладалъ пєрєдъ нами лыстъ... дворанъ нашихъ... што єсмо имъ пєрвєй сего велилы именя єго Мыкулинскіє объихати - 1430, ССУМ, II, 71), позвати "подати позов, судову скаргу на кого-небудь" (а сє АЗЪ. па[н] .пєтрашь. староста, галицкыи ... свЂдчю то ... ижє пришєдь передъ ma. васко мошєнчичь. и позваль. коундрата борєничА. ? границю. ? вашичиньскоую - 1401, Р., 36), тАгатисА "брати участь у судовій розправі" (туть будеть судъ тАгатисА ис королемъ - 1352, II, 14) та ін.
У літературній мові нарощується запас характерних фразеологічних зворотів. Це, наприклад, бъчолы дєрти (ССУМ, І, 134), быти у вене "володіти майном, одержаним у віно" (139), быти оу соромотЂ "бути позбавленим честі" (140), на бЂгъ повернути са "кинутися тікати" (148), седити на вдовим столци "залишатися вдовою щонайменше протягом шести місяців після смерті чоловіка, щоб не втратити права на віно, яке залишив чоловік" (II, 332), вЂдати дати "повідомити" (І, 227), головою заплатити (248), горла избавити (251), дєржати оу пра†"поводитися з кимось згідно з законом" (297), оу ласцЂ держати "ласково, з прихильністю ставитися до кого-небудь" (539), дорости лЂтъ (320), мати за собою "бути одруженим" (435), имати над собою "підкорятися кому-небудь" (там же), мати твердость "мати законне право" (там же) та ін.
Українська й білоруська донаціональні мови постійно підтримували літературно-писемні контакти з чеською й польською мовами. Через західнослов'янське літературне джерело в українську мову (як і в білоруську) вливався потік латинізмів, германізмів і власне західнослов'янізмів, напр.: броваръ (ст.-п. browar, свн. brouwer), будованє (ст.-п. budowani? від budouwa?, що розвинулося на базі buda, очевидно, від свн. boude "шалаш", "намет"), боургаръ (свн. burger "житель міста"), боуръмистръ (ст.-п. burmistrz, burgmistrz, свн. b?rge-, burge-, byrgermeister), бытлєнє "репутація" (ст.-ч. bytelnost/bytedlnost, ст.-п. bydlenie), варовати сА "остерігатися" (ст.-ч. varovati se), власност (ст.-ч. vlasnost, ст.-п. w?ostno??), воитъ (ст.-п. w?jt, свн. voget, лат. vocatus, advocatus), вымЂнити "відмітити", "відзначити" (ст.-п. wymieni?), габати "напастувати" (ст.-п. gaba?), гетман (ст.-п. hetman, ст.-ч. hejtman, схсн. hetman, свн. h?uptmann), глейтовати "гарантувати безпеку охоронною грамотою" (ст.-ч. glejtovati, ст.-п. gleitowa?, свн. geleiten), голдовати "присягати на вірність" (ст.-ч. holdovati, ст.-п. ho?dowa?, свн. holden), грунтъ (ст.-ч. grunt, ст.-п. grunt, свн. grunt), доконати (ст.-ч. dokonali, ст.п. dokona?), домнивати сА "думати, припускати" (ст.-ч. domnivati se, ст.-п. domniewa? si?), досытьоучинєнїє "відшкодування" (ст.-ч. dosti u?in?nie, ст.-п. dosy?uczynienie), єднати "погоджувати що з ким" (ст.-ч. jednati, ст.-п. jedna?), єднота "єдність, згода" (ст.-ч., ст.-п. jednota), жолдъ "оплата найманим солдатам" (ст.-ч. ?o?d, ст.п. ?o?d, свн. solt), жолнер "солдат" (ст.-ч. ?oldn??, ст.-п. ?o?nierz), завитє "остаточно" (ст.-п. zawicie), замєшкати (ст.-п. zamieszka?), зацний "належний до благородного стану, шляхетний" (ст.-п. zacny), зрада (ст.-ч. zrada, ст.-п. zdrada), каплица (ст.-ч. kaplice, ст.-п. kaplica, лат. capella), квитацыя і квитанція "письмове доручення про видачу з митного збору певної грошової суми" (ст.-п. kwitacja, лат. quitatio), кєліхъ (ст.-ч. kelich, ст.-п. kieliech, свн. kelch, лат. саііх), конати сА "відбуватися" (ст.-ч. konati se, ст.-п. kona? si?), коштъ "ціна", "зусилля" (ст.-ч. ko?t, ст.-п. koszt, свн. kost(e)), маршалок "службова особа" (ст.-ч. mar??lek, ст.-п. marsza?ek, всн. marschalc), цмынтаръ "цвинтар" (ст.-п. cmentarz, лат. caem?nt?rium, caemeterium, гр. ??????????? під впливом лат. caementum) та ін.
Досить помітними є запозичення, що означали звання, чини і сани службових осіб - світських і духовних, - належних до структури польського суспільства: маршалок, подкоморий та ін. Набуло поширення слово панъ (п., ч. слв. pan <* gьpanъ - давньоіранське запозичення).
Чужі слова проникали в літературну мову також із розмовних української та білоруської мов. Частина з них потрапляла в обидві мови з польської, а також через польську (або й безпосередньо) з німецької: баволна "бавовна" (ст.-п. bawe?na, ст.-ч. bavlna, свн. baumwolle), быдло "худоба" (п. byd?o), вшитокъ "увесь" (ст.-п. wsztytek), гандель "торгівля" (ст.-п. handel, свн. handel) і под. Польський вплив на українську ділову мову XIV-XVI ст. виявляє себе по-різному в галицьких, подільських і власне польських, але написаних по-українському грамотах, з одного боку, і у волинськокиївсько-литовських - з другого.
Так, для галицьких грамот характерний насамперед певний польський "фон" - деякі слова, запозичуючись, набували східнослов'янського фонетичного оформлення (у них з'являється повноголосся, носові звуки замінюються неносовими, замість сполучення dz виступає ж і под.), напр. вдоложь (Р., 1404, 33; 1400, П., 80), твєржа (1386-1418, 18; 1388, 44) і под. Проте слова нерідко запозичуються й у польському фонетичному і словотвірному оформленні, пор.: велЂ (1412, P., 44; 1414, 38), круль (1434, 71; 1435, 72); кторый (1394, П., 29; 1404, P., 37, 38 та ін.). Крім того, тут уживаються слова, характерні для польського правового і церковного устрою: арцибискупъ (1415, P., 47; 1433, 66), бискупъ (1398, П., 75), буркгмистръ (1339, П., 77), буръкрабъ (1434, P., 71), волАнє (Варш., VII, 686), гофмистръ (1394, П., 64), плебанъ (1411, P., 43) - з польського pleban, що від лат. plebanus, в основі якого лежить plebs, plebis (Br., 417, Mach., 378), оурАдникъ (1413, P., 45; 1421, 52; 1435, 72) - від urz?dnik, що в свою чергу від ч. ??ad. Значну частину запозичень становлять згадувані вже юридичні терміни типу доконати, нагабати, оуморити і подібні, що не набули поширення в документах із Київщини, Волині, Білорусі й Литви.
До східнослов'янської лексики, показової переважно для документів з північної України й Білорусі, можна віднести такі, як бочка в значенні "площа землі, міра якої визначалась бочкою засіяного на ній зерна" (ССУМ, І, 116), вкупе "разом" (вкупе зъ сынклитомъ нашимъ - 1322, 178), вЂлми (мы ислюбуємъ тоть миръ дєржати вЂлми твєрдо - 1352, P., 3), нАтство (ятьство), "стан позбавлення волі" (выбавили ma... ис того нАтства - 1435, Р., 72), обаполъ "з обох боків" ( у значенні прийменника) (?баполъ бугу - 1376, Р., 11; обаполъ немна - 1387, П., 40; обаполъ улицы - 1389, 49), пошлина "податок грішми або натурою" (1387, П., 40), оттуля "звідти" (1387, 40), пашнА "орна земля", "пашня" (ССУМ, II, 131), поуща "густий ліс", "лісові зарослі" (278), рожъ "жито" (297) та ін. Окремий шар становлять запозичення з польської мови, властиві тільки цимдокументам: заволаний "оголошений" (ст.-п. zawo?any) (1445, Р., 80), мєновати "викликати поіменно, називати", "перераховувати" (ст.-п. mianowa?) (вєрхоу мєнована?а мЂста - 1433, Р., 65); ласкаве склоняючисе ку менованому привилєю - 1389, П., 49), повЂть "одиниця адміністративного поділу" (п. powiat) (Радуньского повЂта земли поля и сЂножати и гаи - 1342 [?] II, 9;
Loading...

 
 

Цікаве