WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Формування орфографічної грамотності в учнів початкових класів на уроках рідної мови (магістерська робота) - Реферат

Формування орфографічної грамотності в учнів початкових класів на уроках рідної мови (магістерська робота) - Реферат

Вивчаючи орфографію, ми пропонуємо поступово вводити різні види диктантів. Це й закономірно: освоєння вимовних норм має супроводжуватися усвідомленням правил відтворенням їх на письмі.

Отже, у роботі з молодшими школярами правомірно застосовувати такі види орфографічних вправ, як:

  • списування;

  • диктанти;

  • орфографічний аналіз;

  • нестандартні прийоми роботи.

Традиційно в методиці навчання орфографії вчені та практики виділяли такі види вправ, як списування, диктанти та перекази [ 4;5;7;11;21;36;46;66;70], причому, за їх твердженням, вони мали носити не механічний, а свідомий характер, ( що ґрунтується на основі граматичної теорії навчання грамотного письма), сприяти формуванню умінь запам'ятовувати графічні образи слів. Отже, основна умова їх виконання – розуміння роботи, яка виконується.

Завдання списування – навчити дітей писати каліграфічно, грамотно, без виправлень. З цією метою вправи на списування слід привчати виконувати за такою методикою:

1 Уважно прочитай слова ( речення, текст ), які ти будеш списувати;

2 Подумай, чи є там незрозумілі тобі слова. Якщо є, спитай учителя. ( Вчитель має передбачити подібні запитання і заздалегідь пояснити нові слова. Однак запитання можуть іноді виникати в слабких учнів у силу недостатнього розвитку їхнього мислення.)

3 Списуючи, продиктовуй собі кожне слово складами;

4 Звір свій запис з тим, з чого списував.

Якщо текст вправи записаний на дошці, то його спочатку читає вчитель, а потім учні ( хором разом з учителем й окремо ). Вимога продиктовувати або проговорювати ( пошепки чи напівголосно)кожне слово зумовлена тим, що цей прийом сприяє активному формуванню асоціативних зв'язків звук → буква, які є основою граматичного письма, особливо під час фонетичних написань. Крім того, приговорювання сприяє усвідомленню послідовності звуків у слові, що запобігає таким типовим у початкових класах помилкам, як пропуск, перестановка, заміна букв.

У практиці навчання розрізняють такі види списування:

1 Списування з підкреслюванням букв, написання яких пояснюється вивченням правилами правопису ;

2 Вибіркове списування ( у зв'язку з поставленими завданнями чи запитаннями);

3 Списування із зміною форм слова;

4 Списування з фонетико – чи граматико – орфографічними завданнями;

5 Списування з дописуванням пропущених букв. Цей вид списування, як показали спеціальні дослідження, є менш ефективним у порівнянні з іншими видами, зокрема з першим, оскільки пропуск дозволяє учню не замислюватися над місцем орфограми в слові; тобто у цих вправах відсутній розпізнавальний етап у застосуванні знань;

6 Списування з різного роду логічними завданнями на класифікацію слів, групування за граматичними, орфографічними чи лексичними значеннями, будовою тощо.[26,с.292]

Одним із видів списування є так звані зорові диктанти. Для зорового диктанту добирається матеріал, який легко запам'ятовується: віршовані рядки, загадки, прислів'я, можуть бути окремі слова, речення. Дрібний матеріал записується на дошці чи кодокартку, читається учителем і учнями, проводиться орфографічний запис, розбір, пояснюється розділові знаки, після цього учні ще кілька раз читають текст, щоб запам'ятати. Далі текст закривається і учні пишуть його з пам'яті. З класу в клас кількість слів для такого списування зростає.

Всі перераховані види списування є досить ефективними формами роботи, оскільки в них беруть участь майже всі аналізатори: мовно – рухові (кінестетичні), зорові, рукорухові. При цьому відповідно до поставлених завдань здійснюються різного роду розумові операції: аналізу і синтезу, порівняння, відбору, класифікації.

Зорові диктанти крім того, сприяють розвитку пам'яті учнів, записують не побуквенно, а цілими словами.

Перед списуванням необхідно проводити роботу над змістом речень чи тексту, який буде списуватися, а також робити орфографічний чи граматичний розбір найбільш складних слів.

У процесі списування слід привчити учнів запам'ятовувати: спочатку цілі слова, словосполучення, а потім і речення, які треба записати. Сприятимуть цьому завданню і вправи, які тренують пам'ять дітей, зокрема зорові диктанти.

З метою перевірки якості умінь списувати застосовують контрольне списування тексту з дошки.

Основними вимогами, які ставляться до списування є грамотність, каліграфічна правильність і швидкість.

Якщо двом першим вимогам завжди приділялася достатня увага, то останній досить довго не надавалося великого значення. Однак виявилось, що якщо діти пишуть повільно, то за урок вони встигають виконати одну – дві вправи, що звичайно, не дає можливості сформувати потрібні уміння. Адже в цьому випадку й мови не може бути про якусь систему вправ, використаних на уроці.

Саме тому швидкість письма повинна стати повсякденною турботою вчителя. За контрольне списування рекомендується нині виставляти три оцінки: за грамотність, каліграфію, швидкість письма.

Норми швидкості письма і її оцінювання:

Клас

2

3

4

Оцінка

Кількість знаків за 1 хвилину

5

4

3

2

20

16 – 19

11 – 15

10

35

26 – 34

21 – 25

20

45

36 – 44

31 – 35

30 і <

Методика перевірки швидкості письма може бути такою: текст, записаний на дошці, читає вчитель, пояснює слова, повідомляє, що учні мають зробити і як. Коли діти готові до роботи, вчитель засікає на секундомірі час початку списування і час закінчення кожним учнем (дитина піднімає руку з ручкою, а потім перевіряє свою роботу).

Знаками вважаються букви і розділові знаки.

Обсяг тексту для списування у 2 класі – 25 – 35 слів, у – 3 – 35 – 60 , у 4 – 60 – 80 .

Диктант.

У методиці орфографії за участю аналізаторів розрізняють такі види диктантів: слухові, та зорові – слухові, за метою застосування – навчальні (попереджувальні і пояснювальні) та контрольні.

Навчальним може бути кожний із зазначених видів диктантів, контрольним – лише слухові.

Матеріалом для диктантів є як окремі слова, словосполучення, речення, так і текст.

Для контрольних диктантів рекомендується на слух (окремих чи в тексті) використовуються попереджувальні диктанти. Послідовність їх проведення така:

- учні сприймають продиктоване на слух;

- визначають слова з орфограмами і пояснюють правопис їх;

- записують речення (слова) під диктовку вчителя;

- перевіряють записане.

Цей вид диктанту спрямований на формування умінь розпізнавати орфограми за характерними для них фонетичними чи граматичними ознаками і позначати їх на письмі відповідно до засвоєного правила правопису.

Як вид попереджувального диктанту слід розглядати коментоване письмо (може бути списування або запис під диктовку). Під час його проведення один з учнів пояснює написання кожного слова, всі інші пишуть мовчки за учнем , що коментує написання. Доцільно залучити до коментування не одного – двох учнів, як це часто буває, а більшу кількість з розрахунку, що кожне речення коментує інший учень.

Коментоване письмо корисне тим, що привчає дітей думати над кожним написанням словесно оформити свою думку, застосовувати правила під час написання.

Одним із видів навчальних диктантів є зорово – слуховий диктант. Під час зорово – завжди добирати текст, які повинні мати пізнавальне і виховне значення й бути насиченими потрібною кількістю орфограм. ( 60 – 70 %).

Розглянемо види диктантів за метою застосування.

Навчальні диктанти.

Слухові диктанти. Цей вид диктантів може використовуватися як навчальна вправа, коли необхідно навчити учнів встановлювати правильні асоціативні зв'язки типу звук → буква, що має особливо велике значення під час вивчення фонетичних написань. Слухові диктанти можуть бути словниковими (коли учні сприймають на слух і записують окремі слова), вибірковими (учні відповідно до завдання вчителя записують окремі слова чи словосполучення з продиктованого тексту). Для них можуть добиратися окремі речення й цілісний текст.

У практиці навчання словникові та вибіркові диктанти дуже поширені. Вони можуть використовуватись на всіх етапах формування орфографічних умінь, а також як контрольні (якщо треба перевірити якісь проміжні уміння).

Серед слухових диктантів залежно від навчальних завдань розрізняють попереджувальні чи пояснювальні диктанти.

На етапі розпізнавання орфограм у сприйнятих слухового диктанту текст записується на дошці або на картці й демонструється через кодоскоп, його читають учитель і учень, пояснюючи при потребі слова, аналізують орфограму, звертають увагу на написання слів, на правила, які ще не опрацьовані, або так звані словникові слова. Після цього текст закривається і учні записують його під диктовку вчителя. З метою перевірки записаного текст знову відкривається і учні звіряють правильність свого запису.

Loading...

 
 

Цікаве