WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Формування орфографічної грамотності в учнів початкових класів на уроках рідної мови (магістерська робота) - Реферат

Формування орфографічної грамотності в учнів початкових класів на уроках рідної мови (магістерська робота) - Реферат

Орфографічні дії – це дії згідно з правилом, є навмисними і не становлять безумовного рефлексу. Вони потребують розуміння орфографічної ситуації, викладеної в першій частині правила, і виконання операції , вказаної у другій його частині.

Орфографічні дії мають проходити два етапи в своєму становленні: спочатку вони спираються на свідоме застосування засвоєних правил, потім, після виконання чисельних вправ, стають автоматизованими.

Шлях від ознайомлення і запам'ятання правила до автоматизованої навички письма можливий за таких умов:

  • сформованості каліграфічної навички;

  • оволодіння звуковим аналізом вимовленого слова;

  • засвоєння певних граматичних знань для розпізнавання орфограми;

  • безпомилкового написання орфограми;

  • виконання різноманітних повторюваних вправ;

  • точного виконання алгоритму застосування вивченого правила в кожній конкретній орфографічній ситуації.

Орфографічний алгоритм розглядається як загальний метод розв'язання орфографічної задачі у вигляді словесного приписання, яке однозначно вказує порядок дій, тобто, який перший крок, і який крок іде за кожним, не даючи виконавцю орфографічної дії свободи вибору наступного кроку за власним розсудом.

Наприклад: перед тим, як перенести частину слова з рядка на рядок, подивись (перший крок):

  • чи це не односкладове слово;

  • чи є в слові склад з однієї букви;

  • чи є вслові букви Й, Ь;

  • чи є в слові односкладовий префікс перед першою буквою приголосного звука в корені слова;

  • чи є збіг двох однакових букв на позначення подовженого звука;

  • чи є сполучення ЬО, ЙО, ДЖ, ДЗ;

  • чи слово із складів з приголосного й голосного.

Визнач, яка орфографічна ситуація присутня в аналізованому слові (другий крок).

Добери правило, яким будеш керуватися при переносі слова (третій крок).Перенеси слово з рядка в рядок за відповідним правилом (останній крок).

Створюючи систему алгоритмів відповідно до кожного орфографічного правила, слід прагнути, щоб вони відзначались масовістю та переривчастістю, визначеністю і результативністю.

Наступна робота над засвоєними орфограмами має бути повторювально – закріплювальною, що передбачає виявлення слів на певне правило, з певною орфограмою в різних значущих частинах, добір перевірних слів, а також постановку питань: чому подану орфограму слід перевіряти названим словом, чому написання певного слова має здійснюватись саме за цим правилом і подібне.

Даний метод алгоритму, запропонований Смовською О., є одним із способів формування навички грамотного письма. (Зразки алгоритмів, які можна застосовувати при вивченні деяких тем з рідної мови в початкових класах, подано в додатках (див. Дод.3).

У програмі розвивального навчання, запропонованій Воскресенською Н.О., виділено спеціальний розділ "Формування орфографічних дій,"змістом якого є:

"Узагальнене поняття про орфограму. Перевірка орфограми за допомогою орфографічного словника. Перевірка орфограми зміною слова "один – багато", "багато – один". Поняття про основу і закінчення слова. Спосіб визначення закінчення. Нульове закінчення. Слова без закінчень. "Робота" основи. Лексичне значення основи. Поняття про корінь і суфікс. Поняття про споріднені слова. Розрізнення споріднених слів і слів – омонімів. Добір споріднених слів як засіб перевірки орфограми. Чергування голосних звуків у коренях слів. Конкретизація способу перевірки позначення Ие у суфіксах і префіксах. Орфограми, пов'язані з позначенням деяких приголосних звуків. Узагальнення способів перевірки орфограм". [16,с.14].

В основу вивчення орфографії за програмою розвивального навчання покладено фонематичний принцип української графіки, згідно з яким кожен звук мовлення позначається на письмі певним значком – літерою чи літерами (як у випадках позначення звуків [дз], кінцевих м'яких приголосних та у позиціях перед наступним приголосним чи [o]: льон, сіль, ґедзь тощо).

Таким чином, формування орфографічної дії передбачає послідовне вирішення таких основних завдань:

  • аналіз буквеного запису слова як особливої моделі, яка відображає зв'язок між значенням слова і його звуковою структурою;

  • виділення, аналіз і узагальнення відношень між звуковою оболонкою слова і його буквеним записом;

  • формування орфографічного завдання і способів його виконання;

  • конкретизація способів орфографічної дії з урахуванням моно семантичної структури слова.

При переході від звукової моделі слова до його буквеного запису учень стикається з проблемою обрання букви і підходить до усвідомлення важливих положень, які визначають зміст орфографічної дії. По-перше, літера здебільшого постає як знак окремого звука. По-друге, з'ясовується, що деякі звуки позначаються буквою, яка відповідає голосному звукові у наголошеній позиції ( якщо йдеться про ненаголошені [ е, и ] ) чи деяким приголосним у позиції перед наступним голосним.

Усвідомлення відхилення від основного закону українського письма визначає спосіб виділення орфографічної задачі і дає можливість перейти до формування відповідних умінь. Діти вчаться виділяти безпосередньо в процесі письма будь-які орфограми, пов'язані з відхиленням від "головного закону", незалежно від того, що способи перевірки цих орфограм їм невідомі.

Особливе значення у зв'язку з цим має запис слів із пропуском букв на місці орфограми ( с-ло, моло-ьба ). Вирішення орфографічної задачі способом проведення фонеми до сильної позиції передбачає формування уміння визначати, до складу якої морфеми входять проблематична фонема, і проаналізувати склад виділеної морфеми в інших словах та словоформах. При цьому важливо не припускати підміну аналізованої морфеми іншою, для чого необхідно добре орієнтуватися у її значенні.

Подальше відпрацювання узагальненого способу розв'язання орфографічної задачі пов'язане з тими випадками позначення [ е, и ] в ненаголошеній позиції, до яких не можна застосувати спосіб постановки звука у сильну позицію, а потрібно знати історичні чергування, зокрема чергування [е ] з [і ] та [о ].

Внаслідок такої роботи учні можуть успішно визначити і проаналізувати орфографічну задачу, знайти і здійснити спосіб її розв'язування, оцінити й обґрунтувати написане.

Вивченню і закріпленню знань про орфограми сприяє проведення орфографічних вправ. Як один із видів письмових вправ доцільно використовувати списування. Як і на уроках грамоти, при вивченні фонетики й орфографії потрібно звертати увагу на осмислене, а не бездумне копіювання тексту. Тому перед тим, як учні починають списувати, вони мають поетапно познайомитися із словами, які доведеться списувати, розглянути й пояснити "секрети" орфограм. Дотримання вимог алгоритму під час списування сприяє закріпленню орфографічної пильності в учнів тепер уже на принципово новій основі: на основі вимови. Це означає, що текст читається за правилами орфоепії, а потім ведеться розмова про його відтворення за правилами орфографії. Звичайно, аналізові піддаються не всі слова тексту, а лише ті, над орфограмами яких вестиметься робота чи які становлять предмет повторення або закріплення. [ 67,c.19]

В освоєнні орфографії корисними виявляються такі завдання на списування як:

1) з пропонованого списку слів виписати ( можна за алфавітом) слова з виучуваними орфограмами;

2) з поданого тексту виписати слова з орфограмами, що вивчаються;

3) списати, замість крапок поставити пропущені букви ( відповідні орфограми );

4) із списку слів виписати окремо слова з наголосом на першому , другому, третьому складах;

5) списуючи речення, доповнити їх пропущеними словами , поданими в довідці ( з виучуваними орфограмами );

6) з пропонованого переліку слів вибрати пари слів з першим ( дзвінким чи глухим ) приголосним звуком.

Паралельно із списуванням, яке обов'язково має супроводжуватися орфографічним промовлянням текстом виправдано застосувати й інші письмові завдання, мета яких – фіксувати в пам'яті учнів орфографічний образ слова, усвідомити правильне написання слова. Серед завдань, прийнятих для роботи з першокласниками, найбільш поширеними слід визнати такі:

  1. назвіть зображених на малюнках домашніх тварин ( звірів, птахів); запишіть їхні назви, поясніть написання;

  2. за малюнком складіть речення; одне з них запишіть і поясніть орфограми;

  3. з поданих слів ( з відповідними орфограмами ) складіть речення і запишіть їх;

  4. складіть і запишіть речення ( малюнок зайця ):... швидко бігає;

  5. складіть і запишіть речення із словами казка – каска;

  6. поділіть слова на склади; виділіть наголошений склад;

  7. який поділ на склади: О – л – я, О – ля, Ол – я – правильний,доведіть своє твердження ;

  8. записуючи пропоновані слова, поділіть їх для переносу;

  9. прочитайте загадки, відгадайте, напишіть відгадки; поясніть орфограми;

  10. прослухайте вірш, запам'ятайте його, запишіть з пам'яті.

Loading...

 
 

Цікаве