WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Займенник. Складні випадки правопису - Реферат

Займенник. Складні випадки правопису - Реферат

Займенники його, її, їх – незмінювані слова, що мають постійну ознаку роду і числа:

його долі, його долю; її долю, в її долі; їх доля, в їх долі.

УВАГА!

Займенник їх у присвійному значенні вживається рідко. Стилістична порада: краще вживати займенник їхній:

їхній відпочинок, їхня поїздка, їхнє захоплення, їхні знайомі.

У реченні присвійні займенники найчастіше виступають у ролі означення, зрідка – складеного іменного присудка.

Люди, люди ! Я ваш брат,

Я для вас рад жити,

Серця свого кров'ю рад

Ваше горе змити.

І. Франко.

Вказівні займенники.

Вказівними називають займенники, що лише вказують на предмет ( цей, оцей, той, отой ), ознаку ( такий, отакий ), кількість ( стільки ), не називаючи їх.

Займенники цей ( оцей ), той ( отой ) указують на виділення окремого предмета з ряду подібних:

Той мурує, той руйнує... ( Т. Шевченко ).

Займенник такий ( отакий ) указує на узагальнену ознаку або вживається прикметникові ознаки:

Як не такий, щоб зрадити людину! ( Леся Українка ).

Стаю таким добрим, що вже птиці

Можуть сідати на мою білу голову ( О. Довженко )

Вказівні займенники сей, се, сі ( застарілі форми ) в сучасній українській мові вживаються рідко – тільки діалектному мовленні й у творах художньої літератури.

І знов веселий вітер п'є сей вогкий

дух землі ( Є. Маланюк ).

Не співайте мені сей пісні, не вражайте

серденька мого! ( Леся Українка ).

Займенник стільки вказує на невизначений кількісний вияв ознаки, предмета й співвідноситься з кількісними числівниками:

Скільки зір у високому небі, стільки співів у серці моїм ( В. Сосюра ).

Правопис вказівних займенників .

  1. Вказівні займенники, як і прикметники, змінюються за родами, числами та відмінками.

  2. Вказівний займенник цей ( ця, це, ці ) відмінюються, як прикметник м'якої групи. Інші вказівні займенники відмінюються, як прикметники твердої групи.

Питальні та відносні займенники .

Питально – відносні займенники виконують у реченні подвійну функцію. Питальними вони бувають тоді, коли містять запитання про особу, предмет, ознаку, кількість:

хто? що? який? чий? скільки?

Правопис питально – відносних займенників.

  1. При відмінювані займенників хто, що форми непрямих відмінків творять від інших основ:

Хто – кого, кому; що – чого, чому.

  1. Займенники який, котрий відмінюються як прикметники твердої групи.

  2. Займенник скільки відмінюються, як числівник два.

  3. Займенник чий має власний зразок відмінювання.

УВАГА!

Відносний займенник що збігається за написанням і звучанням зі сполучником що, який теж з'єднує підрядне речення з головним.

Як же їх розрізнити?

Якщо можна слово ≤ що ≥ замінити синонімічним

йому ≤ який ≥ , то це займенник. Коли ж така заміна не можлива, то це – сполучник:

Благословенні наші нені,

Що ( які ) в круговерті цій шаленій

Нас проводжали на зорі.

Л. Забашта.

Як не любити робити розумної,

Праці, що ( яка ) дух веселить.

М. Рильський.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде

Міцніє каміння проймають ( Леся Українка ).

Прощай мій зошите! Спасибі тобі, друже, що

ти думок моїх не відцурався ( В. Симоненко ).

Неозначені та заперечні займенники.

Неозначені займенники.

Неозначеними називають займенники, що вказують на реальне, але не відомі мовцю, невизначені предмети, їх ознаки чи кількість.

Неозначені займенники утворюються від питально – відносних за допомогою часток, що виступають у ролі префіксів де - ,аби - , будь - , казна - , хтозна - , та суфіксів – небудь , - сь :

дехто, деякий, абищо, абичий, будь – хто, казна – скільки, хтозна – який, хто – небудь, чий – небудь, щось, якийсь.

Дехто вмирає, так і не народившись ( П. Загребельний ).

Немов чиясь рука з мечем між нами опустилась і поділила нас на двоє ( Олександр Олесь )

Хочеться теплим словом зворушити когось (Д. Загул ).

Неозначені займенники мають такі само морфологічні ознаки, як і питально – відносні. Відмінюються також за зразком питально – відносних, від яких утворені.

УВАГА!

При відмінювані словотворчі частки залишаються без змін.

Заперечні займенники.

Заперечними називають займенники, які вказують на відсутність предмета, ознаки чи кількості.

Заперечні займенники утворюються від питально – відносних за допомогою заперечної частки ні ( ані ):

ніхто, ніде, ніщо, ніякий, анічий, ніскільки.

Без пізнання мети ніщо не можна

належно вивчити ( Г. Кониський ).

Не лінуйся ні до чого доброго ( Володимир Мономах ).

Заперечні займенники ніхто, ніщо в непрямих відмінках можуть уживатися з подвійним наголосом: на частці і на основі займенника.

РОЗРІЗНЯЙТЕ! Нікому ( нема кому ) сказати.

Нічого ( нема чого ) сказати.

Нікому ( жодній людині) не сказав.

Нічого ( жодного слова ) не сказав.

Морфологічні ознаки заперечних займенників такі ж, як і питально – відносних, від яких вони утворені.

Морфологічний розбір займенника.

  1. Частина мови, її значення.

  2. Початкова форма.

  3. Розряд за значенням.

  4. Рід, число ( якщо є ), на яку вказує особу ( для особових ).

  5. Відмінок.

  6. Синтаксична роль у реченні.

  7. особливості вимоги й правопису ( якщо є ).

Зразок розбору.

Нехай серця не знають супокою,

Хай обганяють мрії часу біг,

І наша юність буде хай такою,

Щоб їй ніхто не заздрити не міг!

В. Симоненко.

Наша – займенник, указує на належність ( чия ? ). Початкова форма – наш. Присвійний, жіночий рід, однина, називний відмінок. У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.

Їй –займенник, указує на 3-ю особу однини ( кому ? ). Початкова форма – вона. Особливий, жіночий рід, давальний відмінок. У реченні виступає непрямим додатком.

Ніхто –займенник, указує на відсутність осіб ( хто ? ). Заперечний, називний відмінок. У реченні – підмет. Утворений від питального хто за допомогою заперечної частки ні , з якою пишеться разом.

2

Loading...

 
 

Цікаве