WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роль формально-семантичних ознак у творенні складносурядних градаційних речень - Реферат

Роль формально-семантичних ознак у творенні складносурядних градаційних речень - Реферат

Таким чином, значення кожного зі сполучних засобів можна пояснити через елемент ще, який несе значення приєднання, додавання. Якщо в сполучникових аналогах, окрім а ще до того, а ще більше, він присутній у прихованій формі і його треба витлумачувати, то в одиничних сполучниках наявність елемента щепрямо вказує на семантику додавання.

Специфічним сполучним засобом між предикативними частинами градаційного речення виступає частка навіть, яка функціонує в ньому як аналог градаційного сполучника [6, 95]. На відміну від інших сполучних засобів, які мають значення додавання, приєднання, сполучниковому аналогу навіть властива прихована семантика несподіваної, крайньої межі [7, 113]. Завдяки своєму значенню навіть уводить до градаційного речення інформацію, яка є неочікуваною, непередбаченою заздалегідь.

У градаційній конструкції друга предикативна частина, яку приєднує сполучниковий аналог навіть, містить додаткову інформацію, що становить пресупозицію цієї частини. Так, наприклад, у пресупозиції другої частини речення [На кілька днів я став героєм усієї нашої школи.] Слава сяє довкола моєї голови, навіть семикласники, ці неймовірні в наших очах істоти, які от-от попрощаються зі школою, проявляли посилений інтерес до моєї скромної особи (А. Дімаров) міститься інформація про те, що зазвичай семикласники не звертають увагу на учнів із молодших класів. Те, що вони також проявляли посилений інтерес до хлопця, було для нього малоочікуваним, незвичним. Саме така непередбачувана, неочікувана інформація, яку уводить сполучниковий аналог навіть, і забезпечує висловленню достатність.

Окрім того, що навіть функціонує в ролі сполучникового аналога в структурі градаційної конструкції, ця частка може виступати також як допоміжний елемент у складі інших сполучників. Так, наприклад, приєднуючись до сполучника та й, частка навіть здатна показувати відношення часткового до загального. Це пов'язано з тим, що, вказуючи на виключний, протилежний очікуваному стан речей, про який іде мова в другій частині речення, вона підкреслює всеохоплюючий характер стану речей, що репрезентований у його першій частині. Ілюстрацією до цього можуть слугувати такі речення: [Первиця зберегла дане батьком ім'я навіть після одруження.] Ніхто не кликав її Чередничихою, хоч чоловік був чередником, та йнавіть і він був знаний серед людей як Шьо(З журналу); [От я і згадав, що в Білій Церкві живе найкращий друг мого батька, дуже благородна людина.] І я був певний, що, крім нього, мене ніхто тут не знає, та йнавіть він не пізнав би мене, коли б я не признався йому(І. Вазов). У першій предикативній частині цих речень на всеохоплюючий характер відображуваного стану речей вказує лексема ніхто. У такому реченні, як А тут, у Домажліце, власне, окрім Яначека, ніхто не питав про минуле, та й він, почувши рішучу відмову, більше ним не цікавився (Н. Рибак), хоча елемент навітьвідсутній, все ж позиція для нього є, і її можна заповнити, пор.: Окрім Яначека, ніхто не питав про минуле, та йнавіть він, почувши рішучу відмову, більше ним не цікавився. Особливістю цих речень є те, що в першій предикативній частині лексеми ніхто, ніщо, вжиті із заперечною часткою не, дорівнюють за значенням лексемам всі, все, наприклад: Ніхто не кликав її Чередничихою, пор.: Всі кликали її Первицею; Мене ніхто тут не знає, пор.: Всі знали мене як чужого, незнайомого; Ніхто не питав про минуле, пор.: Всі мовчали про минуле.

Існують градаційні конструкції, у яких позиція сполучника та й є незаміщеною, наприклад: Все завмерло, навіть птахи, що досі невтомно висвистували, умовкли, [лише іноді лунав рідкий посвист байбака, що попереджав про небезпеку](А. Дімаров). На незаміщеність та йі близькість описаним конструкціям з та й навіть вказує лексема все в першій частині й зміст, уведений до другої частини підрядного речення. Зміст цього речення виокремлює з-поміж усього живого птахів, що досі невтомно висвистували, пор.: Все завмерло, крім птахів, та йнавіть вони умовкли, або Все завмерло, лише птахи невтомно працювали, та йнавіть вони умовкли. Оскільки в таких реченнях лексеми ніхто, ніщо із запереченням і лексеми всі, все за значенням є тотожними, то відповідно і в цьому прикладі лексему все в першій предикативній частині можна замінити на вираз ніщо не, наприклад: Все завмерло, пор.: Ніщо не видавало жодного звуку. Як доводять приклади, лексичне наповнення предикативних частин у складних градаційних конструкціях підтримує значення сполучного засобу.

На завершення огляду градаційних засобів зв'язку варто зауважити, що вони виступають не тільки власне формальною, а й виразною формально-семантичною ознакою складних градаційних конструкцій. Ці сполучні засоби не просто поєднують однофункціональні частини градаційних речень, а ще й семантично їх диференціюють.

Таким чином, загальна семантика складносурядних градаційних речень твориться за участю формальних ознак, передусім завдяки вживанню сурядних градаційних сполучників. Особлива роль у цьому належить сполучникам диференційованого значення, які конкретизують загальне градаційне значення висловлень, що й спричиняє їх функціонування як окремих різновидів у межах одного типу. Своєрідне значення, яке вносять ці сполучники в зміст градаційної конструкції, підтримує лексика в її складі – особливе лексико-семантичне наповнення синтаксичних позицій у складі першої і другої предикативних одиниць. Отже, у формуванні змісту градаційного речення активна роль належить не лише формальним і формально-семантичним ознакам, а й семантичним.

Література

  1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

  2. Герман К. Ф. Структурно-семантичний аналіз складносурядного речення сучасної української літературної мови. – Чернівці: Вид-во Чернів. ун-ту, 1973. – 54 с.

  3. Грамматика современного русского литературного языка. – М.: Наука, 1970. – 767 с.

  4. Леденёва Л. С. Заметки о градационных союзах // Неполнозначные слова. – Ставрополь, 1974. – С. 252-258.

  5. Ломакович С. В., Шмелёва Т. В. Выражение номинативных затруднений говорящего (в простом и сложном предложении) // Синтаксические связи, строение формантов и семантические отношения в сложном предложении: Сборник научных трудов. – Калинин, 1985. – С. 119-128.

  6. Ляпон М. В. Смысловая структура сложного предложения и текст. К типологии внутритекстовых отношений. – М.: Наука, 1986. – 200 с.

  7. Николаева Т. М. Функции частиц в высказывании (на материале славянских языков). – М.: Наука, 1985. – 168 с.

  8. Рогожникова Р. П. Градационные союзы в русском языке // Русский язык в школе. – 1971. – №3. – С. 84–89.

  9. Серебряная Ф. И. Союз "да и" в построениях с градационно-присоединительным значением // Учёные записки Ташкентского гос. пед. ин-та им. Низами. Кафедра русского языкознания. – Ташкент, 1964. – Т. 45. – Вып. 3. – С. 3-76.

  10. Серебряная Ф. И. Союз "да и" в современном русском языке и его история: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – М., 1964. – 20 с.

  11. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища шк., 1997. – 493 с.

Loading...

 
 

Цікаве