WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Розквіт староукраїнської літературної мови (xvii — перша чверть xviii ст.) (Пошукова робота) - Реферат

Розквіт староукраїнської літературної мови (xvii — перша чверть xviii ст.) (Пошукова робота) - Реферат

Запорожского, чрез трактать у Маслового ставу заключенный, іспразднишася, и комисарЂ полскіє вмЂсто гетмановъ козацких над Козаками установлени бяху (14); Єго же отецъ, Іоанъ Быховецъ, при тогобочныхъ чигринскихъ гетманахъ бЂ канцеляристомъ, и тамо тотъ Хмелницкого ДЂяний діаріушъ, переписалъ билъ себЂ (31). Особливо кохається С. Величко в формах аориста, напр.: И не всує Поляки, жалЂючи утрати Украины оноя, тогобочнея, раємъ, свЂта Полского въ своихъ унЂверсалах єя нарицаху и провозглашаху (3); пор. ще: мняху, совЂтоваху, начаша, рЂхъ, написаномъ, бяше і под.
Йдучи за латинською традицією, літописець, як правило, розміщує присудки-дієслова в кінці сурядних і підрядних речень, напр.: Вещъ бист тако: понеже Козаковъ мужики, оставивше отечество, и к ним присовокупившеся зЂло умножили, и тако множайшіє полскіє велможи многия - и великія на УкраинЂ імЂнія и села себЂ стяжали; мняху же доходи свои дивними прибитками размножити, аще би Козакамъ свобода в странЂ оной отята била; тЂмъ же совЂтоваху королю, даби Козаковъ обуздалъ и усмирилъ (9).
І все ж, незважаючи на схильність автора до церковнослов'янщини, він не гребував і простонародними формами. Як уродженець Лівобережжя, форми з колишнім суфіксом -іє він передає через -я з попередньою подвійною приголосною: браття, Запорожжя, угоддя, при показанню, въ завЂдованню, c челяддю, прибиття, привитання, на смерканню, для зловлення, о взяттю та ін. Трапляються у С. Величка форми майбутнього часу з афіксами -му, -меш, -ме, напр.: а они, яко люди дишкретнше, умЂтимуть тое вашой ханской м[и]л[о]сти часу свого отвдячити, упевняю (44). Досить поширені характерні для української мови подвійні дієслівні префікси, що вказують на поширеність дії на декілька об'єктів: позакопували, позасікали і под. Чимало вживається типових українських синтаксичних форм. Це і присудкові форми на -но, -то (велено вдарити в котлы - 30), і форми на означення приблизного часу "з + іменник з часовим поняттям у називному відмінку однини" (зъ тиждень на квартерЂ своей проживши - 25), і спосіб вираження наближення з прийменником до (заразъ велено Хмелницкому прийти до хана - 25) та ін. Користується С. Величко і називними реченнями: Вієздъ Хмелницкого зъ войскомъ зъ СЂчи; зълученеся єго зъ козаками реєстровыми, ДнЂпромъ до Кодаку при Барабашу плынувшими; разъгром первый Поляковъ на Желтой ВодЂ (5).
Що повсякденною мовою С. Величка була українська народна, свідчать фразеологізми: всякъ... имЂлъ своє на мысли (30); іскати и гонити вЂтра в полю (33): кого Б[о]гъ покарати восхощетъ, то первЂe помЂшаеть и уменшитъ єму цекавости и разумуєго (41); в прахъ и пепелъ обернути (46); въ ярмо неволничоє єго запрягти (47) та ін.
Мова літопису в цілому розважлива, автор приділяє чимало уваги деталям, але не уникає й картинних описів, напр.: Єгда же разсвЂнуло, и слонце огнезрачнии, и ясно блистателныи свои по всей подн[е]б[е]сной разлияло лучи, тогда заразъ войска козацкого конного до СЂчи значная собралася квота (29); Кгды войско тоє по прерєчоных двох битвахъ на конь въсЂло, и в далший походъ зъ Хмелницкимъ рушило, увидЂвши co стороны, албо зъ гори якой оноє, можно было сказать, же то сут ниви, красноцвЂтущим голендерскимъ, албо влоскимъ макомъ засЂянныи и проквЂгнувшии (41).
Треба згадати й про "Печерський патерик", який упорядкував Сильвестр Косів.
Отже, в XVII - першій чверті XVIII ст. староукраїнська літературна мова досягла свого розквіту: удосконалився її офіційно-діловий стиль, мова полемічної літератури, набула поширення навчально-проповідницька проза, активізувався розвиток поезії і драматургії, осмислювалась староукраїнською мовою власна історія, але вже намітилися й певні ознаки "втомленості" цієї мови, які стали особливо виразними на середину XVIII ст.
?
Використана література
Булаховський Л.А. Питання походження української мови. - К., 1956.
Ващенко В.С. Епітети поетичної мови Т.Г. Шевченка: Словник-покажчик. - Дніпропетровськ, 1982.
Возняк М.С. Галицькі граматики української мови. - Львів, 1911.
Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис (лексичні, фразеологічні та стилістичні особливості). - К., 1961.
Горецький П.Й. Історія української лексикографії. - К., 1963.
Горобець В. Й. Лексика історично-мемуарної прози першої пол. XVIII ст. - К., 1979.
Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. - К., 1993-1995.
Гудзій М.К. Українські інтермедії XVIІ-XVIІІ ст. // Українські інтермедії XVIІ-XVIII ст. - К., 1987.
Гумецька Л.Л. Уваги до українсько-білоруських мовних зв'язків періоду XIV-XVIІ ст. // Дослідження з української та російської мов. - К., 1964.
Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. - К., 1987.
Житецький П.И. "Энеида" Котляревского и древнейший список ее. - К., 1900.
Житецкий П.И. Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII веке c приложением словаря книжной малорусской речи по рукописи XVII века. - К., 1889.
Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси (кінець XIX - поч. XX ст.). - К., 1970.
Кобилянський Б.В. Лекції з історії української літературної мови. - Львів, 1965.
Колете В.В. Древнерусский литературный язык. - Л., 1989.
Костомаров Н. Мысли южнорусса. О преподавании на южнорусском языке
(Науково-публіцистичні і полемічні писання Костомарова). - К., 1928.
Курс історії української літературної мови / За ред. І.К. Білодіда. - Т. 1. - К. 1958; Т. 2. - К., 1961.
Левченко Г.А. Нариси з історії української літературної мови першої пол. XIX ст. - К., 1946.
Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / Підготував до видання В.А. Передрієнко. - К., 1984.
Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. - К., 1977.
Молдован А.М. Слово о законе и благодати Илариона. - К., 1984.
Муромцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій пол. XIX - на поч. XX ст. - Харків, 1985.
Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV-XVIІ ст. - К., 1985.
Огієнко І. Нариси з історії української мови. Система українського правопису. Популярно-науковий курс з історичним освітленням. - Варшава, 1927.
Огієнко І. Історія української літературної мови. - К., 1995.
Плющ П.П. Історія української літературної мови. - К., 1971.
Русанівський В. M. Джерела розвитку східнослов'янських літературних мов. - К., 1985.
Свенціцький І.С. Нариси про мову пам'яток староруського письменства XI віку // Учен. зап. Львовского гос. ун-та. - 1948. - Т. 7.
Тимошенко П.Д. Хрестоматія матеріалів з історії української літературної мови. Ч. 1. - К., 1959; Ч. 2. - К., 1961.
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 3 кн. - К., 1994.
Loading...

 
 

Цікаве