WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фразеологічна омонімія та фразеологічна деактуалізація - Реферат

Фразеологічна омонімія та фразеологічна деактуалізація - Реферат

Дослідження фразеологічних архаїзмів являє собою значний інтерес, оскільки фразеологічна архаїзація є одним з найважливіших стимулів зміни та розвитку засобів фразеологічної номінації. Відмирання окремих значень ФО або цілих фразеологічних значень породжує необхідність заміни старої номінативної одиниці новою.

Процес деактуалізації ФО звичайно відбувається завдяки їхньому застарінню, звуженню сфери їхнього застосування. Такі одиниці відходять на периферію фразеологічного складу і стають притаманними одній соціальній або віковій групі носіїв німецької мови. Застарілі фразеологізми не однакові за ступенем застаріння: одні з них є застарілими /veraltet/, тобто вони не використовуються в звичайному мовленні. Інші перебувають на стадії застаріння і є властивими, в основному, для лексикону людей старшого покоління /veraltend/. Наявність у фразеологічному складі проміжних утворень, периферійних елементів, які не належать до стандартних протиставлень і взаємозв'язків, є фактором, що демонструє відкритий характер фразеологічної субсистеми. Наприклад: Duden: j-m, einer Sache unhold sein /dichter., veraltend; nicht geneigt, nicht zugetan sein/; auf der Walstatt bleiben /veraltet; im Kampf, im Krieg fallen/ u.a.

Перехід ФО на периферію фразеологічної субсистеми, деактуалізація ФО зумовлені в окремих випадках затемненням мотивування образу ФО, наприклад: Campe: einem den Geckstechen /ihn zum Besten haben/; aus dem Taue schlagen /widerspenstig, ungehorsam sein, eine unordentliche ausschweifende Lebensart anfangen/;einen zur Bank hauen /durch Rede eine Ehre vernichten/; Duden: j-n zu Paaren treiben /veraltend; restlos und vllig in die Enge treiben, niederzwingend/ in die Flucht/schlagen/ u.a. Втрата мотивування фразеологізмами пов'язана з відкиданням звичаїв, повір'їв, реалій або із забуттям історичних фактів, першоджерел і контекстів, які послужили основою переосмислення.

У лінгвістичній літературі демотивацію вважають завершальним етапом розвитку ФО. Проте, аналіз фразеологічних архаїзмів, представлених у нашому матеріалі в значній кількості, свідчить про те, що лише незначна частина фразeологічних архаїзмів "дійшла" до цієї стадії. Отже, демотивація ФО не є основною причиною деактуалізації фразеологізмів. У більшості випадків образні уявлення зберігаються, хоча втрачається їхня актуальність, тому що факти, явища, відображені змінними словосполученнями, втратили свою важливість, злободенність, змінилися суспільні погляди, мовні смаки і звички. Підтвердженням цього положення є такі фразеологічні архаїзми: Campe: den Wolfspelz anlegen /Gewalt gebrauchen/; alle Fische wegangeln /durch allerlei listig erdachte Mittel sich zu verschaffen wissen/ u.a.

Архаїзація фразеології відбувається в результаті витіснення одних ФО іншими, більш свіжими, які відповідають духові часу і краще відображають специфіку об'єкта найменування. Важливу роль відіграє при цьому суспільна значущість, оригінальність образу, покладеного в основу переосмислення ФО.

Процес витіснення фразеологізмів з мови часто зумовлюється системними факторами. Так, у словнику Кампе ФО im Trockenen sitzen кодифікується зі значенням so viel Vermgen besitzen, dass man ohne Sorge leben kann.Те ж саме значення має ця ФО і на початку 20 століття. У німецькій мові, за показниками словника Л.Рьоріха, в середині 18 століття з'являється фразеологізм auf dem Trockenen sitzen, sein зі значенням von Mitteln entblt sein, nicht weiter knnen. Тепер ФО іm Trockenen sitzen перейшла до розряду архаїзмів. А у ФО auf dem Trockenen sitzen в 19 столітті з'являється ще одне значення vor einem leeren Glas sitzen, nichts mehr zu trinken haben. Обидві ФО базуються на конкретних образах: іm Trockenen sitzen - сидіти в теплі, затишку, тобто бути матеріально забезпеченим; auf dem Trockenen sitzen - сидіти на мілині, подібно до корабля. Проте внаслідок розвитку "право на існування" дістає друга одиниця з негативною оцінкою. Архаїзація ФО im Trockenen sitzen зумовлена внутрішньосистемними намаганням зняти можливу двозначність цих одиниць.

Значна кількість фразеологізмів, які вживалися в минулому столітті, перейшла до складу архаїзмів. У зв'язку з цим важливо з'ясувати, які фразеологізми демонструють підвищену швидкість деактуалізації. Аналіз фразеологічних архаїзмів засвідчив, що підвищена швидкість архаїзації властива ФО конкретної семантики порівняно з ФО абстрактної семантики, ФО однозначного типу номінації порівняно з ФО багатозначного типу номінації. Чим елементарнішим є фразеологічне значення, тим активнішою є зміна образних засобів, які його об'єктивують.

Значна частина фразеологічних архаїзмів належить до розмовного стилю, що ще раз засвідчує відоме положення про найбільшу рухливість і динамічність фамільярно-розмовного прошарку фразеології. Таким чином, перейшли до розряду архаїзмів такі ФО: Сampe: Wander: er sei mit Hafenschrot geschossen /sagt man von einem possenhaft scherzenden Menschen/; einem den Hobel ausblasen /ihn prgeln/; warm sitzen /sich in einer vorteilhaften Lage, besonders in Ansehung der Vermgensumstnde, befinden/ u.a. Серед фразеологічних архаїзмів немало ФО книжного характеру, наприклад: seine Wanderschaft auf Erden endigen /sterben/; aus dem Wollustbecher trinken /Wolluste genieen /; die Menschheit ablegen, ausziehen /alles Menschliche, besonders die sittliche Wrde verleugnen, ablegen, auch fr sterben/ u.a.

Розвиток фразеологічного складу сучасної німецької мови відбувається в постійному протиборстві двох основних тенденцій: тенденції до перетворень, змін фразеологічного складу під впливом екстра- та інтралінгвістичних факторів, з одного боку, і тенденції до стабілізації існуючого фразеологічного фонду, з іншого. Категорії змінності та стабільності є двома основними ознаками мови і утворюють діалектичну єдність, яка гарантує здатність мови до функціонування.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бородина М.А., Гак В.Г. К типологии и методике историко-семантических исследований /на материале лексики французского языка/. - Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1979. - 232 с.

  2. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? - М.: Наука. 1977. - 263 с.

  3. Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования. - М.: Наука, 1971. - С. 78-96.

  4. Дмитриева О.А. Функционирование и развитие устойчивых словесных комплексов, имеющих в своем составе компоненты - имена родства /16-20 вв./: Дис. ... канд. филол.наук. - М.; 1984. - 321 с.

  5. Кораблина Л.П. Развитие средств фразеологической номинации современного немецкого языка /ХІХ-ХХ вв./: Дис. ... канд.филол.наук. - М., 1987. - 207 с.

  6. Митина Т.В. Семантическая значимость компонентов фразеологических единиц немецкого языка: Дис. ... канд. филол.наук. - М., 1980. - 229 с.

  7. Мокиенко В.М. Искажение фразеологического образа и семантическая динамика фразем // Сб. науч.тр. - Тула, 1975. - Вып. І. - С. 33-44.

  8. Назарян А.Г. История развития французской фразеологии: Учеб.пособие для студ. ун-тов и фак. иностр.яз. -М.: Высш.шк., 1981. - 169 с.

  9. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. - М.: Высш.шк., 1970. - 199 с.

  10. Černyševa I.I. Zum Problem der phraseologischen Semantik // Wissenschaftliche Zeitschrift der Karl-Marx Universitt Leipzig: Gesellschafts -und sprachwissenschaftliche Reihe. - 1981. - Heft 5. - S. 424-429.

  11. Schippan T. Zur Wortschatzentwicklung in der DDR // Deutsch als Fremdsprache. - Leipzig, 1979. - № 4. - S. 203-208.

Loading...

 
 

Цікаве