WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Конструктивно-синтаксичні особливості сладнопідрядних темпоральних речень - Реферат

Конструктивно-синтаксичні особливості сладнопідрядних темпоральних речень - Реферат

Конструктивно-синтаксичні особливості сладнопідрядних темпоральних речень

Складнопідрядні речення з підрядними часовими частинами в мовознавчій літературі описуються по-різному. У традиційній класифікації, яка враховувала смислову функцію підрядної частини стосовно головної, до чого відноситься підрядна частина (до головної частини в цілому чи до окремого її члена), до якого саме члена головної частини відноситься підрядна і як лексично і граматично він виражений, за допомогою яких граматичних засобів пов'язується підрядна частина з головною, вони розглядалися як один із підтипів складнопідрядних обставинних речень [14, 193-194, 212-216; 26, 316-317, 326-329, 25, 347-363, 17, 298-300]. Ця класифікація бере свої витоки з логіко-граматичної класифікації, одним із засадничих принципів якої є ототожнення структури складнопідрядного речення зі структурою простого речення - „кожне підрядне речення у відношенні до головного займає місце якогось простого члена головного речення – підмета, присудка, додатка, означення чи будь-якої обставини" [25, 311]. Подальша класифікація підрядних обставинних на підтипи здійснюється на основі функції підрядної частини „як відповідника обставини часу, місця, мети, умови, уступки, причини, наслідку" [25, 344].

У структурно-семантичній класифікації підрядні частини диференціюються на основі врахування характеру співвідношення між головною і підрядною частинами, до чого відноситься підрядна частина, за допомогою яких формально-граматичних засобів приєднується підрядна частина до головної. Відповідно до цієї класифікації розглядувані нами речення визначаються як складнопідрядні речення розчленованого типу (за М.С.Поспєловим, двочленні (див: 16)), підрядна частина яких пояснює головну частину в цілому [20, 754; 18, 539; 19, 523; 22, 282-283].

І.Р.Вихованець усі складнопідрядні речення розподіляє на три типи: детермінантні складнопідрядні речення, прислівні складнопідрядні речення і складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу [5, 323-340]. Складнопідрядні речення з підрядними темпоральними він розглядає в межах детермінантних – часові складнопідрядні речення – і займенниково-співвідносних структур – адвербіальні (часу) складнопідрядні речення симетричної структури [5, 324-325, 338].

А.П.Загнітко складнопідрядні речення з підрядними темпоральними частинами називає і серед нерозчленованих структур з прислівно-кореляційним зв'язком підрядної частини з головною як один із підтипів складнопідрядних речень корелятивно-уточнювальної будови і серед розчленованих структур з підрядними детермінантними частинами [10, 405].

Отже, як бачимо, і на сьогодні немає єдиної чіткої кваліфікації складнопідрядних темпоральних речень. Зокрема, відкритим залишається питання про те, що пояснює підрядна частина. В українському мовознавстві тривалий час вважалося, що підрядна частина складнопідрядних часових речень пов'язується з дієсловами, співвідносними словами, прислівниковими чи іменниковими обставинами часу [15, 245; 6, 374; 9, 337; 14, 219 та ін.]. І.Г.Чередниченко виділяв підрядні часу придієслівні, приадвербіальні, призайменникові, приад'єктивні, а також означально-часові [27, 100-114]. Схожі думки знаходимо і в деяких пізніших синтаксичних працях. Наприклад, Н.С.Валгіна і К.Ф.Шульжук говорять про те, що підрядні часу поширюють головну частину в цілому або ж уточнюють у ній обставину часу [2, 337; 28, 38]; С.Є.Доломан зауважує, що підрядна часова частина може приєднуватися до співвідносного слова, яке виступає в головній частині в ролі обставини часу, до обставини часу, вираженої прислівником незайменникового походження, і до головної частини в цілому [23, 330]. Співзвучні висловлювання знаходимо й у І.Р.Вихованця та А.П.Загнітка. Вони відзначають, що підрядні частини темпоральної семантики можуть співвідноситися в головній частині з антецедентами тоді, доти та ін. і можуть стосуватися змісту всієї головної предикативної частини [див.: 5, 324-325, 338-340; 10, 405]. В інших працях наголошується на тому, що у складнопідрядних реченнях з підрядними часовими граматичний зв'язок між головною і підрядною частинами rрунтується тільки на підпорядкуванні підрядної частини всій головній [25, 347; 18, 539; 26, 326].

Іншою остаточно не вирішеною проблемою як в українському, так і в російському мовознавстві залишається питання про природу засобів зв'язку підрядної і головної частини. У частині синтаксичних праць твердиться, що предикативні частини у складнопідрядних реченнях темпоральної семантики поєднуються за допомогою сполучників [14, 212-216; 12, 279-289; 25, 38; 22, 382-383; 19, 523-541; 17, 298; 18, 543-558]. В інших роботах говориться, що компоненти складнопідрядних речень часу поєднуються сполучниками і сполучними словами [25, 348; 26, 326; 23, 330-331; 5, 324, 338; 10, 405; 13, 89]. Іноді ці поняття просто не розчленовуються, у зв'язку з чим важко зрозуміти, у яких саме випадках засоби зв'язку частин складнопідрядного речення є сполучниками, а коли сполучними словами і чи всі сполучники можуть мати співзвучні сполучні словами, чи тільки окремі з них [9, 323; 11, 449; 15, 245; 2, 337]. І.Г.Чередниченко пропонує вирішувати це питання у залежності від того, що у головній частині пояснює підрядна частина: якщо підрядна частина стосується іменників, прикметників, займенників, прислівників, маємо сполучні слова, в інших випадках – сполучники [27, 100, 103, 107, 111, 113].

Функціональний підхід до аналізу як простого, так і складного речення, який став превалюючим в останнє десятиріччя, передбачає розуміння речення як багаторівневої мовної одиниці. В межах сучасних синтаксичних досліджень можна виділити такі аспекти організації речення: конструктивно-синтаксичний, пропозиційно-семантичний, актуально-інформативний і комунікативно-прагматичний . Звичайно, ці аспекти не ізольовані один від одного, вони тісно зв'язані між собою, проте еклектично змішувати їх не можна. Кожен з цих аспектів має досліджуватися окремо. Такий підхід дозволить уникнути наявних у сучасних граматиках розбіжностей в описі складнопідрядних речень. У пропонованій статті зробимо спробу упорядкувати вже досліджені конструктивні риси складнопідрядних темпоральних речень і описати їх, залучивши при цьому і деякі свої висновки, зроблені на основі спостереження фактичного матеріалу. Терміни „часові складнопідрядні речення", „темпоральні складнопідрядні речення", „складнопідрядні речення часу" у статті використовуються як синоніми.

На конструктивно-синтаксичному рівні підрядні часу характеризуються тим, що підрядна частина в них поєднуються з головною за допомогою сполучників коли, як, в той час як, тим часом як, в той час коли, доки, поки, в міру того як, після того як, перш ніж, перш як, перед тим як, до того як, відколи, відтоді як, з того часу як, з того часу коли, з тих пір як, як тільки, лиш тільки, тільки (тільки-но), щойно, ледве, лише: Юра аж з ноги на ногу переступає, коли побачить невдалий хід свого обранця, але мовчить (Р.Іваничук); Дуже, певно, сердились диліжанси, як на світ з'явилася перша конка (Л.Костенко); Сьогодні Яків пішов на роботу, ледь почало світати (А.Дімаров); Ще довго довелося чекати Олені, перш ніж почулися його кроки (В.Земляк) ; Лежали обоє безпомічні, доки до них не підповзла маленька рудоволоса медсестра (І.Цюпа). Деякі з цих сполучників можуть співвідноситися у головній частині з темпоральними корелятами тоді, доти, відтоді, утворюючи пари: тоді - коли; тоді - як; доти – доки, доти – поки; відтоді – відколи, відтоді – коли, відтоді – як: Прокинулася лише тоді, коли в коридорі задеренчав дзвоник (А.Дімаров); І навіть тоді, коли вже й збирати було нічого, стояв ще якийсь час (В.Козаченко); Коли душа посоловіє, тоді уже не до краси (Л.Костенко); Доки є дорога й рух, доти, брате, ми безсмертні(Б.Олійник); День за днем, рік за роком минає четвертий рік відтоді, як він працює у Ширяєва (О.Іваненко); Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі rаздою, відтоді він мав усе лише одного коня і малий візок із дубівки дишлом (В.Стефаник); Відтоді кожен міг Дениса слід пізнати, коли із блешнею пройшов він по ставу (М.Рильський). Але слід зауважити, що морфологічна природа корелятів тоді, доти, відтодіу лінгвістичній літературі на сьогодні остаточно не визначена. І.І.Слинько, Н.В.Гуйванюк, М.Ф.Кобилянська кваліфікують їх як частки [19, 526, 535, 538], хоча роблять це не послідовно, зазначаючи в іншому місці: „тоді – коли – це поєднання формалізованого прислівника зі сполучником" [19, 527]. В.А.Бєлошапкова відзначає, що частка тоді зберігає сліди темпоральної семантики, а у сполученні з часткою ж зберігає значення співвідносного слова [8, 684, 709]. Проте більшість мовознавців називають їх співвідносними словами (вказівними словами, антецедентами, корелятивами) [14, 214; 9, 323; 12, 282; 5, 338; 10, 405], підкреслюючи таким чином їх займенникову природу. Остання кваліфікація видається нам найбільш прийнятною. Це підтверджується і матеріалом існуючих нині тлумачних словників, де слова відтоді, доти, тоді подаються тільки як прислівники, немає жодних вказівок на можливість функціонування їх у ролі часток [3, 141, 245, 1253]. На нашу думку, згадані вище кореляти досить чітко зберігають своє часове значення, що підтверджується можливістю використання їх з часовим значенням у простих речення: Якраз тоді ми й домовилися про зустріч; Саме доти ми й були там; Відтоді вона і живе в цьому будинку.

Підрядна темпоральна частина може займати в реченні будь-яку позицію - препозицію, постпозицію й інтерпозицію: Коли ти навіть звався – Малоросія, твоя поетеса була Українкою! (Л.Костенко); Уже надвечір, коли багато людей вийшло

на прогулянку, вони пішли на річку через луки з стіжками свіжого сіна (А.Дімаров); Іноді, коли вогонь розгортався ясніше, навколо багаття вимальовувались постаті людей (Г.Тютюнник); Ох і наробила ж крику тітка Горпина, коли вискочила на те бойовисько із хати (А.Дімаров).

При постпозиції (рідше інтерпозиції) підрядної частини у головній частині можуть уживатися компоненти то, так: А як лід на ріках сколеться, то лугами повесні на майдани і околиці понесу свої пісні (А. Малишко); Коли сказав про те дідусеві, так він три дні сміявся (Ю.Збанацький); Ну вже тепер, як тільки насмілюся, так і підійду (Марко Вовчок). І.І.Слинько, Н.В.Гуйванюк, М.Ф.Кобилянська інтерпретують їх як частки і вказують, що вони використовуються, коли треба підкреслити початок постпозитивної головної частини. Вони не змінюють часового значення речення, а тільки увиразнюють його, тому є справжніми частками [19, 526]. Б.М.Кулик теж визнає їх частками і зазначає, що вони можливі в реченнях (найчастіше зі сполучниками коли або як), що виражають відношення різночасності. Частки то (то й), так вживаються: а) для розмежування головної й підрядної частин; б) для посилення відтінку результативності [14, 215]. Фактичний матеріал, проаналізований нами, засвідчує, що поєднання коли... то, як... то зустрічаються і в реченнях з відношеннями одночасності подій в головній і підрядній частині: Ще коли був живий Єгор, то писав, що хліба там багато-багато (І.Цюпа); Коли не їдь, то все підпирай воза спиною (І.Нечуй-Левицький), особливо ж, коли значення одночасності ускладнюється значенням взаємозумовленості двох дій чи станів: Коли навколо тебе всі трудяться, щось творять, то відповідні біотоки й на тебе йдуть (О.Гончар). А.П.Загнітко вважає, що коли... то і його різновиди являють собою подвійні сполучники, частини яких не взаємопередбачують одна одну, тому то в головній частині є факультативним [10, 387]. Ця думка є небезпідставною, оскільки в працях з морфології подібні сполуки якщо... то, як... то подаються як парні (двомісні) сполучники [24, 515; 21, 471-472; 1, 307-308; 7, 308; 22, 306; 9, 240]. Тлумачні словники української мови подають серед різних інтерпретацій то й таку:уживається в ролі сполучника-відповідника, що виступає на початку одного (звичайно головного) речення для підкреслення його співвідносності з попереднім (переважно підрядним) з часовим значенням [3, 1251].

Loading...

 
 

Цікаве