WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантичні особливості складнопідрядних темпоральних речень - Реферат

Семантичні особливості складнопідрядних темпоральних речень - Реферат

3. Речення поступової повної одночасності, в яких дія головної частини відбувається поступово й паралельно з дією підрядної частини [11, 213]. У таких реченнях використовується сполучник у міру того як: В міру того як він голодніє і слабіє від утоми, його думки робляться сумніші (І. Франко).

При частковій одночасності відзначають неповний збіг у часі дії головної й підрядної частин, у такому разі можливі кілька варіантів часових відношень:

1. Дія головної частини здійснюється в якийсь момент часу в межах тривання дії підрядної, тоді в головній частині присудок доконаного виду, а в підрядній – недоконаного: Тепер, коли били вже тільки окремі батареї та міномети, всі почули глухий, рівномірний, безперервний гул далеко на лівому фланзі (О. Гончар); Коли він повертатиметься додому, йому дорогою трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, похитуваного вітром (Ю. Яновський); Зюзь підстеріг Сивоока, коли той вилежувався в копанці (П. Загребельний).

2. На тлі тривалої дії головної частини, у якийсь її момент, відбувається дія підрядної, у цьому разі в головній частині присудок недоконаного виду, а в підрядній – доконаного: А коли прокинулась надвечір з головним болем від важких сновидінь і підійшла до вікна, то під дідовою грушею-безнасінницею червоно палахкотів на столі великий букет троянд (О. Гончар); Вночі, коли полк підійшов до них, гори були темними, як зубчасті середньовічні мури (О. Гончар).

Значення одночасності може виражатися різними засобами – недиференційованими (коли, як) чи диференційованими (в той час як, тим часом як) сполучниками, паралельними видо-часовими формами присудків, спеціальними частками, лексичними компонентами тощо [13, 525]. Підрядна частина поєднується з головною приреченнєвим, прислівно-корелятивним або опосередкованим зв'язком: Коли в степах жнивують, то й тут, за сагою, в доменного майстра теж з'являється отой ідилічний полукіпок, під садком між абрикосами стоїть (О. Гончар); В той час як вербівські бурлаки розмовляли з робітниками, надійшов сам посесор (І. Нечуй-Левицький); Бути відчутним навіть тоді, коли ти неприсутній (П. Загребельний); Подібний вибух розпачу і гніву вже не на Бога, а на нас, дорослих, бачила мати в нього над Дніпром, через півстоліття, коли вдруге плакав він на покинутих київських горах, докоряючи нам всім до одного (О. Довженко); Під час громадянської, коли різні влади тут часто мінялись, не раз налітала на собор ще й ",безвладна влада", гуляйпільська анархія, без попа причащаючись вином із золотих церковних чаш (О. Гончар). У реченнях з прислівно-корелятивним зв'язком використовується здебільшого корелятив тоді: Прокинулася лише тоді, коли в коридорі задеренчав дзвоник (А. Дімаров); І навіть тоді, коли вже й збирати було нічого, стояв ще якийсь час (В. Козаченко). Морфологічна природа цього корелятива у лінгвістичній літературі на сьогодні остаточно не визначена. І.І. Слинько, Н.В. Гуйванюк, М.Ф. Кобилянська кваліфікують його як частку [13, 526], хоча роблять це непослідовно, зазначаючи в іншому місці: "тоді – коли – це поєднання формалізованого прислівника зі сполучником" [13, 527]. В.А. Бєлошапкова відзначає, що частка тоді зберігає сліди темпоральної семантики, а в поєднанні з часткою ж зберігає значення співвідносного слова [2, 684, 709]. Більшість же мовознавців називають тоді співвідносним словом (вказівним словом, антецедентом, корелятивом) [11, 214; 10, 282; 5, 338; 9, 405], підкреслюючи таким чином його займенникову природу. Остання кваліфікація видається нам найбільш прийнятною. Це підтверджується й матеріалом сучасних тлумачних словників, де слово тоді подається тільки як прислівник, немає жодних вказівок на можливість функціонування його в ролі частки [3, 1253]. На нашу думку, згаданий вище антецедент досить чітко зберігає своє часове значення, що підтверджується можливістю використання його з часовим значенням у простих реченнях: Якраз тоді ми й домовилися про зустріч.

Другий різновид утворюють складнопідрядні речення різночасності, які в свою чергу об'єднують кілька семантичних груп:

1. Речення часової послідовності, в яких дії предикативних частин відбуваються послідовно. Найчастіше дія підрядної частини передує дії головної, події відбуваються у своїй природній наступності: спочатку сказане в підрядній частині, а за ним – повідомлене в головній частині речення [10, 282]. Такі речення називають реченнями наступності [13, 530-531]. Рідше дія головної частини передує дії підрядної, цей різновид називають реченнями передування [13, 533]. Отже, речення часової послідовності можна розділити на дві підгрупи – речення наступності й речення передування. Типовими сполучниками у реченнях наступності виступають після того як, коли, як. Звичайне розміщення компонентів у цих реченнях – підрядна частина в препозиції, головна – в постпозиції, проте з метою наголошення змісту головної частини вона може переміщуватися на перше місце: Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім'ям радію І сумую іменем твоїм (В. Симоненко); Коли прикордонник, читаючи документи Черниша, перепитав найменування частини, сержант раптом урвав свою розповідь і, нашорошений, обернувся до Черниша (О. Гончар); Коли виплеснеться заграва над заводами, він [собор – Р. Х.] теж сяйне біло, неприродно, ніби снігом обкиданий (О. Гончар); Ох і наробила ж крику тітка Горпина, коли вискочила на те бойовисько із хати (А. Дімаров); А ще більше гнівалась, певно, конка, як в дорогу вирушив перший поїзд (Л. Костенко). У реченнях передування використовуються сполучники передтим як, перш ніж: Перед тим як піти далі, Соломія нагнула комиш і зробила хворому ложе (М. Коцюбинський); Вранці, перед тим як рушити на переправу, Хаєцький зробив ревізію на возах і доповів командирові роти про наявну кількість мін (О. Гончар); Перш ніж рушити, підводимось, озираємось навкруги (О. Гончар). За спостереженнями М.І. Каранської, речення зі сполучником перш ніж мають, як правило, інфінітивний підрядний компонент, сполучник перш ніж пов'язується саме з інфінітивом [10, 283]. Зафіксований нами матеріал свідчить про таку ж властивість сполучника перед тим як. Значення передування може виражати і сполучник коли, але "для цього потрібне спеціальне співвідношення форм присудків складових частин з обов'язковим уживанням в обох частинах доконаного виду. Значно допомагає виражати таке значення лексема вже" [13, 533], яка використовується в головній частині: Коли я повернувся з сесії заочників, районна учительська конференція вже закінчилась (Ю. Збанацький); Коли Оксана прокинулася вдруге і шурхнула на лежанку подивитись на сина, Стаха вже не було на печі (М. Стельмах).

У головній частині речень часової послідовності можуть бути антецеденти після того, до того, перед тим, які ще більше увиразнюють це значення: Перед тим, як іти до інституту, він хотів побувати в профспілці в справах праці (В. Підмогильний). Проте у цих реченнях фіксуємо й корелятиви тоді, саме тоді, саме, якраз, якраз тоді, які роблять менш помітною грань між значеннями часової послідовності й одночасності, "наче перекреслюють відношення часової послідовності й переводять їх у відношення одночасності" [10, 283]: І навіть тоді, коли знамено зникало за вигином лісу, всі відчували його там, поперед себе (О. Гончар). Подібне стирання грані між часовою послідовністю й одночасністю маємо і в реченням з опосередкованими підрядними частинами: Тепер, коли вартові бронетранспортери були розігнані артилерійським вогнем, ворог ішов хвиля за хвилею в контратаку, намагаючись вдертися в будинок, боячись втратити здобич (О. Гончар).

Loading...

 
 

Цікаве