WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вербалізоване вираження концептів „Здоров’я / хвороба” - Реферат

Вербалізоване вираження концептів „Здоров’я / хвороба” - Реферат

Аналогічний приклад встановлено і в українській мові :

Viburnum: укр.:[...] а на лиці – як калина (П.Мирний). – Випили чимало, Па-раска більше всіх і, здавалося, не впивалася, тільки лице її горіло, як калинапроти сонця ( П. Мирний ).

Нами зафіксовано міжмовну розбіжність в асоціативних зв'язках між флоро-лексемами-корелятами. У французькій мові рослина Paeonia символізує собою сві-жий здоровий колір обличчя молодої жінки: фр.: Safigure [...] taitunboutondepivoineprtafleurir [...] (G. de Maupassant ). З іншого боку, в інших досліджуваних мовах спостерігаємо протилежну тенденцію:

укр. Стала червона, як піон ( С.Васильченко ).- рос. Хрипит и красен, какпион (И.Тургенев). – нім.: SeinGesichtentfaltetsichwieeinePfingstrose (E.M.Remarque).

2. Результати обстеження показують, що зв'язок досліджуваних концептів із біологічними властивостями рослин є менш продуктивним, ніж вищеописаний.

Символом чоловічого здоров'я в українській, російській та німецькій мовах є дуб Quercus: укр. Він був дуб, не парубок (О.Кобилянська). – рос.: Он не был тотпрежний, непреклонный, непоколебимый, крепкий как дуб [...] (Н.Гоголь).- нім.: Wir sind so trеu wie Eichenholz (H.Heine).

Однак у слов'янських мовах нами зафіксовані випадки зміни цього концепту на

протилежний через контекстуальне оточення . Як рослина реагує на несприятливі для неї погодні умови, так і людина починає погано себе почувати від хвилювання.

Пор.: укр.: [...] який здоровенний мужичура, а як покірно вклоняється, мовтой дуб у час негоди (С.Васильченко). – рос.: И он [...] дрожал, как убитый заморозкомпоздний дубовый лист, когда встречался с лукаво улыбающимся Лапшиновым (М.Шолохов).

Фенологічні властивості рослини, тобто залежність її розвитку від сезонних явищ є досить продуктивною основою для асоціацій із концептами ЗДОРОВ'Я / ХВОРОБА, адже фізичний стан людини також залежить від її віку.

Аналіз показує відсутність універсальності у виборі вербальних засобів для позначення досліджуваних концептів.Частковий збіг встановлено в російській та фран-цузькій мовах:

Rosa: рос.: Князь был, без преувеличения, свеж, как розан [...] (И.С.Тургенев). – фр.: [...] il tait frais comme une rose [...] (E.Zola).

Malus: рос.: Мой офицер свеж, как здоровое яблоко [...] (А.Куприн).

Водночас, в іншому контексті, де мова йде про властивості перезрілих плодів псуватися, назва рослини Malus служить засобом вираження концепту ХВОРОБА.

Пор.: укр.: Ви хочете чуда, коли ви наскрізь зіпсовані, немов червиве яблуко (М.Коцюбинський ). – рос. [...] женщину [...] похожую, как ему представлялось, накрупное яблоко антоновку-падалку, немного подточенное червями, чуть-чуть поле-жалое [...].- фр.: LepreBru, lecorpsvout, labarbeblanche, lafaceridecommeunevieillepomme, dmeurraitdesheuressansriendire [...] (E.Zola).

Спільним для слов'янських мов є асоціація здорової людини із огірком Сuсumis: укр.: Емене любувалася його міцним, здоровим, як огірок, тілом (М.Коцю-бинський). - рос. Помпончик...( Целует Бабакину в щеку.) Прелесть!.. Огурчик!.. (А.Чехов).

Інші вербальні засоби вираження концептів є оказіональними у російській та французькій мовах. В українській та німецькій мовах таких явищ нами не виявлено.

Так, ЗДОРОВ'Я/ ХВОРОБА асоціюються із біологічними властивостями наступних рослин:

Helianthus: рос.: Я опустошен физически и напоминаю голый подсолнечныйсте-бель ( М.Шолохов).

Amygdalus : фр.: Fraiche et rose, [...] elle avait l'air ce jour-la, d'une fleurd'aman-dier [...] (A.Daudaet).

3. Аналіз показує відсутність концепту ЗДОРОВ'Я, вербалізованого ознакою „ дія рослини на організм ". Щодо концепту ХВОРОБА, то з ним у слов'янських мо-вах асоціюються назви отруйних рослин:

Datura, Hyoscuamus: укр.: - Воно [ слово] , як дурманом [...] затуманить усі йогодумки [...] (П.Мирний). – Червоніли вуха, блищали очі, немов у потруєнихблеко-тою (С.Васильченко). – рос. Не лазоревым алым цветом, а собачьей бесилой,дур-нопьяном придорожным цветет поздняя бабья любовь (М.Шолохов).

Специфічною для української мови є вербалізація цього концепту за допомогою назви рослини Papaver: укр.: Навіжена! Навісна! Макоцвітна! Годі, скажена! (С.Васильченко ).

ІІІ. Аналіз досліджуваних концептів за силою відчуття показує , що найпродук-тивнішим є тип асоціації ХВОРОБА – ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД РОСЛИНИ ( КОЛІР ). Нами вже встановлено, що колір обличчя нездорової людини стає або інтенсивно-червоним або, навпаки, блідим ( див. вище) . При особливо тяжкому стані обличчя може набувати неприродного, невластивого йому відтінку :

1) жовтого:

Cucumis: укр.: Краска де й ділася – жовто-жовта стала Уляна, як жовтяк [...] (П.Мирний) .

Secale: укр.: [...] його сестра [...] суха, як сухар, жовта, як стигле жито [...] (П.Мирний).

Citrus limon: рос.: На следующий день встал почти без жара; только был слаб ижелт, „ желт, как лимон " [...] (Д.Мережковский).

Anthemis: рос.: [...] скелет скелетом, сюртук на нем с чужого плеча, желт какпупавка [...] (И.Тургенев).

Crocus: рос.: И по этой щеке, на которую смерть уже кинула шафранно-жел-тыетени, ползали суетливые муравьи (М.Шолохов).

Cydonia: [...] aux cots d'une petite femme maigre, souffreteuse, jaune comme uncoing [...] (A.Daudet).

2) зеленого:

Brassica: рос. : А Яков Лукич, зеленый, словно капустный лист [...] (М.Шоло-хов).

Pirus: рос. : [...] сваха ее зеленела от водки, как зашибленная морозом груша-зимовка (М.Шолохов).

Olea: фр.: [...] yeux noirs, cheveux noirs, visage rond, nez rectiligne, teint olivatre (H.Bazin).

3) синього:

Viola : нім.: Bei der ersten Tnen springt der Hauptfeldwebel auf, blau wie ein Veilchen [...] (A.Grtz).

Відомо, що при ненормальному способі життя можуть змінювати колір й інші частини тіла.

Наприклад, при постійному пияцтві ніс може набувати від червоного до синьо-го відтінків:

Capsicum: укр. : Купець підморгнув мені вусами, на які напирав червоний, якпер-чина, ніс (М.Стельмах).- рос. : [...] висел вниз, точно стручок перца, длинный,мя-систый, красный и дряблый нос [...] (А.Куприн).

Rosa: укр. : Його кирпатий ніс цвів, як повная рожа ( М.Коцюбинський ).- нім.: [...] kaltroteNasewieeineWinterrose (H.Heine).

Prunus: рос.: [...] Гнифон был старичок с носом темно-сизым, как спелая сли-ва[...] (Д.Мережковский).

Dahlia: фр.: Mes-Bottes avait un nez qui fleurissait, un vrai dahlia bleu de Bourgo-gne ( E.Zola).

Випадки вербалізації інших порушень у фізичному стані здоров'я чи способі життя є спорадичними :

Pisum: укр. : - Ги-ги-ги ! – показали молоді Шаламаєнки повні ротизеленку-ватих, як горох зубів [...] (М.Стельмах).

Prunus: рос.: [...] ногти, как зреющий чернослив, наливаются розовойсиневой (М.Шолохов).

Проведене нами дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

  1. Семантична інтерпретація флоролексем є продуктивним способом вербалізації концептів ЗДОРОВ'Я / ХВОРОБА.

  2. Визначення рівня універсальних знань носіїв мов, що нами вивчаються, показує наявність таких тенденцій:

    1. Мовці мають спільні уявлення про інформацію, що містять у собі дослі-

джувані концепти.

    1. У сприйнятті ЗДОРОВ'Я / ХВОРОБИ у картинах світу української, росій-

ської, німецької та французької мов спостерігається певна універсальність: у процесі вербалізації концептів флоролексемами нами було встановлено прагнення мовців до вибору однакових ознак найменування рослин, зокрема, червоний,білий, жовтий, зелений та синій кольори; біологічні ( фенологічні ) властивості.

    1. За кількістю флоролексем, асоційованих із концептами, найбільший обсяг мають концепти у російській ( ЗДОРОВ'Я – 15, ХВОРОБА - 11) та українській мовах ( ЗДОРОВ'Я – 13, ХВОРОБА - 11). Значно менший обсяг встановлено у французькій ( ЗДОРОВ'Я – 6, ХВОРОБА – 9 ) та німецькій мовах ( ЗДОРОВ'Я – 2, ХВОРОБА – 4 ).

  1. Специфічною для слов'янських мов є асоціативний зв'язок концепту ХВОРОБА із негативною дією на організм.

На підставі проведеного аналізу ми стверджуємо, що концепти ЗДОРОВ'Я /ХВОРОБА охоплюють значно ширше коло лексем, ніж ті, що представлені нами. Фізичний та моральний стан людини є настільки складним явищем, що може бути вираженим багаточисельними способами вербалізації. Це зумовлює актуальність проблеми та необхідність її подальших розробок.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вежбицка А. Понимание культур через посредство ключевых слов. – М., 2001.

  2. Выготский Л.С. Мышление и речь. – М.: Лабиринт, 1996. – 426 с.

  3. Красных В.В. От концепта к тексту и обратно (к вопросу о психолинг-вистике текста ) // Вестник Московского ун-та. – Серия 9. Филология. – 1998. - № 1. – С.53 -70.

  4. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. – М.: Изд-во МГУ, 1996. – 248 с.

  5. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Изв. АН СССР, Сер. лит. и яз., т. 52, № 1, 1993. – С. 3 – 9.

  6. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. – К.: Аконіт. – 1998. – Т.1 – 4.

  7. Постовалова В.И. Картина мира в жизнедеятельности человека // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 8 – 69.

  8. Сердюк А.М. Мотиваційна основа назв рослин у первинному і вторинному семіозисі ( на матеріалі української, російської, німецької та французької мов): Дис... канд. філол. наук: 10.02.15. – Бердянськ, 2001. – 377с.

  9. Чернейко О.Л. Гештальтная структура абстрактного имени // Филологические науки. – 1995. -№ 4. – С.73-83.

Loading...

 
 

Цікаве