WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вербалізоване вираження концептів „Здоров’я / хвороба” - Реферат

Вербалізоване вираження концептів „Здоров’я / хвороба” - Реферат

Вербалізоване вираження концептів „Здоров'я / хвороба"

(на матеріалі української, російської, німецької та французької мов)

У світлі сьогоденної антропоцентричної парадигми лінгвістики проблема взаємодії мови і культури набуває особливої актуальності. Мова акумулює надбання культури етносу, тому в ній втілені світогляд народу, його досвід, традиції тощо. Важливим терміном для дослідження взаємодії мови і культури є концепт.

Поняття концепт є ключовим у когнітивістиці. Враховуючи те, що когнітивна лінгвістика є порівняно молодою наукою, цілком закономірною є неоднозначність цього терміна.

Уперше у філології він був введений Д.С.Ліхачовим, який робив акцент на зв'язку мови зі світоглядом людини, культурою та мисленням [5]. У традиційному розумінні концепт тлумачиться як формулювання, загальне поняття, думка [6, т.2: 321]. У мовознавстві це поняття, що стоїть за значенням слова (або декількома найближчими значеннями) (Н.Ю.Шведова).

На думку О.Л.Чернейко концепт не вичерпується поняттям, а охоплює увесь зміст слова як денотативний, так і конотативний, що відображає уявлення носіїв даної культури про характер явища, що стоїть за словом, взятим у різноманітності його асоціативних зв'язків [9: 75]. Таким чином, можна стверджувати, що концепт – це вся інформація про певне поняття, що існує у свідомості носіїв мови. На нашу думку, найбільш повне і змістовне тлумачення концепту дає „Краткий словарь когнитивных терминов", де підкреслено як ментальну природу, так і комунікативний характер цього поняття: концепт – це "термін, що служить поясненню одиниць м е н т а л ь н и х (розбивка наша – А.С.) або психічних ресурсів нашої свідомості і тієї і н ф о р м а ц і й н о ї (розбивка наша – А. С. ) структури, яка відображає знання та досвід людини " [4: 90].

Виходячи з цього, ми вважаємо, що опис концептів, або концептуальний ана-ліз, доцільно здійснювати через їхні текстові реалізації. Це дасть змогу зробити все-бічне вивчення концепту (зміст, структуру, обсяг). Адже концепт утворюється мовцем у процесі отримання, обробки, зберігання та застосування інформації про об'єкти навколишнього світу. Тому ми солідарні з думкою А.Вежбицької про те, що концепт є одиницею "синтаксиса людських думок " [1: 127].

Л.С.Виготський та В.В.Красних також підкреслюють значущість концепту для побудови висловлювання, трактуючи цей термін як відправний елемент при породженні тексту [2] та як глибинний зміст, згорнуту смислову структуру тексту [3]. Головна мета концептуального аналізу полягає у розкритті поняття, що стоїть за мовним знаком (О.С.Кубрякова). Звідси виходить, що в результаті цього аналізу ми отримуємо уявлення не про повну інформацію, що містить у собі концепт, а лише ту її частину, що втілена вербально.

Одним із засобів вербалізації концептів є семантична інтерпретація мовних знаків, або їх вживання у вторинному семіозисі. Процеси первинного та вторинного означування були об'єктом дисертаційного дослідження автора, у якому предметом аналізу стали назви рослин у різносистемних мовах [8]. Зокрема, встановлено, що секундарне означування флоролексем часто вживається для вираження нових понять, у т.ч. і абстрактних. Концепти абстрактних іменників займають у мові важливе місце, оскільки виражають поняття загальнолюдських цінностей (добро, зло, життя, смерть, кохання, Бог, радість, горе тощо).

На сьогодні поза увагою дослідників залишається мовне представлення кон-цептів назвами рослин.

У цій роботі буде зроблено спробу описати концепти ЗДОРОВ'Я / ХВОРО-БА флороназвами. Вибір саме цього поняття зумовлено тим, що він знаходиться у ієрархічній залежності від одного з ключових концептів – життя. Сутність вживан-ня цих лексем для дослідження вищеназваного абстрактного поняття полягає у пев-ній тотожності останнього із об'єтами навколишнього світу, зокрема, рослинного. Людині, як і рослині притаманні процеси народження, зростання/ розвитку, старін-ня/ зів'янення, хвороби, смерті/ загибелі . Як людина, так і рослина нормально роз-вивається лише за сприятливих умов.

Таким чином, мета нашого дослідження полягає у:

1) виявленні особливостей вербалізації концептів ЗДОРОВ'Я / ХВОРОБА, що репрезентуються у досліджуваних мовах флоролексемами;

2) визначенні обсягу універсальних знань мовців, що виражаються сполучуваністю назв стану здоров'я людини із назвами рослин;

3) встановленні універсальних та етноспецифічних рис у ознаках досліджува-них концептів.

Матеріалом для статті послужили назви рослин у вторинному семіозисі, що вивчались автором у дисертаційному дослідженні, а саме художні твори українських, російських, німецьких та французьких письменників ХІХ-ХХ ст.[8: 12].

Аналіз концептів ЗДОРОВ'Я / ХВОРОБА був проведений за методикою, яка передбачає три послідовних етапи: І - визначення лексем ( концептів); ІІ - аналіз прикладів за типами асоціацій; ІІІ - сила відчуття.

І. Здоров'я є однією із важливих характеристик фізичного та морального стану людини. Цей термін тлумачиться як „стан організму, при якому нормально функціонують усі його органи " [6, т.2 :142] . Щодо хвороби, то її трактують як „порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього середовища " [6, т.4: 726].

ІІ. Як і будь-яке інше поняття, обсяг концепту визначається кількістю класів об'єктів, що можуть бути асоційованими із даним концептом. У представленому до-слідженні ЗДОРОВ'Я / ХВОРОБА асоціюється із рядом ознак найменування рос-лин, класифікацію яких було розроблено автором [8: 261]. Отже, нами встановлено наступні типи асоціацій : 1) ЗДОРОВ'Я / ХВОРОБА – ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯДРОСЛИНИ, 2) ЗДОРОВ'Я/ ХВОРОБА - БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ та3) ХВОРОБА - ДІЯ РОСЛИНИ НА ОРГАНІЗМ.

  1. Стан здоров'я людини визначається насамперед за її зовнішнім виглядом. Це є цілком закономірним, адже 90% інформації про навколишній світ людина отримує „через зорове відчуття та живе споглядання" [7: 53]. Природнє забарвлення об-личчя здорової людини – біло-рожеве або рожеве. Аналіз прикладів за типами асо-ціацій показує, що свіжий, здоровий колір обличчя в усіх досліджуваних нами мо-вах асоціюється із наступними рослинами :

  2. Rosa : укр.: Світиться профіль старої воском – а молодої – листком троянди (М.Коцюбинський ). - рос.: И вся она [ Катя ] была такая розовая [...] ( А.Куприн). – нім.: GegenberamFenstersaen, Rosengesichter [...] ( H.Heine ). – фр.: Etelledevintunpeurougepasplusquelapetite rose [...] (G. Sand).

Для трьох мов ( української, російської та французької) властивим є порівнян-ня здорового кольору обличчя із:

1) плодами Malus: укр.: [...] воно [лице] стало біле та рум'яне, як яблучко на-ливчате ( П.Мирний ). – рос.: [...] нестареющий, вечно налитой, как яблоко-анто-новка, румянцем [...] ( М. Шолохов). - фр.: [ ...] lui mettait aux jous des tons vifs de pommes d'api ( E. Zola).

2) квітками дерев: Amygdalus : рос.: [...] девственно-нежный румянец, как розовый цвет миндаля[...] ( Д.Мережковский ). - фр.: [...]une petite crole de quinze ans, blanche et rose,comme une fleur d'amandier ( A. Daudet ).

Cerasus : укр.: Ось одна з білим личком, як вишневий цвіт [...] ( С. Васильчен-ко).

Malus : укр.: Кров з молоком, ніжні пелюстки яблуневі – такі були в неї щоки ( О. Гончар).

Спільною для слов'янських мов є асоціація рум'янцю із маком Papaver : укр. Уляна зардіється, як макова квітка ( П.Мирний ). – рос.: [...] щеки у него расцвели,как мак [...] (Н. Гоголь).

Специфічними для окремих мов є асоціації із наступними рослинами :

Nymphaea: укр.: ЇЇ біле личко [...] мов та річна маківочка, біліло [...] ( П.Мир-ний).

Persicum: рос.: [...] румяные щечки с пушком, как два спелые персика [...] (Д.Мережковский ).

Brassica rapa : рос.: [...] девка из тех, о которых парни говорят : вишь, ядреная,кругла, бела, как мытая репка ( Д. Мережковский ).

Fragarium : фр.: [...] elle tait rouge de plaisir comme une fraise [...] (A.Daudet).

Lilium, Rosa: [...] un teint de lys et de rose, vous comprenez? (Manchette).

При порушенні нормальної життєдіяльності організму людини під впливом не-сприятливих факторів її обличчя набуває іншого кольору ( воно стає блідим або, на-впаки, інтенсивно-червоним ).

Універсальною є асоціація нездорового кольору обличчя із томатом Lycoper-sicon: укр.: На його гладко голеному, червоному й блискучому, як помідор, виду [...]малювалась зарозумілість [...] (М.Коцюбинський ). – рос.: [...] две толстыедевушки с яркими помидорными щеками [...] ( Б.Полевой) - нім.: Schimmelstottert. Erist jetzt tomatenrot (E.M. Remarque) - фр.: Elle tait rouge comme une tomate (M.Aym).

Нами встановлено загальну тенденцію у трьох мовах до позначення блідості ко-льором лілії Lilium: укр. Наче квітка білої лілеї, завита у чорну хустку,лежала вона бліда-бліда [...] (П.Мирний). – рос.: [...] с маленькой, тонкой и бледной, как лилия, покорною девочкой [...] (Д.Мережковский).- фр.: Elle tait un liscandide et ferme avec sa douce figure de virge (E.Zola).

Спільним для слов'янських мов є асоціативний зв'язок із назвою буряк Beta: укр.: - Я лісу не продаю! – випалив знову Колісник, червоніючи увесь, як буряк (П.Мирний). – рос.: Лицо его сделалось цвета вареной свеклы (Н.Гоголь).

Специфічними є наступні асоціації, що зафіксовані нами лише в українській та французькій мовах :

Capsicum: укр.: Карло Іванович [...] почервонів, як стручковий перець (М.Хви-льовий).

Cytrullus: укр.: Колісник, червоний, як стиглий кавун або печений рак [...] (П.Мирний).

Cerasus avium : фр.: Elle devenait plus rouge qu'une guigne ( G. de Maupassant).

Punica granatum : фр.: Le petit Chose se lve, rouge comme un ppin de grenade [...] (A.Daudet).

Nymphaea : фр.: [...] la figure aussi pale qu'une fleur de nape [...] ( G.Sand ).

Не слід забувати, що вербальною основою функціонування концепту є його контекст. Нами встановлено випадки, коли контекстуальне оточення змінює кон-цепт ЗДОРОВ'Я на протилежний йому – ХВОРОБА.

Яскраво-червоні щоки можуть бути показником здоров'я, але червоне обличчя свідчить про погане самопочуття, надмірне хвилювання тощо.

Пор.: Rubus idaeus: рос.: Славная малина! Какая алая ... а твои щеки еще алей! (И.Тургенев). – Лицо у него сделалось малиновым [...] (А.Куприн).

Loading...

 
 

Цікаве