WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Синонімічний повтор ядерних сем у тлумаченнях компонентів словосполучень - Реферат

Синонімічний повтор ядерних сем у тлумаченнях компонентів словосполучень - Реферат

Синонімічний повтор ядерних сем у тлумаченнях компонентів словосполучень

Актуальною проблемою сучасних мовознавчих досліджень є не тільки вивчення синтаксичної сполучуваності, а й з'ясування того, які ознаки слів зумовлюють їхню здатність граматично і семантично поєднуватися з іншими словами.

Посилений інтерес до семантичної валентності пов'язаний з ученням про семантичне узгодження слів (термін Л.А. Вунджеймерів, 1957 рік). Семантичне узгодження апелює до валентності слів у широкому їх вияві, тобто до їхньої сполучуваності в межах словосполучення, речення, надфразної єдності, тексту.

Сутність закону про семантичне узгодження полягає в тому, що для утворення правильного словосполучення два слова повинні мати, окрім специфічних, розрізнювальних сем, одну спільну сему [1, 375].

У реальному мовленні функцію зв'язки між двома словами може виконувати не лише категорійний компонент (тобто класема, за Б. Потьє та А. Греймасом), а будь-яка сема, що повторюється. В.Г. Гак називає її "сполучним семантичним компонентом" (синтагмемою) [2, 17]. На думку вченого, в синтагмі повторювальну (ітеративну) функцію виконують семи. Сучасна лінгвістика має багато розвідок з комплексного (семного) аналізу, серед яких чільне місце, на наш погляд, посідають праці Ю.Д. Апресяна, І.В. Арнольд, Л.М. Васильєва, А.М. Кузнєцова, Л.О. Новикова, З.Д. Попової, Й.О. Стерніна. На матеріалі української мови цю проблему відображено в дослідженнях Л.А. Лисиченко, В.М. Русанівського, Ж.П. Соколовської, Т.М. Шипіциної та ін. Це дає можливість вивчати семну комбінаторику лексико-семантичного варіанта у процесі функціонування, оскільки в мовленні семантична структура взаємодіє із семантичною структурою висловлювання і глобальною семантикою та смислом тексту.

Семи, що належать до ядра значення, відомі всім носіям мови. Вони загальномовні і обов'язково відображені у словникових статтях. Мета нашої публікації – проаналізувати синонімічний повтор ядерних сем у тлумаченнях компонентів підрядних словосполук, побудованих за моделями AN, A(v)N, NN2, VN4, VN5, NN(id) як різновид семантичного узгодження.

До прямої ітерації ядерних сем відносимо випадки, позначені тільки смисловою близькістю компонентів тлумачень, коли в них простежуємо не збіг двох однакових лексем, а синонімічний повтор, адже синонімія як тип лексико-семантичного відношення ґрунтується на тому, що слова, які належать до однієї частини мови, характеризуються повним або частковим збігом своїх лексичних значень.

Беручи до уваги знакову природу слова, можна констатувати, що глибинну основу синонімії становить позначення одного й того самого денотата кількома різними словами. На думку Л.А. Лисиченко, синоніми об'єднуються за своїм основним значенням і відрізняються за відтінками. Про відтінки їх значень говорять, звичайно, порівнюючи два слова, в яких спільне предметне-понятійне ядро, але наявні відмінності в інших компонентах (або компоненті) лексичного значення [4, 69].

Таким чином, значення синонімів ототожнюються за основним предметно-понятійним ядром і протиставляються за деталями характеристики поняття або іншими семантичними компонентами слова.

Як зауважує М.П. Кочерган, при глибшому вникненні у сполучуваність слів виявлено, що чимало слів-синонімів різняться не набором сем чи способом комбінації одних і тих самих сем, а градуальністю тієї чи іншої семи [3, 127]. Під градуальними опозиціями розуміємо такі опозиції, члени яких характеризуються різним ступенем або градацією однієї й тієї самої ознаки.

Синонімічний повтор сем, як і лексичний, є також неоднорідний. Залежно від ступеня близькості смислів зіставлюваних компонентів синонімічну ітерацію ядерних сем можна подати за двома групами, що розрізняються за обсягом виражених понять і перебувають у гіпо- чи гіперонімічних відношеннях: повторення власне синонімічних ядерних сем і повторення градуально-синонімічних ядерних сем.

Повторення власне синонімічних ядерних сем у тлумаченнях компонентів словосполучення засвідчене в конструкціях моделі AN, наприклад: весільна обручка – "обручка 1" – "кільце з металу, рідше з дерева, з кістки і т. ін., яке носять на пальці як символ шлюбу або як прикрасу; перстень" [V, 573]; "весільний" – прикметник від "весілля 1" – "обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звияаєм" [І, 340]. Подібну ітерацію виявлено в конструкціях типу сватальні рушники, вовче тирло, висока тополя, солоний сир.

Повторення власне синонімічних ядерних сем у тлумаченнях компонентів словосполучення репрезентоване в конструкціях, побудованих за моделлю NN2, наприклад: шпиль башти – "шпиль 3" – "вузька висока надбудова пірамідальної форми, що завершує

Будівлю" [ХІ, 105], "башта 1" – "висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа" [І, 115], натомість "будівля" тлумачеться як "архітектурна споруда, будова" [І, 246]; таким чином, словникові дані об'єктивно підтверджують факт семантичної ітеративності смислів компонентів словосполучення при наявності повторення ще й однакових семем 'високий'; зерно піску – "зерно 3" – "окрема дрібна часточка якої-небудь речовини" [ІІІ, 560]; "пісок 1" – "сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердих мінералів, переважно кварц" [VІ, 544], де семантична тотожність різних лексем "часточка" й "крупинка" сумніву не підлягає.

Повторення ядерних власне синонімічних сем простедене у словосполученнях моделі VN4, наприклад: залигувати корову – "залигувати" – "добре закріплюючи, прив'язувати мотузку або ремінь до рогів худоби" [V, 118]; "корова 1" – "велика парнокопитна свійська молочна тварина; самка бугая" [ІV, 245]. Безперечно, "худоба" й "свійська тварина" – синоніми, бо "худоба 1" – це "чотириногі свійські сільськогосподарські тварини" [ХІ, 167]; умочити в чорнило – "умочити" – "робити мокрим, торкаючись рідини, змочувати" [Х, 446]; "чорнило" – "водний розчин певного барвника, що використовується для писання" [ХІ, 355].

Повтор власне синонімічних ядерних сем репрезентований у конструкціях, утворених за моделлю VN5, типу: уколоти шилом – "уколоти 1" – "втикати що-небудь гостре..." [ХІ, 419]; "шило" – "інструмент у вигляді загостреного або кістяного стержня з ручкою, який використовується переважно для проколювання дірок" [ХІ, 452] – тут засвідчена ітерація однокореневих морфем слів гострий і загострений, а також повторюється смисл синонімічних лексем втикати та проколювання. Нагодувати галушками – "нагодувати" – "задовольнити чиї-небудь потреби в їжі, годувати вволю" [V, 5]; "галушка" – "різаний або рваний шматок прісного тіста, зварений на воді або в молоці (страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці" [ІІ, 22]. Ядерна сема 'їжа' компонента годувати ітерується за допомогою архісеми 'страва' залежного компонента словосполучення [І, 649].

Вищезазначену ітерацію простежено також в апозитивних словосполученнях, побудованих за моделлю NN(id), наприклад: письменник-демократ – "письменник" – "той, хто пише художні твори, особа, для якої літературна діяльність є професією" [VІ, 365]; "демократ 2" – "член буржуазної демократичної партії" [ІІ, 239]; при цьому "член 1" – "особа, ...яка входить до складу якоїсь організації" [ХІ, 371] – тут синонімічне коло замкнулося (пор. побудоване за цією самою моделлю, але з іншим порядком компонентів словосполучення безсоромник – син, де "безсоромник" – "людина, що не має сорому, порушує правила пристойності; безстидник" [І, 147], а "син" – "особа чоловічої статі стосовно своїх батьків" [ІХ, 178]. Семантична тотожність "людина 1" та "особа 1" (або, зрештою, їх синонімічність) сумніву не підлягає, пор. близькість тлумачення "особа 1" – "... людина, що посідає певне, преважно високе становище у суспільстві, у колективі" [V, 778] і "людина 1" – "особа, що належить до певної суспільної групи, середовища" [ІV, 566].

Друга група – це повтор градуально-синонімічних компонентів, тобто синонім, що повторюється, містить у тлумаченні категорію міри. Функціонально-семантична категорія міри, вважає В.П. Мусієнко, є інваріантом конкретних репрезентацій якісних і кількісних відношень. Такими онтологічно зумовленими варіантами можуть бути сила, активність, швидкість, ступінь, інтенсивність, розмір, гострота, яскравість, повнота вияву, довгота, несподіваність тощо, які специфікуються стосовно предметів, процесів, дій і їх властивостей [5, 24]. Цю варіантність легко виявляємо в так званих кванторних словах у словникових тлумаченнях: дуже, сильно, багато, надзвичайно, незвичайно, значно, різко, злегка, ледве, слабо, вволю, повільно, небагато тощо.

Аналізоване повторення сем простежене у словосполуках моделі AN типу: лютий холод – "холод" – "низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо)"[ІІ, 118]; "лютий 3" – "надзвичайної сили вияву (про мороз, негоду тощо)" [ІV, 574]. Тлумачення цього компонента має квантове слово надзвичайний, що вносить додатковий відтінок гра дуальності, а саме сили вияву; обширний ліс – "обширний 1" – "який займає великий простір, дуже великий" [V, 606]; "ліс 1" – "велика площа землі, заросла деревами і кущами" [ІV, 522]; густе волосся – "волосся" – "сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (переважно про поріст на голові)" [І, 732]; "густий 1" – "який складається з великої кількості близько розміщених один біля одного однорідних предметів, частин і т. ін."[ІІ, 199].

Подібний тип емнтичного узгодження простежений у словосполуках моделі A(v)N, наприклад: угодовані свині – "угодовані" – дієприкметник пас. мин. часу до угодувати – "посилено годуючи, доводити до потрібної або значної ваги, жирності свійську тварину"[Х, 388]; "свиня 1" – "парнокопитний ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання сала, щетини, шкіри..." [ІХ, 72], де "ссавець" – "клас високоорганізованих тварин підтипу хребетних, самиці яких вигодовують малят своїм молоком" [ІХ, 622]; зарослий сад – "сад" – "спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо" [ІХ, 9]; "зарости" 1 "–" "вкриватися якою-небудь рослинністю" [ІІІ, 269], де лексеми дерева, кущі можуть виражати родові поняття (пор. яблуня і груша, калина і смородина, айстри і маки), але за відношенням до поняття "рослинність" вони є такими, що виражають видові поняття і в тлумаченнях служать диференційними семами за відношенням до архісеми 'рослинність'.

Синонімічне повторення ядерних сем засвідчене у словосполуках моделі NN2 типу: нора лисиці – "нора 1" – "заглиблення в землі, вирите тваринами як житло" [V, 422], "лисиця 1" – "хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом" [ІV, 489], "ссавець" (див. вище) – "клас високорозвинених тварин". Тут також спостерігаємо повторення сем, детерміноване гіпо- гіперонімічними відношеннями.

Таким чином, синонімічний повтор ядерних сем у тлумаченнях компонентів словосполучення неоднорідний. На нього впливає ступінь близькості смислів зіставлюваних тлумачень. Залежно від цього синонімічну ітерацію ядерних сем подано за двома групами, що розрізняються за обсягом понять і перебувають в гіпо- чи гіперонімічних відношеннях. Вона знаходить свій вияв у повторенні синонімічних ядерних сем і повторенні градуально-синонімічних ядерних сем, що є одним із видів семантичного узгодження між компонентами підрядного словосполучення. Перспективним буде дослідження узгодження периферійних сем компонентів словосполучення.

Література

        1. Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики. 1971. – М.: Наука, 1972. – С.367-395.

        2. Гак В.Г. К проблеме соотношения языка и действительности // Вопросы языкознания. – 1972. – №5. – С.12 -22.

        3. Кочерган М.П. Слово і контекст (Лексична сполучуваність значення слова). – Львів: Вища школа, 1980. – 184 с.

        4. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. – Харків: Вид-во ХДУ "Вища школа", 1997. – 114 с.

        5. Мусиенко В.П. Функционально-семантическая категория меры в русском языке. – М.: Агентство "Роспечать", 1997. – 249 с.

 Тлумачення значень наводимо за Словником української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970 – 1980 (скорочено СУМ), далі робимо вказівку на том і сторінку.

Loading...

 
 

Цікаве