WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Цикл Ліни Костенко „Інкрустації” з погляду віршування - Реферат

Цикл Ліни Костенко „Інкрустації” з погляду віршування - Реферат

Мені снилась бабуся. Що вона ще жива. Ан4цн1

Підійшла як у церкві. Засвітила слова. Ан4цн1

І Святвечір у хаті, і з медом кутя. Ан4ц

Всі зайці ще вухаті, і я ще дитя. Ан4ц

Стіни білі-пребілі, і натоплена піч. Ан4цн1

Інкрустований місяць в заворожену ніч. Ан4цн1

Два центральні рядки інтонаційно виділені не тільки відсутністю цезурного нарощення, а й внутрішньою римою піввіршів, що надає мініатюрі емоційнішого звучання.

Ще одна тенденція розвитку української версифікації ХХ століття, широко представлена у творчості Ліни Костенко загалом і циклі „Інкрустації" зокрема, – це поліметрія.

Незважаючи на поширеність явища поліметрії в українській версифікації ХХ століття, досі не розроблено чіткої класифікації поліметричних форм. Н.В.Костенко пропонує розмежовувати ПК, в яких можуть поєднуватися:

1) вірш і проза;

2) класичні розміри з класичними (КЛ + КЛ);

3) класичні з некласичними (КЛ + НКЛ; НКЛ + КЛ);

4) некласичні з некласичними (НКЛ + НКЛ) [2, 190].

Дослідивши поліметричні композиції циклу за цим критерієм, не можна не відзначити досить великого різноманіття метричної організації цих мініатюр. В „Інкрустаціях" представлені 3 з чотирьох наведених схем: КЛ + КЛ (31%); КЛ + НКЛ (44%); НКЛ + НКЛ (25%).

Ще одна диференціація поліметричних форм належить М.Л.Гаспарову. Дослідник розрізняє мікро- (або нову) і макро- (або традиційну) поліметрію. „Мікрополіметрією можна назвати поліметрію із дуже малих різнорозмірних ланок, з дуже частими змінами віршової форми на кожному або майже на кожному чотиривірші. У традиційній поліметрії зміна розміру видавалася мотивованою зміною настрою або предмета, у новій – це відчуття зникало, і зміна розміру залишалася тільки сигналом початку нової віршованої фрази. Передбачуваність віршованого тексту різко зменшується..." [1, 129].

Традиційно термін „макрополіметрія" застосовують по відношенню до більших поетичних форм. Навряд чи правомірним буде використання цього поняття при дослідженні метричного складу мініатюр, проте зміна віршового розміру в ПК „Інкрустацій" досить часто несе певне семантичне навантаження, як у наведеному прикладі:

Страшний скрипаль підняв уже смичок. Я5

Він буде грати реквієм річок. Я5

Хто вдарив землю в сонячне сплетіння Я5

і спричинив конвульсії стихій? Я5

Я чую увертюру апокаліпсису.

Вчора на базарі дядько } Верлібр

продавав хрест з двома ангелами.

Зміна метричного малюнку в поєднанні із засобами фоніки передає наростання відчуття дисгармонії – у першому двовірші маємо 5-стоповий ямб і суміжне римування за схемою аа, другий являє собою приклад „білого" вірша, написаного все тим же 5-стоповим ямбом, завершують мініатюру 3 рядки верлібру.

Верлібр взагалі досить часто формує метричний малюнок ПК, є в „Інкрустаціях" чимало й суто верлібрових мініатюр.

Верлібр, як і різноманіття його форм, належить до явищ, які ще не здобули вичерпної характеристики у віршознавчій науці. Дискусійним лишається питання про системність верлібру та критерії його класифікації, проте, як показує поетична практика, усі форми верлібру можна звести до двох різновидів: простішого (з відносно стійкою домінантою) і складнішою (із змінною домінантою).

Верлібри, що увійшли до складу „Інкрустацій", тяжіють до другої, складнішої форми. В них знайшла вияв говірна інтонація, властива Ліні Костенко як поетові, що здатен осмислити глобальні проблеми людства як особисті.

Проте зустрічаються в „Інкрустаціях" і такі приклади цієї поетичної форми, у яких виразно простежується прагнення поставити верлібр на силабо-тонічну основу („Сліпучо усміхнулася гроза").

Досить часто у верлібрах „Інкрустацій" зустрічається спорадичне римування („Ескіз до портрета епохи"). Рима у верлібрі, як відомо, „може з'являтися, але не входить ні в який порядок римування й легко зникає, не потребуючи компенсації" [5, 44], проте у верлібрах Ліни Костенко вона виступає не просто фонічною оздобою, а є потужним засобом емоційного та інтелектуального впливу, як у наведеному уривку (щоправда, тут ідеться швидше про римоїди):

Всі ми про щось мріяли у дитинстві.

Хто про іграшку, хто про казкові пригоди.

А я – щоб мати до ранку не збожеволіла.

Вперше казку про Попелюшку

я почула на попелищі.

Як видно з наведених у статті мініатюр, „Інкрустації" засвідчили не тільки гідне подиву володіння авторки метричною палітрою, а й надзвичайно вишукані й оригінальні строфічні побудови. Навряд чи можна дати вичерпну характеристику строфічній та фонічній організації „Інкрустацій" в межах статті, тому спробуємо подати результати відповідного дослідження у вигляді наступної таблиці:

Різновид строфи

У скількох творах

Різновид строфи

У скількох творах

Б.в.

Б.в. → АА

Aabb

В.р. → AAbb

AbAb

AbAbC'dC'd

aBaB

ааВВ

XXaBXBa

X'aXa → BcBc

AAAAAA

AAB'B' → В.р.

xAxA → bCbC

ABAB → В.р.

XaXXa

A'A'XxBB

Б.в. → аВаВ

8

3

1

1

3

1

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

aBaBcc → В.р.

AA → bb

XXAAAA

В.р. → aBaB

AbAb → cDcD

В.р.

В.р. → ААВВ

aabbcc

AABB

A'bA'bCC

X'xAbAb

AABcBc

xAxA → cD'cD'

A'bA'bCdCd

XaXa → CdCd

aBaB → CdCd

ААх

1

1

1

1

1

14

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Отже, цикл "Інкрустації" виявляє одну іх найяскравіших граней мистецького обдарування Ліни Костенко – експериментаторство в межах традиції, яка на всіх етапах розвитку української літератури живила найсміливіші пошуки поетів. Водночас, незважаючи на те, що "Інкрустації" були написані через багато років після літературного дебюту предтечі "шістдесятництва", в них відбилися ті риси, які споріднюють творчість Ліни Костенко з цим поколінням українських літераторів – тяжіння до синтезу мистецтв, нових засобів вираження, що виявилося вже в назві циклу, пошук незвичайних строфічних та метричних форм, розробка верлібру та поліметричних композицій.

Умовні позначення

Я6ц – 6-стоповий цезурований ямб; Ам3 – 3-стоповий амфібрахій; Ан4 – 4-стоповий анапест; Дк4 – 4-іктовий дольник; Яв6ц-4 – вольний ямб із змінною довжиною рядків від шести до чотирьох; Ан4цн1 – анапест 4-стоповий з цезурним нарощенням на один склад; Б.в. – білий вірш; А – рядки з жіночим закінченням; b – рядки з чоловічим закінченням; C' – рядки з дактилічним закінченням; Х – неримовані рядки; В.р. – вільне римування; Ж – жіноча клаузула; Ч – чоловіча клаузула.

Література

  1. Гаспаров М.Л. Очерк истории европейского стиха. – М.: Наука, 1989. – 304 с.

  2. Костенко Н.В.Українське віршування ХХ століття. – К.: Либідь, 1993. – 232 с.

  3. Краснова Л. "Летючі катрени" Ліни Костенко // Дивослово. – 1997. – № 5–6. – С.35–37.

  4. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): Підручник для гуманітаріїв. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – 448 с.

  5. Сидоренко Г.К. Від класичних нормативів до верлібру. – К., 1980. – 184 с.

  6. Словарь иностранных слов. – М.: Русский язык, 1988.

Loading...

 
 

Цікаве