WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Цикл Ліни Костенко „Інкрустації” з погляду віршування - Реферат

Цикл Ліни Костенко „Інкрустації” з погляду віршування - Реферат

Цикл Ліни Костенко „Інкрустації" з погляду віршування

Дослідження особливостей версифікації Ліни Костенко є одним з найважливіших аспектів вивчення творчості видатної української поетеси. Цілісний аналіз будь-якого поетичного твору, як і вивчення ідіостилю поета, неможливий без виявлення тих особливостей віршової форми, які споріднюють творчий доробок письменника з його літературним поколінням і водночас складають неповторну індивідуальність істинного майстра.

Повною мірою це стосується Ліни Костенко. Творчість письменниці завжди перебувала в центрі уваги дослідників, проте більша частина праць присвячена особливостям поетичного мислення і мовлення, історіософським концецепціям, тематичному новаторству Ліни Костенко. Досить чітке і глибоке уявлення про віршування поетеси як яскравої представниці доби "шістдесятництва" і водночас – самобутнього митця дають спостереження Н.В.Костенко, викладені в її книзі "Українське віршування ХХ століття". Аналіз деяких експериментів авторки в галузі строфіки подано у статті Людмили Краснової "Летючі катрени" Ліни Костенко". На деяких аспектах версифікації зупиняється В.С.Брюховецький у своїй книзі "Ліна Костенко. Нарис творчості". Проте досі ще не було зроблено цілісного дослідження віршування письменниці, яке відбило б і складні мистецькі пошуки "передшістдесятниці", і ті провідні віяння доби, які знайшли відображення у її метричному та строфічному репертуарі.

Одним із найбільших стереотипів, пов'язаних із творчісю Ліни Костенко, є уявлення про неї як про поетесу суто традиційну, далеку від сміливого експериментаторства, властивого представникам її доби. Справді, творчість Ліни Костенко засвідчила глибоке осмислення і продовження літературних традицій, проте авторка не лишилася осторонь від складних мистецьких пошуків "шістдесятництва".

Завдання цієї статті – дослідити самобутній цикл мініатюр "Інкрустації" як оригінальний зразок невтомних новаторських пошуків поетеси, що відбили і основні мистецькі тенденції її доби, і експериментаторство Ліни Костенко, оперте на багаті традиції українського віршування.

Цикл „Інкрустації" належить до порівняно пізнього періоду творчості Ліни Костенко – вперше він побачив світ у книзі „Вибране" (1989). Навіть побіжний огляд метричної та строфічної структури поетичних мініатюр, що увійшли до названого циклу, цілком спростовує поширене уявлення про Ліну Костенко як про поетесу суто „класичну". Авторка, поетична майстерність якої досягла найвищого злету в період 15-річного мовчання, сміливо експериментує з віршовою формою, ритмікою, строфікою. В „Інкрустаціях" виразно простежується почерк майстра, що віртуозно оволодів поетичною стихією і власним життям довів своє право виголосити ці поетичні максими.

Водночас чимало ознак досліджуваного циклу вказує на приналежність авторки до когорти „шістдесятників" – як відомо, Ліна Костенко поряд з Дмитром Павличком стала предтечею цього літературного покоління. Саме авторське визначення мініатюр циклу витримане в дусі „шістдесятництва". „У порівнянні з50-ми роками у 60-ті відбувається яскравий спалах стильового і жанрового різноманіття лірики й епосу. Поезія прагне до синтезу, до взаємодії з публіцистикою і наукою, особливо філософією, з іншими видами мистецтва, запозичуючи у них такі форми, як етюд, соната, симфонія, притча, діалог..." [2, 77]. Назва циклу запозичена зі сфери декоративно-ужиткового мистецтва: „Інкрустація [лат. incrustatio] – зображення або орнамент з пластинок різноманітного матеріалу (кості, дерева, перламутру тощо), які врізаються в гладку поверхню" [6, 199]. Таким жанровим визначенням поетеса підкреслила структурну й тематичну неоднорідність мініатюр, що склали цикл.

За метричною будовою „Інкрустації" можна поділити на 4 групи:

  • мініатюри, написані ямбами (складають близько 30% від загальної кількості творів);

  • переходові метричні форми (далі ПМФ; складають близько 28%);

  • поліметричні композиції (далі ПК; близько 25%);

  • верлібри (близько 17%).

Вже така досить узагальнена картина метричного складу „Інкрустацій" відбиває ті основні тенденції, що простежуються в українській версифікації другої половини ХХ століття: найуживанішим класичним розміром у цей час виступає 5-стоповий ямб (далі Я5), що домінує і в даному циклі (близько 20% від загальної кількості рядків); простежується тенденція до несталості, різнорідності віршової форми, що значною мірою виявилася в численних прикладах ПМФ та ПК; провідні позиції посідає верлібр).

Як уже зазначалося вище, в ямбічних мініатюрах лідером виступає 5-стоповий ямб. Цей факт є цілковитою закономірністю – в другій половині ХХ століття Я5 посідає провідні позиції серед класичних розмірів, витісняючи з версифікаційного активу „старіший" 4-стоповий ямб. Ямбічні 5-стоповики з „Інкрустацій" засвідчують високу поетичну культуру і віртуозне володіння авторки цією метричною формою. Навіть у таких невеликих за обсягом творах цей розмір виявляє стрункість і пластичність, властиві класичному віршу Ліни Костенко. Прикметно, що 6 із 15 написаних Я5 віршів (включаючи і цезурований варіант цього розміру – Я5ц) – „білі". Чітка впорядкованість клаузул надає „білим" ямбічним мініатюрам класичної витонченості і стрункості:

Як сірничок, припалений від сонця, Ж

день спалахнув, обвуглився, погас. Ч

Верба – мов чорний покруч ікебани. Ж

Минає день. Ну от, ми й піднялись Ч

ще на одну щаблиночку страждання. Ж

У зв'язку з наведеним прикладом слід згадати „білий" вірш Лесі Українки з властивою йому суворою інтонаційною впорядкованістю.

4-стоповий ямб закономірно поступається 5-стоповому (ним написані тільки дві мініатюри – „Те, що принижує, – пронизує" і „Поет не може бути власністю").

Принагідно зауважимо, що ямбічні розміри в „Інкрустаціях" утворюють численні переходові метричні форми (ПМФ Я5→ Я4 і Я4→ Я5 складають близько 10% від загальної кількості віршових рядків циклу, ПМФ Я5 → Я6ц і Я6ц → Я5 – близько 31%), а часом – і поліметричні композиції. Інколи ямб в межах однієї мініатюри демонструє досить широкий спектр розмірів – від 4- до 6- або навіть 7-стопового цезурованого.

Наведемо приклад поліметричної композиції, побудованої на поступовому „нарощенні" ямбічних розмірів:

Тепер Жар-птиці не буває. Я4

Жар-птицю будень убиває. Я4

Людина знівельована юрбою. Я5

Заснути. Все забуть. Прокинутись собою. Я6ц

З огляду на те, що в даному вірші метрична композиція, утворена різностоповими ямбами, досить струнка і семантично зумовлена, ми визначаємо цю мініатюру як ПК, а не як приклад вольного ямба, для якого властиве „довільне, невпорядковане поєднання в межах цілісної структури ... різнорозмірних версів силабо-тоніки" [4, 351].

Другу групу мініатюр з точки зору метричного складу становлять переходові метричні форми. Серед ПМФ, представлених у циклі, також можна виділити кілька різновидів:

1) ПМФ, утворені різними розмірами одного метра (ПМФ Я4 → Я5 – 6%; ПМФ Я5 → Я4 – 4%; ПМФ Я5 → Я6ц – 7%; ПМФ Я6ц → Я5 – 2%; Ан4цн1 → Ан4ц – 1,5%);

2) ПМФ, утворені класичними розмірами (найчастіше – двоскладовим розміром і класичним трискладовиком: ПМФ Ам4 → Я5 – 1,3%; ПМФ Я5 → Ам4 – 2%);

3) ПМФ, у яких поєднуються класичні і некласичні розміри (ПМФ Я5 → Дк4 – 1,5%; ПМФ Яв6ц-4 → Дк3 – 1%; ПМФ Ан3 → Дк3 – 2%).

Органічне „перетікання" одного розміру в інший у цих композиціях зумовлює віртуозне відображення найтонших нюансів почуття. Ось поетична мініатюра, метричний малюнок якої утворений поєднанням двох варіантів 4-стопового анапеста – цезурованого і з цезурним нарощенням на один склад:

Loading...

 
 

Цікаве