WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ґендерні ролі в поетичному дискурсі лесі українки як проблема перекладацької інтерпретації - Реферат

Ґендерні ролі в поетичному дискурсі лесі українки як проблема перекладацької інтерпретації - Реферат

Якщо у попередніх прикладах проводився компаративний аналіз перекладів, виконаних жінкою-перекладачем і чоловіком-перекладачем, то в наступних прикладах наведені два англомовні переклади, що належать чоловікам – П.Канді та П.Темпесту відповідно. Даний уривок з вірша "Слово, чому ти не твердая криця..." цікавий тим, якими мовними засобами "жіноча маскулінна" поезія передана у перекладі чоловіків. Перш за все, варто зупинитися на "маскулінності" Лесиної поезії або жіночій мужності взагалі. За словами Є.Маланюка, жіноча мужність – це типове для українського світу явище, оскільки основний жіночий тип в Україні наділений властиво нежіночою мужністю [3, 85]. Окрім того, на відміну від драматичної творчості Лесі Українки, де переважно зустрічається "образ фемінної жінки", за Зборовською, в поезії Л.Українки постає цілісний образ маскулінної жінки, з її мужністю, активністю і вольовою натурою. Поетичний дискурс сповнений мотивами вогню як життєвого пориву і сталі як нездоланної мужності:

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч? [6, 115]

O word, why art thou not like tempered steel,

Which in the battle gleams with vengeful zeal?

Why art thou not a keen, unsparing sword,

Which lops the foe's head from his shoulders broad? [7, 49]

Why are my words not like steel brightly flashing

Out in the field where two armies are clashing?

Why not a sabre whose pitiless blows

Cut off the heads of our bitterest foes? [13]

Як і в попередніх прикладах, перекладацькі операції розгортаються на рівні мікростилістики. Не можна не помітити посилення експресивності у першому перекладі: використання поетичного "thou", зміну системи образного вираження (ясно іскриться – gleams with vengeful zeal), ритмічної структури оригіналу. В комплексі, перекладацька поетика не поступається оригінальній за виразністю, естетика жіночої мужності, прояви маскулінності, чоловічих ролей адекватно ідентифікуються в перекладі за допомогою мовних засобів цільової мови, оскільки перекладачу ближчими є мотиви чоловічої сили і стоїцизму. Рефлективність роздумів ліричної героїні дещо послаблюється у другому перекладі; незважаючи на часткову зміну образної структури оригіналуенергетика вірша послаблюється. Тут відсутнє пряме звертання "Слово, ..." (такі особливості мовної поведінки більш характерні для жінок: вони намагаються уникати звертань, прямих посилань, точних слів і словесної закріпленості реального світу). П.Канді зберігає це звертання у перекладі, опускає епітет "гострий" та вдається до ряду лексико-граматичних трансформацій, що призводить до часткового зниження у перекладі експресивності оригіналу.

Отже, прояви маскулінності та фемінінності можна спостерігати у різних сферах, зокрема у типах поведінки індивідів, різноманітних видах соціальної активності, та особливо у мові, що описує ці явища. Лінгвістична ґендерологія співвідносить мову з особистістю за ознакою соціальної статі. Ґендер, з-поміж інших соціолінгвістичних понять, найбільше закорінений в умови життя, реалії, норми і традиції певної культури [9]. Розглядаючи ґендерні ролі у поетичному дискурсі і їх передачу у перекладі, особливо коли мова йде про перекладацькі прийоми модернізації оригінального висловлювання, психолінгвістичні критерії вибору мовних засобів, особливості передачі глибинних аспектів жіночої та чоловічої психології слід зазначити, що межі фемінінності / маскулінності у цільовому тексті часто є досить розмитими, а ґендерні ролі – неоднозначними, культурно та суспільно обумовленими. Звідси випливає неможливість однакового трактування чоловічих та жіночих ролей, оскільки основою проблеми є культурний, соціальний та часовий простір оригіналу і перекладу. У залежності від ґендерної ролі, перекладач по-різному осмислює накопичення лексем у мові ліричних героїв. Тут ми можемо говорити про створення перекладачами цілої системи символів та формування соціокультурних архетипів жінки і чоловіка у цільовому тексті: абстрагуючись від дискримінаційності в мові, узагальнивши певні особливості перекладу творів, розглянутих в даній статті, можна зробити висновок, що жінка-перекладач намагається там, де це можливо підкреслити приховування, нестачу або відсутність маскулінних ознак у героя –чоловіка, та, відповідно, увиразнити прояв цих ознак там, де вони яскраво виражені. Проте, характерні і випадки, коли жінка-перекладач відходить від зображення усталених ґендерних ролей чоловічого персонажу оригіналу і наділяє його певним інфантильним романтизмом або взагалі підкреслює його слабкі сторони у перекладі. Відповідно, у чоловічому дискурсі перекладач подає жінку як переважно слабку, яка потребує захисту, тепла, і навіть тоді, коли жінка є мужньою і вольовою особистістю, чоловік-перекладач намагатиметься приховати ці маскулінні риси жіночого характеру. Такі тенденції у відображенні та передачі ґендерних ролей оригіналу у перекладі посилюють внутрішню динаміку тексту, завершують створення конкретно-чуттєвих образів та асоціативних зв'язків тексту перекладу з цільовою ґендерною культурою.

Література

  1. Агеєва В. Жіночий простір. Феміністичний дискурс українського модернізму. – К.: Факт, 2003.

  2. Агеєва В.П. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки у постмодерній інтерпретації. – К.: Либідь, 2002.

  3. Зборовська Н. Моя Леся Українка. – Тернопіль: Джура, 2002.

  4. Українка, Леся. Лісова пісня. Translated by Gladys Evans (Переклад з української Г.У.Еванс. – К.: Дніпро, 1985.

  5. Українка, Леся. Твори. – К.: Дніпро, 2000.

  6. Українка, Леся. Твори. – К.:1971.

  7. Spirit of Flame. A Collection of the Works of Lesya Ukrainka. Translated by Percival Cundy. - New York: Bookman Associates, 1971.

Інтернет-ресурси:

8. Павло Горностай. Головні ролі людини http://gender.ntu-kpi.kiev.ua/web_ukr/ bibo/article_18.html.

9. Леся Ставицька. Мова і стать http://krytyka.kiev.ua/articles/s9_6_2003.html.

10.Наталья Курилович. Языковая репрезентация ґендера http://envila.iatp.by/ g_centre/another3/art11.html.

11.Эртнер Д.Е. К проблеме адекватности перевода поэтического текста http:// www.utmn.ru/frgf/No16/text14.htm.

12. Н.А.Суровегина. Ґендерные проблемы в антропологии Н.А.Бердяева: идеи и философские перспективы http://tvergenderstudies.ru/pbbk006r.htm.

13.Леся Українка. Твори. Translated by Peter Tempest. http://membres.lycos.fr /mazepa99/ENG/UPOETS/UKR-L.HTM.

Loading...

 
 

Цікаве